33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"29" листопада 2012 р. Справа № 5019/1131/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
суддя Сініцина Л.М. ,
суддя Василишин А.Р.
при секретарі Михальчук В.К.
за участю представників сторін:
позивача: Олійник Т.А., довіреність б/н від 14.06.2012 року
відповідача: Пелих А.Б., довіреність б/н від 18.06.2012 року
від органу прокуратури: Войтюк О.І., посвідчення №009610 від 15.10.2012 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" на рішення господарського суду Рівненської області від 24 вересня 2012 року у справі № 5019/1131/12 (суддя Трускавецький В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв"
до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного управління
за участю прокуратури Рівненської області
про визнання недійсними кредитного договору, договорів іпотеки та застави
Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.09.2012 року у справі № 5019/1131/12 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного управління про визнання недійсними кредитного договору, договорів іпотеки та застави відмовлено /т.2, а.с.31-38/.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі /т.2, а.с.45-47/.
В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що генеральний директор ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" при укладенні оспорюваних договорів, передачі майна в іпотеку та в заставу діяв у відповідності з Протоколом № 4/3 від 15.05.2006 року, Протоколом № 5 від 23.05.2006 року, Протоколом № 6 від 24.07.2006 року, Протоколом № 7 від 29.09.2006 року загальних зборів учасників ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв". В подальшому, постановою Острозького районного суду Рівненської області від 26.12.2011 року у кримінальній справі № 1/1713/149/11 вищеперераховані протоколи визнані підробленими. Окрім того, відповідач знав про те, що повноваження генерального директора ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" були обмежені вищевказаними протоколами та контрактом від 26.06.2005 року про обмеження повноважень керівника. Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні позовних вимог відсутні, просить рішення місцевого господарського суду скасувати.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Рівненської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволення апеляційної скарги відмовити /т.2, а.с.53-55/.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р., від 22.10.2012р. апеляційну каргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 5019/1131/12 на 14.11.2012 р.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. у справі № 5019/1131/12 допущено вступ прокуратури Рівненської області до участі в розгляді апеляційної скарги ТзОВ Компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв»на рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2012р. у даній справі; розгляд справи відкладено на 29.11.2012р. на 14:30 год. /т.2, а.с.63/.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.11.2012р. у справі № 5019/1131/12 внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Юрчука М.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Сініцина Л.М., суддя Василишин А.Р.
В судовому засіданні 29 листопада 2012 року представниками відповідача та позивача підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї відповідно.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
22 травня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»Рівненське обласне управління (надалі -банк, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв»(надалі - позичальник, позивач) укладено кредитний договір № 53 від 22.05.2006р., відповідно до п.1.1 якого банк зобов'язується надати на умовах Договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит в розмірі 180 000, 00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором. Від імені позивача Договір підписано генеральним директором ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" Штундером Іваном Петровичем, що діяв від імені товариства на підставі Протоколу № 4/3 від 15.05.2006р. загальних зборів учасників товариства /т.1, а.с. 6-10/.
24 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено Договір застави майна, посвідчений приватним нотаріусом Бернацькою І.М. за реєстровим № 957. Від імені позивача договір підписано генеральним директором ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" Штундером І.П., що діяв від імені товариства на підставі Протоколу № 4/3 від 15.05.2006р. загальних зборів учасників товариства /т.1, а.с.20-21/.
30 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 53, а також Договір застави майна за реєстровим № 1032 та Договір застави товарів в обороті від 30.05.2006 року за реєстровим № 1031. Від імені позивача договори підписано генеральним директором ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" Штундером І.П., що діяв від імені товариства на підставі Протоколу № 5 від 23.05.2006р. загальних зборів учасників товариства з метою збільшення суми кредиту на 140 000,00 грн. /т.1, а.с. 8-10, 14-15, 17-18/.
26 липня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 53 та Договір іпотеки від 26.07.2006 року за реєстровим № 830, яким надано в іпотеку приміщення цеху розливу води площею 1151,8 кв.м. Від імені позивача договори підписано генеральним директором ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" Штундером І.П., що діяв від імені товариства на підставі Протоколу № 6 від 24.07.2006р. загальних зборів учасників товариства з метою збільшення суми кредиту на 180 000,00 грн. /т.1, а.с.26-27/.
У зв'язку зі збільшенням суми кредиту до 500 000,00 грн. сторонами було укладено додаткові договори, а саме:
· Додаткову угоду № 2 від 31.07.2006р. до Договору застави майна від 24.05.2006р. за реєстровим № 1670;
· Додаткову угоду № 2 від 31.07.2006р. до Договору застави майна за реєстровим № 1672 ;
· Додаткову угоду № 2 від 31.07.2006р. до Договору застави товарів в обороті за реєстровим № 1671.
