33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" листопада 2012 р. Справа № 5019/1119/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Дужич С.П. ,
судді Саврій В.А.
при секретарі Карпець О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Пелих Анатолій Борисович
відповідача - не з'явився
третьої особи - Делідон Ірина Миколаївна, Федуна Ярослав Володимирович
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.12 р. у справі № 5019/1119/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс", м.Рівне
до Рівненської міської ради, м.Рівне
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд", м.Рівне
Головного управління Держкомзему в Рівненській області, м.Рівне
про визнання незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.09.2012р. у справі №5019/1119/12 (суддя Трускавецький В.П.) у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" до Рівненської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" та Головного управління Держкомзему в Рівненській області про визнання незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 04.09.2012р. у справі №5019/1119/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та порушити провадження. Скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012р. повністю та прийняти нове в якому задоволити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс".
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" посилається на ту обставину, що згідно п.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Підставами припинення користування земельною ділянкою відповідно до п.«е» ст.141 Земельного кодексу України є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці. Таким чином, наведені норми земельного законодавства дозволяють власнику будівлі, що знаходиться у м.Рівне, вул.Кн.Ольги, 8 ставити питання перед землекористувачем про надання його згоди на передачу частини земельної ділянки в користування відповідно до пропорційно займаної площі нерухомого майна.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.10.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" у справі №5019/1119/12 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
22.11.2012р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд", надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просить залишити рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012р. по справі №5019/1119/12 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
До початку розгляду справи розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. у справі №5019/1119/12 змінено склад колегії, окрім заміни головуючого судді, змінено склад суду, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П.
У судовому засіданні представник позивача - ТзОВ "Укренергоресурс" Пелих А.Б. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.12 р. у справі №5019/1119/12 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.
Представник третьої особи - ПрАТ "Рівнебуд" Делідон І.М. заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.12 р. у справі №5019/1119/12 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи - Головного управління Держкомзему у Рівненській області Федуна Я.В. повідомив суду, що спірна земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Рівного, а тому повноваження Головного управління Держкомзему у Рівненській області не розповсюджуються на правовідносини між сторонами.
В судове засідання представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненської міської ради народних депутатів № 28 від 16 березня 1995 року, а саме 23 травня 1995 року відповідачу для обслуговування адміністративних, господарських та житлових будівель було надано в постійне користування земельну ділянку площею 4,53 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ №00004.
Цільове призначення земельної ділянки площею 0,60 га, яка є частиною земельної ділянки площею 4,53 га, згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 00004 призначена для обслуговування будівель, зокрема будівлі, що розміщена по вул. Степана Бандери, 41 та Кн. Ольги, 8.
27 червня 1997 року між Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Jason Mckenzie" (продавець) та позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу І та ІІ поверхів та цокольного приміщення з 21-27 поверхового плану, загальною площею 2162,3 м кв., що знаходяться у м. Рівне по вул. Кн. Ольги, 8. СП ТзОВ "Jason Mckenzie" придбало дане приміщення у АТЗТ фірми "Рівнебуд".
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 730988 від 09 червня 2003 року, виданого Комунальним підприємством Рівненське міське бюро технічної інвентаризації, право власності на вказане нерухоме майно зареєстроване 9 червня 2003 року.
31 січня 2007 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, у зв'язку із зміною організаційно-правової форми товариства позивача було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс", а саме нежитлові приміщення цокольного, І та ІІ поверхів що розташовані у м. Рівне по вул. Кн. Ольги, 8 та визначено форму власності як приватну.
Таким чином, Позивач зазначає, що набув право власності на будівлю, яка розташована на земельній ділянці площею 0,60 гектарів, що входить до складу земельної ділянки площею 4,53 гектарів із цільовим призначенням для обслуговування будівлі, що розміщена у м. Рівне по вул. Степана Бандери, 41 та Кн. Ольги, 8.
Як вбачаться з матеріалів справи, ПрАТ «Рівнебуд» було відчужено 5-ти поверхову будівлю для Рівненської філії Київського інституту слов'янознавства та позивача приміщення цокольного поверху та І-ІІ поверхів належать Позивачу, ІІІ-ІV Рівненській філії Київського інституту слов'янознавства. Рівненський інститут звернувся до ПрАТ «Рівнебуд» із заявою про виділення земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування частини приміщення площею 1575.91 м. кв., тобто пропорційно займаній площі нерухомого майна.
Позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Рівненської міської ради, щодо припинення права постійного користування на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні ПрАТ «Рівнебуд» відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 00004 від 23.05.1995 року та зобов'язати Рівненську міську раду розглянути на першому пленарному засіданні після набрання даним рішенням законної сили, питання, щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться у користуванні ПрАТ «Рівнебуд».
