29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" листопада 2012 р.Справа № 17/5025/1167/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ
про визнання недійсним договору кредиту № 880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. та договору кредиту № 880/21-РК 4 від 30.01.2008р.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Морзюк О.А. - за довіреністю №02-07/2286 від 24.10.2011р.
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору кредиту № 880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. та договору кредиту № 880/21-РК 4 від 30.01.2008р. укладеного з відповідачем.
Свою позицію обгрунтовує тим, що положення пункту 3.2 спірних договорів порушують права та законні інтереси позивача - містять дискримінаційні стосовно позивача правила зміни відсоткової ставки та є несправедливою умовою договору (такою, що всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника).
Позивач в судове засідання представника не направив, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням директора до м. Запоріжжя та зайнятістю представника у іншій судовій справі.
Вищевказане клопотання позивача судом до уваги не приймається зважаючи на те, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник, а у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.
Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав заяву про застосування строку позовної давності та просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
24.05.2007р. між ТОВ "Спецбудтранс" та АКБСР "Укрсоцбанк", яке на даний час іменується - Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк"- було укладено договір кредиту №880/105-РКА 6.
Відповідно до умов договору кредиту №880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 556 612, 00грн. зі сплатою 18 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору та порядком повернення кредиту рівними частинами в сумі 9 277, 00грн., не пізніше 24 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 21 травня 2012р. в сумі 9 269, 00грн., на умовах, визначених цим договором.
Порядок надання кредиту, нарахування та сплати процентів (комісій) передбачені розділом 2 договору №880/105-РКА 6 від 24.05.2007р.
Кредитним договором №880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. також визначено права та обов'язки сторін (розділ 3 даного договору).
Відповідно до даного розділу (п. 3.1.1) кредитор зобов'язаний відкрити позичальнику позичковий рахунок та протягом одного робочого дня після укладання позичальником договорів надати кредит на підставі письмової заяви в порядку та у спосіб , визначені цим договором.
П. 3.3.5 позичальник зобов'язаний погашати кредит в сумі, своєчасно сплачувати проценти та комісії в строки, неустойку за користування кредитом, у строки та на умовах, що визначені кредитним договором.
Згідно п. 3.1.3 договору №880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. кредитор зобов'язаний повідомляти позичальника про намір змінити розмір процентів та/або комісій, в порядку та строки, що вказані в п. 2.10 цього договору.
Крім того, 30.01.2008р. між ТОВ "Спецбудтранс" та АКБСР "Укрсоцбанк", яке на даний час іменується - Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк" було укладено договір №880/21- РК 4.
Відповідно до умов договору кредиту №880/21- РК 4 від 30.01.2008р. банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі 800 000, 00грн. зі сплатою 15 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору та порядком повернення кредиту рівними частинами в сумі 22 222, 00грн., не пізніше 29 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було надано кредит та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20.01.2011р. в сумі 22 230, 00грн., на умовах, визначених цим договором.
Порядок надання кредиту, нарахування та сплати процентів (комісій) передбачені п. 2 договору №880/21- РК 4 від 30.01.2008р.
Кредитним договором №880/21- РК 4 від 30.01.2008р. також визначено права та обов'язки сторін (розділ 3 даного договору).
Відповідно до даного розділу (п. 3.1.1) кредитор зобов'язаний відкрити позичальнику позичковий рахунок та протягом одного робочого дня після укладання позичальником договорів надати кредит на підставі письмової заяви в порядку та у спосіб , визначені цим договором.
П.3.3.5 позичальник зобов'язаний погашати кредит в сумі, своєчасно сплачувати проценти та комісії в строки, неустойку за користування кредитом, у строки та на умовах, що визначені кредитним договором.
Згідно п. 3.1.3 №880/21- РК 4 від 30.01.2008р. кредитор зобов'язаний повідомляти позичальника про намір змінити розмір процентів та/або комісій, в порядку та строки, що вказані в п. 2.10 цього договору.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач, в обгрунтування позовних вимог посилається, зокрема на те, що оспорюваний кредитний договір порушує права та законні інтереси позивача, тобто містяться дискримінаційні правила зміни відсоткової ставки та є несправедливою умовою договору.
З приводу доводів позивача судом відзначається, що пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом враховується, що згідно ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до пунктів 8, 9 ч.1 ст. 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити, зокрема, порядок зміни і припинення дії договору; права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
З аналізу умов кредитного договору №880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. та кредитного договору №880/21- РК 4 від 30.01.2008р. вбачається, що сторони досягли згоди щодо мети, суми, строку кредиту, умов і порядку надання кредиту, його повернення та сплати процентів, забезпечення зобов'язань позичальника (зокрема порукою), прав та обов'язків сторін, відповідальності сторін, а також інших умов, які сторони вважали необхідним включити у зміст цих договорів.
Тобто, сторони, укладаючи кредитний договір 880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. та кредитний договір №880/21- РК 4 від 30.01.2008р., досягли домовленості щодо усіх істотних умов. Зміст та форма вказаних договорів не суперечать вимогам законодавства, будь-які докази на підтвердження того, що дані договори укладено особами, які на це не мали належних повноважень, в матеріалах справи відсутні.
Згідно з приписами ч. 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Отже, суд приходить до висновку, що при укладенні кредитного договору №880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. та кредитного договору №880/21- РК 4 від 30.01.2008р., сторонами дотримано всіх передбачених ст. 203 ЦК України вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому відсутні підстави для його недійсності.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В порушення наведених норм закону позивач не довів обставини, на які він посилався як на підставу визнання недійсними кредитних договорів №880/105-РКА від 24.05.2007р. та №880/21- РК 4 від 30.01.2008р.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору та договору поруки є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову, а отже в позові слід відмовити.
Стосовно клопотання відповідача про застосування по даній справі строків позовної давності, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В свою чергу, можливість захисту цивільного права або інтересу породжується лише його порушенням.
Зважаючи на безпідставність позовних вимог, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності судом до уваги не приймається.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Київ про визнання недійсним договору кредиту № 880/105-РКА 6 від 24.05.2007р. та договору кредиту № 880/21-РК 4 від 30.01.2008р. відмовити.
Повне рішення складено 30.11.2012р.
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи,2 - позивачу ( 29001, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72), 3- відповідачу.