09 листопада 2006 року між позивачем та Березнівським територіальним відокремленням безбалансовим відділення № 10017/0136 Рівненського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" укладено Договор іпотеки нерухомого майна № 83, відповідно до якого ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" виступило майновим поручителем Фізичної особи -підприємця Штундера С. І. по договору відновлювальної кредитної лінії № 83 від 09 листопада 2006 року. Від імені позивача вказаний договір було підписано генеральним директором Товариства - Штундером Іваном Петровичем на основі Протоколу № 7 від 29 вересня 2006 року загальних зборів учасників ТзОВ компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв".
Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 26.12.2011 року по кримінальній справі № 1/1713/149/11 по обвинуваченню Генерального директора ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" Штундера І.П. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222, ч.2 ст.366 КК України, оскільки останній своїми діями, які виразилися в службовому підробленні, тобто у складанні та видачі неправдивих документів (Протоколу № 4/3 від 15 травня 2006 року, Протоколу № 5 від 23 травня 2006 року, Протоколу № 6 від 24 липня 2006 року, Протоколу № 7 від 29 вересня 2006 року загальних зборів учасників ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв"), що були підставою для видачі кредиту за кредитним договором № 53 від 22.05.2006 р. на суму 180 000 грн.; Додаткової угоди № 1 від 30.05.2006 р. на суму 320 000 грн., Додаткової угоди № 2 від 26.07.2006 р. на суму 500 000 грн. та діями, які виразилися в надані службовою особою суб'єкта господарювання завідомо неправдивої інформації банку з метою одержання кредиту, що завдало великої матеріальної шкоди та спричинило тяжкі наслідки. Судом при розгляді кримінальної справи встановлено, що кредит отримано вищезазначеною особою по підроблених документах, наданих в РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" /т.1, а.с.29-35/.
Відповідно до част.3 ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони були вчинені.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Договором є погоджена дія двох або більше сторін, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1, 2, 4 ст.202 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 ст.627 ЦК України).
Частиною 7 ст.179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до част.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України.
Відповідно до част.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з част.3 статті 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана дія ти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
У відповідності до част.1, 4 статті 62 Закону України "Про господарські товариства", у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
25 червня 2004 року директором ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" призначено Штундера Івана Петровича відповідно до наказу № 1 від 25.06.2004 р. та протоколу № 1 від 07.05.2004 р. зборів засновників товариства /т.2, а.с. 11-12/.
При цьому, протокол № 1 зборів засновників товариства від 07.05.2004р. та наказ від 25.06.2004р. № 1 не містять жодного застереження стосовно укладення контракту з директором товариства Штундером Іваном Петровичем.
Згідно з п.7.4. Статуту товариства, у редакції чинній на момент укладення спірних договорів, виконавчим органом товариства є генеральний директор, який вирішує усі питання діяльності товариства за винятком тих, що входять до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Жодних обмежень на підписання договорів від імені товариства у Статуті не встановлено.
Пунктом 7.3. Статуту товариства визначено питання виключної компетенції загальних зборів товариства. Жодного обмеження щодо укладення договорів (правочинів) одноосібно директором не встановлено /т.2, а.с.13-17/.
Відтак, місцевим господарським судом вірно встановлено, що наявність чи відсутність погодження зборів учасників товариства (тобто, як наявність протоколів зборів учасників товариства, так і їх відсутність) не впливає на дійсність чи недійсність оскаржуваних договорів.
При цьому, під час укладення спірних договорів відповідач не знав про факт підробки протоколів № 4/3 від 15 травня 2006 року, № 5 від 23 травня 2006 року, № 6 від 24 липня 2006 року, № 7 від 29 вересня 2006 року загальних зборів учасників ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв", який встановлено постановою Острозького районного суду Рівненської області від 26.12.2011 року по кримінальній справі № 1/1713/149/11 /т.1, а.с.29-35/.
Крім того, згідно витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10.07.2006р., 07.11.2006р. та 05.11.2009р. керівником юридичної особи ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" є Штундер Іван Петрович, який мав право діяти від імені товариства та підписувати договори без обмежень /т.1, а.с.3, 5, 7/.
Відповідно до довідки № 000231, яка видана 24.06.2004р. Головним управлінням статистики у Рівненській області, керівником ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" є Штундер Іван Петрович /т.2, а.с.10/.
