04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" листопада 2012 р. Справа№ 23/059-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 26.10.2012 року б/н товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат - М» на рішення господарського суду Київської області від 04.09.2012 року
у справі № 23/059-12 (суддя - Заєць Д. Г.)
за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат - М»
про стягнення 97 708, 73 грн.
за участю представників сторін:
від прокуратури: Біньковська А.В.,
від позивача: Макоцьоба Ю.А.,
від відповідача: Чорна Я.Ю.
05.06.2012 року заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат - М» (відповідач) про стягнення 89 751, 19 грн. боргу по орендній платі, 7 957, 54 грн. - пені (а.с.3-6). Під час розгляду справи, 03.09.2012 року прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 82 136,37 грн. боргу та 7 957,54 грн. пені (а.с.79-80).
Рішенням господарського суду Київської області від 04.09.2012 року по справі № 23/059-12 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат-М» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області -82 136 грн. 37 коп. заборгованості, 7 957 грн. 54 коп. пені та 1 801 грн. 88 коп. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнат - М», через місцевий господарський суд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області та прийняти нове рішення про залік зайвої суми, що надійшла до державного бюджету в сумі 21 919, 25 грн. в рахунок подальших платежів відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Магнат - М» прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 26.11.2012 року.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні 26.11.2012 року прокурор та представник позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
30.04.2010 року між позивачем та відповідачем у даній справі укладено договір оренди № 1015 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (далі-договір), відповідно до умов п. 1.1. якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець за договором, позивач у справі) передав, а ТОВ «Магнат - М» (орендар за договором, відповідач у справі) прийняв в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, будівля конюшні (далі -майно) реєстровий номер 5407976.51.ААББВЖ 421, загальною площею 1243,44 м2, що розташоване за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, та перебуває на балансі ВАТ «Племзавод «Олександрівка», вартість якого визначена згідно звіту про незалежну оцінку станом на 30 листопада 2009 року і становить за незалежною оцінкою 957 573,00 грн.
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Сторони визначили строк дії договору - даний договір укладено на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.05.2010 до 31.03.2013 (п.10.1. договору).
Сторони передбачили, що орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором (п. 7.1. договору).
Згідно п. 5.4. договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року за № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -листопад 2009 року 11 969,66 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (п. 3.2. договору).
Згідно п. 3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6. договору встановлено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням індексу інфляції: 100% орендної плати перераховується до державного бюджету України.
Згідно п. 5.9. договору орендар зобов'язався щомісячно до 15 числа надавати Регіональному відділенню ФДМ України по Київській області інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копії платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
30.04.2010 року сторони підписали акт приймання-передавання державного майна, в якому зазначили, що позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування державне майно площею 1243,44 м2, яке знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, загальною вартістю, визначеною на підставі експертної оцінки від 30 листопада 2009 року і становить 957 573,00 грн. (а.с.14).
Позивач стверджує, що орендар не сплатив орендну плату за період з червня 2010 року по серпень 2012 року і його заборгованість становить 82 136,37 грн.
Відтак, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору оренди, згідно якого, в силу ст. ст. 759, 774 ЦК України, ст.ст 283, 288 ГК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній, оплатний. Двосторонній - оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки по відношенню до іншої сторони.
Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Нормами ст. 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом першої інстанції, розрахунки по орендній платі за методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року за № 786, повинні діяти впродовж дії договору (з 01.05.210 року по 31.03.2013 року).
Однак, у зв'язку із прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 319 впроваджено тимчасове зниження орендних ставок при розрахунку орендної плати за травень-грудень 2009 року. Даною Постановою встановлено, що по договорах оренди, які укладено без проведення конкурсу на право оренди державного майна та по інших договорах, за якими орендна плата за базовий місяць розрахунку визначена відповідно Методики, де орендна плата прямо пропорційна орендній ставці, розрахункова орендна плата за поточний місяць, визначена згідно з п.п. 8, 12, 13 методики, коригується на 0, 45.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 року № 440 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 319» встановлено, що з 01.07.2010 року по 01.01.2011 року орендні ставки застосовуються у розмірі 45 % встановленого обсягу для орендарів - суб'єктів малого підприємництва та 80 % встановленого обсягу - для інших орендарів.
12.07.2010 року листом № 14-13-14-1583 (а.с. 86), в якому, позивач повідомив відповідача про застосування до нього тимчасового зниження ставки за оренду державного майна при розрахунку до орендної плати у розмірі 45% від установленого обсягу, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2010 року за № 440 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року за № 316», якою з 1 липня 2010 року встановлено зміни до застосування орендних ставок, визначених у додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року за №786.
Оскільки відповідач підтвердив, що є суб'єктом малого підприємництва, до останнього застосувалися розрахунки у розмірі 45 % від встановленого обсягу.
Місцевим господарським судом встановлено, що з 01.01.2011 року до орендарів не застосовуються знижені ставки за оренду державного майна на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 року № 440.
Наказом Фонду державного майна України від 22.08.2000 року № 1765 «Щодо роз'яснень і рекомендацій до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» для отримання пільгового коефіцієнту 0, 7 орендар щоквартально протягом 15 днів після подання квартального звіту до органів статистики підтверджує перед орендодавцем свою належність до суб'єктів малого підприємництва.
Позивач стверджує та доведено матеріалами справи, що відповідач у встановлений термін не підтвердив свою приналежність до суб'єктів малого підприємництва, відтак дія пільги по орендній ставці не застосовувалася. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що змін до договору оренди щодо порядку розрахунку орендної плати, в порядку визначеному чинним законодавством України, сторонами не вносилося.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення боргу в сумі 82 136,37 грн. боргу по сплаті орендних платежів за період з червеня 2010 року по серпень 2012 року, оскільки відповідач порушив умови договору оренди № 1015 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 30.04.2010 року, наведені позивачем обставини не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Пунктом 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок пені, враховуючи вимоги п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування пені в сумі 7 957,54 грн.
З огляду на вищевказане, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача та присуджено до стягнення борг по орендній платі в сумі 82 136,37 грн.та пеню - 7 957,54 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Київської області від 04.09.2012 року у справі № 23/059-12 відповідає чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Магнат - М» на рішення господарського суду Київської області від 04.09.2012 року № 23/059-12 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 04.09.2012 року у справі №23/059-12 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 23/059-12 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Зеленін В.О.
Мальченко А.О.