04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" листопада 2012 р. Справа№ 5011-9/11309-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 31.10.2012 року № 1530 товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» на рішення господарського суду міста Київської області від 16.10.2012 року
у справі № 5011-9/11309-2012 (суддя- Бондаренко Г. П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південні традиції»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп»
про стягнення 34 360, 38 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Леонова О.В. - дов.,
відповідача: не з'явилися
17.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Південні традиції» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» про стягнення 34 360, 38 грн., що становить: 30 242, 92 грн. боргу по оплаті отриманого товару, 2 055, 44 грн. - пені та 409, 02 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання (а.с.8-10).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 3 від 15.04.2011 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року по справі № 5011-9/11309-2012 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південні традиції» 30 242 грн. 92 коп. боргу, 2 055 грн. 44 коп. пені, 409 грн. 02 коп. 3% річних, 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп», через місцевий господарський суд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.77 ГПК України, оскільки представник апелянта не був присутній у судовому засіданні, так як в цей час приймав участь у розгляді справи іншої справи (№ 5011-57/1305-2012), відтак місцевий господарський суд не дав можливості відповідачу скористатися правами, передбаченими ст.22 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Поляна Україна Груп» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 26.11.2012 року.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення поштової установи про вручення апелянту 15.11.2012 року ухвали про порушення провадження у даній справі від 09.11.2012 року
В судовому засіданні 26.11.2012 року позивач заперечив доводи скаржника, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне. 15.04.2011 року між сторонами у справі було укладено договір поставки № 3 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Південні традиції» (постачальник за договором, позивач у справі) постачає та передає у власність ТОВ «Поляна Україна Груп» (покупець за договором, відповідач у справі) товар, а покупець приймає та оплачує товари згідно з Замовленням (Додаток №1) та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору.
Договором сторони передбачили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін накладних, які підтверджують фактичну передачу товару від постачальника до покупця (п. 1.3. договору).
Договором сторони встановили, що постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідних торговельних точок покупця (далі - ТТ) згідно з замовленням (ОБР-рампа виномаркету «Поляна», «Інкотермс 2000»), у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з Замовленням (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору постачальник зобов'язався поставляти товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у видатковій та податковій накладних, які надаються постачальником покупцю до торгових точок.
Згідно п. 3.2. договору покупець здійснює оплату за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 ( шістдесят) календарних днів з моменту поставки товару.
Платіжне зобов'язання покупця вважається виконаним після списання коштів з його банківського рахунку та зарахування таких коштів на рахунок постачальника (п. 3.3. договору).
Відповідно до п.9.1.договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 15 квітня 2012 року. Строк дії цього Договору автоматично подовжується у випадку, якщо не менше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії, будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити чи припинити його дію.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 34 230, 48 грн., що підтверджується видатковими накладними № 0002433 від 28.12.2011 року на суму 20 028, 60 грн. та № 0002434 від 28.12.2011 року на суму 14 201,88 грн. (а.с.34-35).
Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.
За твердженням позивача відповідач сплатив вартість товару частково, і його заборгованість на час звернення до суду становить 30 242, 92 грн.
Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 30 242, 92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу судом першої інстанції правомірно задоволено.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 055, 44 грн. за період з 27.02.2012 року по 09.08.2012 року.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Майнова відповідальність покупця у вигляді сплати пені у разі порушення зобов'язання з оплати товарів передбачено п. 4.2.1. договору
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок пені, погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування пені в сумі 2 055, 44 грн.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 409, 02 грн. - 3% річних, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, за період з 27.02.2012 року по 09.08.2012 року.
Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.
Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції визнає правомірними вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 409, 02 грн.
Твердження апелянта щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме позбавлення відповідача прав передбачених ст.22 ГПК України, не приймається колегією суддів апеляційної інстанції до уваги з огляду на наступне.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи наведене, а також те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду спору, що підтверджується належними доказами в матеріалах справи (а.с.3-4), колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушенням процесуального права відповідача розгляд справи за його відсутністю.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2012 року у справі № 5011-9/11309-2012 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача у справі (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп» на рішення господарського суду міста Київської області від 16.10.2012 року по справі № 5011-9/11309-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі № 5011-9/11309-2012 залишити без змін.
3. Справу № 5011-9/11309-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Зеленін В.О.
Мальченко А.О.