33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" листопада 2012 р. Справа № 12/46/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Крейбух О.Г. ,
суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_1;
від органу прокуратури - Чоп Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Фізичної особи-
підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької
області від 07.08.2012 р. у справі №12/46/2012/5003
за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави,
в особі - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про розірвання договору оренди та повернення майна шляхом звільнення,-
До початку судового засідання, розпорядженням в.о.голови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.11.2012р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І. здійcнено зміну складу колегії суддів, окрім заміни головуючого у справі №12/46/2012/5003. Визначено склад колегії: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Крейбух О.Г.(т.2 арк. справи 114).
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 20 по 28 листопада 2012р.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 07.08.2012р. у справі №12/46/2012/ 5003 (суддя Кожухар М.С.) частково задоволено позов Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави, в особі - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_1) про розірвання договору оренди та повернення майна шляхом звільнення.
Відповідно до рішення розірвано договір оренди від 27.09.2010р. №2/2010 нерухомого військового майна, розташованого у Вінницькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2, укладений Квартирно-експлуатаційним відділом м.Вінниці та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Зобов'язано ФОП ОСОБА_1 протягом 3-х робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м.Вінниці шляхом звільнення приміщення №5 (коридор) -1,44 м2 та приміщення №5 (кладова) - 15,95 м2 у нежитловій будівлі АДРЕСА_2 військового містечка №1 за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, з ФОП ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню 536 грн. 50 коп. судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що порушення орендарем умов договору оренди. нерухомого військового майна №2/2010 від 27.09.2010р є дійсно істотним, оскільки внаслідок несплати орендної плати орендодавець значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору.(т.2, арк.справи 42-46).
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області від 26.09.2012р. у даній справі, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове.
Скаржник вважає, що судом неповно та необ'єктивно досліджено обставин, що мають значення для справи, тому висновок суду не відповідає обставинам справи, а рішення є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Скаржник вважає, що суд дійшов хибного висновку про невиконання ним умов Договору в частині сплати орендної плати. Крім того, Скаржник вважає, що судом не повідомлено Відповідача про час та місце розгляду справи, а тому останній був позбавлений права бути присутнім під час розгляду справи, подавати суду докази та заперечення по справі.(т.2, арк.справи 85-87).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 24.10.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2 арк.справи 83).
Представник Позивача у судовому засіданні 20.11.2012р. заперечив доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Представники органу прокуратури в судових засіданнях 20.11.2012р. та 28.11.2012р. заперечили проти доводів апеляційної скарги.
Скаржник-ФОП ОСОБА_1 у судових засідання апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, зазначаючи, що умови Договору в редакції від 04.05. 2011р. виконує сумлінно - поточні платежі за користування орендованими приміщеннями загальною площею 17,39 м2 протягом лютого-вересня 2012р. він сплачує у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниці-орендодавець та ФОП ОСОБА_1-орендар 27.09.2010р. уклали договір оренди №2/2010 нерухомого військового майна, розташованого у Вінницькому гарнізоні за адресою: АДРЕСА_2.(надалі в тексті - Договір), згідно з п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлову будівлю АДРЕСА_2 військового містечка №1, площею 139,0 м2 (надалі - майно), що перебуває на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця і розташоване за адресою: АДРЕСА_2, вартість якого визначена незалежною оцінкою станом на 31.05. 2010р. і становить 374 271 грн. Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (червень 2010р.) на рівні 2 740 грн. 40 коп. за результатами конкурсу (домовленості) з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04 жовтня 1995р. №786 (із змінами, надалі - Методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2010р.) 2 485 грн. 16 коп. (додаток №5). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.(п.3.1 Договору).
Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду Державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.(п.3.6 Договору).
У разі припинення або розірвання цього Договору - орендар протягом трьох робочих днів повертає майно орендодавцеві. У разі, якщо орендар затримав повернення майна - він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.(п.10.9 Договору).
