04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" листопада 2012 р. Справа №05-5-3/2330
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н б/д комунального підприємства «Житній ринок» на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року
у справі № 05-5-3/2330 (суддя - Сівакова В. В.)
за позовом Комунального підприємства «Житній ринок»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення 68849, 67 грн.
встановив:
Комунальне підприємство «Житній ринок» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 68849, 67 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року по справі № 05-5-3/2330 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто позивачеві на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою, Комунальне підприємство «Житній ринок» 06.11.2012 року, через господарський суд міста Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу господарського суду міста Києва, направити справу до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянтом не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга, на підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, не підлягає прийняттю до розгляду і має бути повернута апелянту.
Одночасно апелянт подав клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги.
Своє клопотання про відновлення пропущеного строку скаржник обгрунтовує тим, що дізнався про існування оскаржуваної ухвали нещодавно, переглядаючи Єдиний державний реєстр судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення пропущеного строку на оскарження встановила, що дане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
В ст. 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У відповідності до ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Позовна заява та додані до неї документи місцевим господарським судом повернуто позивачу 27.04.2012 року (згідно відмітки на звороті процесуального документу, та реєстру відправки) рекомендованою кореспонденцією в строки, передбачені ст. 87 ГПК України, на адресу позивача, вказану останнім в позовній заяві. Отже, апелянт мав можливість вчасно оскаржити ухвалу від 25.04.2012 року в апеляційному порядку або повторно звернутися із позовом.
Отже, дізнання представником Комунального підприємства «Житній ринок» про повернення 25.04.2012 року позивачеві позовної заяви згідно п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України лише після перегляду ним Єдиного державного реєстру судових рішень не є поважною причиною пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги, передбаченою ст. 93 ГПК України.
Інших доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги скаржником не надано.
Частиною 2 статті 93 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що клопотання скаржника не містить обгрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для подання апеляційної скарги. Також не надано доказів того, що скаржник не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку в даному випадку колегія суддів не вбачає.
При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. п. 2, 3 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ухвалив:
1. Відмовити Комунальному підприємству «Житній ринок» у задоволені клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року по справі № 05-5-3/2330.
2.Апеляційну скаргу б/н б/д комунального підприємства «Житній ринок» на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року по справі № 05-5-3/2330 та додані до неї документи повернути скаржнику.
3. Матеріали справи № 05-5-3/2330 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді
Мальченко А.О.
Остапенко О.М.