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
Пунктом а) частини 1 статті 141 вказаного Кодексу визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частиною 43 статті 142 Земельного кодексу України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
У відповідності до абзацу 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно з нормами Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" повноваження власника землі щодо володіння, користування та розпорядження землями комунальної власності здійснює відповідний орган місцевого самоврядування.
Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад та встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини 4 статті 142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що припинення права користування відбувається виключно з добровільної волі землекористувача, проте чинним законодавством передбачено юридичне оформлення такої відмови, зокрема рішенням уповноваженого органу виконавчої влади - Рівненської міської ради.
Тобто, здійснення землекористувачем добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою за його заявою до власника земельної ділянки тягне відповідні обов'язки у власника земельної ділянки прийняти рішення про припинення такого права.
ПрАТ «Рівнебуд»звернулося із заявою до Рівненської міської ради про відмову від права користування земельною ділянкою площею 0, 275 га, що розташована за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 41 та Кн. Ольги, 8 на що йому була надіслана відповідь Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.07.2011 року № 01-08/480 про необхідність надання оригіналу геодезичного плану земельної ділянки, погодженого Управлінням містобудування та архітектури та документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Не отримавши необхідних документів 17.08.2011 року Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради надіслало на адресу ПрАТ «Рівнебуд»ще один лист в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що оскільки не були надані необхідні документи, зазначені у листі Управління від 19.07.2011 року № 01-08/480 питання про припинення права користування земельною ділянкою площею 2750 кв. м на вул. Кн. Ольги розглянути неможливо.
З огляду на викладене, твердження позивача про бездіяльність відповідача щодо припинення права постійного користування на земельну ділянку є безпідставним, оскільки відповідач у зв'язку саме із неподанням ПрАТ «Рівнебуд»Рівненській міській раді витребуваних необхідних документів не може вирішити питання щодо питання про припинення права користування земельною ділянкою площею 2750 кв. м на вул. Кн. Ольги розглянути не можливо, а отже й підстав вважати бездіяльністю дії відповідача щодо припинення права постійного користування на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні ПрАТ «Рівнебуд» немає.
З додаткових пояснень, наданих відповідачем, вбачається, що позивач 4 липня 2011 року звертався до відповідача з клопотанням про виділення в оренду земельної ділянки площею 0, 17 га за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Ольги, 8 для обслуговування користувачів офісних приміщень.
Відповідно до положень ч.ч.1,2,5 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Статтею 123 Земельного кодексу передбачено наступне: надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються зокрема затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Управлінням земельних ресурсів у відповідях від 18.07.2011 р. №01-08/482, 07.03.2012 № 302, 27.07.2012 р. № 968 на лист позивача також вказувалося про необхідність отримання письмової згоди землекористувача, у даному випадку ПрАТ «Рівнебуд». Однак, позивачем такої згоди не було отримано. Доказів, які б підтверджували протилежне суду не подано.
Ці обставини також були предметом судового розгляду у справі №5019/2040/11. Рішенням господарського суду Рівненської області від 25.10.2012 р. у справі ТзОВ «Укренергоресурс» відмовлено в задоволенні позовних вимог, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України рішення Господарського суду Рівненської області від 25.10.2012 р. по справі №5019/2040/11 залишено без змін.
Крім того, частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України, встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".
Право постійного користування земельними ділянками є специфічним речовим правом. Воно характеризується обмеженим суб'єктно-об'єктним складом: об'єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності; суб'єктами можуть бути лише юридичні особи, визначені ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України. Між тим, існуюче зараз право постійного користування інших суб'єктів, що виникло до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001р., зберігається. Вимога щодо переоформлення такими суб'єктами права постійного користування на право власності або право оренди, встановлена п. 6 р. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, визнана рішенням Конституційного Суду України неконституційною (Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2005 від 22.09.2005).
Таким чином, ПрАТ «Рівнебуд» є суб'єктом права постійного користування земельною ділянкою на час розгляду спору судом.
Посилання апелянта на підставу припинення права користування, визначену у п. "е" статті 141 ЗК України є помилковим, оскільки не може бути застосовано до обставин, які мали місце до введення в дію норми закону.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.
Захист цивільного права здійснюється у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду у спосіб, установлений законом (ст. 15,16 ЦК України). Захист прав на земельні ділянки здійснюється у спосіб, визначений положеннями статті 152 ЗК України.
Судом першої інстанції не встановлено порушення прав позивача, а відтак колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції пр відмову у позові.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоресурс" на рішення господарського суду Рівненської області від 04.09.2012р. у справі №5019/1119/12 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Справу №5019/1119/12 повернути до господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Саврій В.А.