Згідно з част.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Суд не приймає посилання позивача на обмеження повноважень директора ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" контрактом від 26.06.2005 року про обмеження повноважень керівника з огляду на наступне /т.1, а.с. 99-100/.
Так, згідно з протоколом за результатами оперативно-розшукового заходу витребування документів від 05.08.2011р., що складений оперуповноваженим спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ у Рівненській області, у переліку документів, що підлягають виїмці у відповідача відсутні документи (довіреність, контракт), що обмежують повноваження директора на укладення правочинів /т.1, а.с.120-121/.
При проведенні обшуку (виїмки) у приміщенні позивача також не було виявлено такого документу як контракт від 26.06.2005р. Даний факт визнається сторонами у справі.
Відповідно до част.3 ст.92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці (п.42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Відтак, зазначені позивачем, на його думку, обмеження повноважень директора товариства, не мають юридичної сили.
Згідно з част.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Закону.
За наведеного, враховуючи положення част.1 ст.92 ЦК України, генеральним директором ТзОВ Компанія «Острозький завод безалкогольних напоїв»укладено оспорювані договори відповідно до установчих документів товариства згідно з вимогами Закону.
Відповідно до част.3 ст.35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони були вчинені.
Тобто постановою Острозького районного суду Рівненської області від 26.12.2011 року по кримінальній справі № 1/1713/149/11 встановлено факти, які підтверджують певні обставини (чи мали місце певні події та ким вони були вчинені), що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Зокрема, зазначеною постановою встановлено, що "відповідно до роздруківки руху коштів по рахунку № 260043025158 ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" за період з 22 травня 2006 року по 28 лютого 2007 року отримало з ВАТ "Державний ощадний банк України" 500 000,00 грн., які було використано на проведення господарської діяльності товариства та закупівлі обладнання" /т.1, а.с.33/.
Оспорювані договори схвалено та визнано ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" укладенням додаткових угод до них та актами перевірки заставленого майна, підписаними директором позивача, що підтверджує дійсність угод.
ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" здійснювалась сплата відсотків по кредитному договору, що підтверджується банківськими виписками по рахунку за період з 01.05.2006р. по 16.03.2009р. /т.1, а.с.75/.
Згідно пункту 9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 року, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивач своїми діями, а саме: укладенням додаткових угод до договорів, сплатою відсотків за користування кредитними коштами, підписанням актів перевірки заставленого майна, визнано укладення оспорюваних договорів та додаткових угод до них.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення»від 12.03.2012р. № 6, у разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним рішення Верховного Суду України, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів з підстав, передбачених статтею 111-16 ГПК.
Вищенаведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2011 року у справі № 4/105-10 про визнання недійсними договорів застави, іпотеки та змін до договорів та від 10 квітня 2012 року у справі № 2/261 про визнання договорів недійсними, витребування майна та зобов'язання вчинити дії, які були прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.111-16 ГПК України.
За наведеного, місцевим господарським судом підставно враховано зазначені висновки Верховного Суду України як обов'язкові при прийнятті рішення на підставі част.2 ст.82 та ст.111-28 ГПК України.
Крім того, на виконання п.4.3.4 кредитного договору № 53 від 22.05.2006 року позивачем надавалися банку фінансові звіти товариства станом на 01 січня 2008 року та 01 січня 2010 року, де в розділі "Довгострокові зобов'язання" код рядка "480" зазначено -500 000 гривень 00 коп. на початок звітного періоду та 500 000 гривень 00 коп. на кінець звітного періоду, що є розміром кредитних зобов'язань позичальника ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" перед відповідачем /т.2, а.с.20-25/.
Позивачем не спростовано цих фактів, а також не подано суду доказів, які б підтверджували наявність у нього інших довгострокових зобов'язань.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про господарські товариства", до питань, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю зокрема, належить: затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.
Відповідно до пп.«г»п.7.3 Статуту ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв", до виключної компетенції загальних зборів товариства належать питання - затвердження річних результатів діяльності товариства, затвердження річних звітів, бухгалтерських балансів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків.
За наведеного, оскільки ТзОВ Компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" були затверджені фінансові звіти, що є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, то позивач знав про укладення оспорюваних договорів і схвалив їх своїми діями по відображенню їх в обліку.
Таким чином, підстави, передбачені част.2 ст.203 ЦК України, для визнання оспорюваних договорів та додаткових угод до них недійсними відсутні.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення господарського суду Рівненської області від 24.09.2012р. у справі № 5019/1131/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу № 5019/1131/12 повернути господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Василишин А.Р.