Договір укладено строком на 35,5 місяців та діє з 27 вересня 2010р. включно до 10 вересня 2012р.(п.10.1 Договору), Договір підписано начальником КЕВ м.Вінниця та ФОП ОСОБА_1, погоджено Командиром військової частини А 2656 Горбатюком О.О. та скріплено відбитка-ми печаток сторін.(т.1, арк.справи 10-18).
Матералами справи стверджується, що на виконання умов Договору, згідно акту від 27.09. 2010р. (Додаток №2 до Договору) - орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 площею 139,0 м2, 1972 року побудови, вартість якої станом на 31.05.2010р. становить 374 271 грн.(т.1, арк.справи 24).
04.05.2011р. сторони уклали Додатковий договір №1 до Договору, яким зменшили площу орендованих приміщень. Згідно п.1 Додаткового договору №1, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення №5 (коридор) площею 1,44 м2 та приміщення №5 (кладова) площею 15,95 м2 будівлі АДРЕСА_2, військового містечка №1, вартість яких незалежною оцінкою визначена станом на 31.05. 2010р. і становить 47 120 грн. 50 коп.
Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2011р.) на рівні 382 грн. 03 коп. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики, яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2011р.) 341 грн. 71 коп. (додаток №1 до Додаткового договору №1). Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.(п.2 Додаткового договору №1).
Додатковий договір №1 набирає сили з моменту підписання (п.3), його підписано начальником КЕВ м.Вінниця та ФОП ОСОБА_1, скріплено відбитками печаток сторін.(т.1, арк. справи 19).
Актом прийому-передачі нерухомого майна від 04.05.2011р. стверджується, що у зв'язку з укладенням Додаткового договору №1 - орендар повернув орендодавцеві нежитлові приміщення загальною площею 121,5 м2, які займав з 27.09.2010р.згідно Договору у АДРЕСА_2.(т.2, арк.справи 30).
З матеріалів справи вбачається, що господарським судом Вінницької області 16.06.2011р. прийнято рішення у справі №3/27/2011/5003 за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 20 215 грн. 90 коп. боргу зі сплати орендної плати та інших платежів за Договором за період з 27.09.2010р. по 01.05. 2011р. За результатами розгляду вказаної справи, суд прийняв рішення про часткове задоволення позову Прокурора, відмовивши у стягненні 0 грн. 01 коп. боргу з орендної плати - присудив до стягнення з ФОП ОСОБА_1 16 677 грн. 43 коп. боргу з орендної плати та 36 грн. 47 коп. пені, 2 198 грн. 42 коп. боргу за опалення, 1 003 грн. 98 коп. - за використану електроенергію та 277 грн. 63 коп. - за використану холодну воду.(т.2, арк.справи 123-124).
Рішення господарського суду Вінницької області від 16.06.2011р. у справі № 3/27/2011/ 5003 сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили; згідно виданого наказу - триває примусове виконання даного рішення Державною виконавчою службою.
Пропозиція повернути протягом трьох робочих днів орендоване майно за актом прийому-передачі, яка вбачається з листа Позивача №846 від 16.03.2012р., який отримано Відповідачем 18.04.2012р. - залишена Відповідачем без відповіді та задоволення, що стверджується матеріалами справи.(т.1, арк.справи 26-27).
Під час вирішення даної справи, суд першої інстанції задоволив заяви Прокурора та Позивача від 07.08.2012р., якою вони відмовились від позовних вимог в частині, яка стосується приміміщеннь загальною площею 121,5 м2 у будівлі АДРЕСА_2, повернутих Відповідачем згідно акту приймання-передачі від 04.05.2011р. і підтримавши вимоги про розірвання договору оренди та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути шляхом звільнення приміщення №5 (коридор) -1,44 м2 та приміщення №5 (кладовка) -15,95 м2 у зазначеній нежитловій будівлі АДРЕСА_2 за адресою: АДРЕСА_2.(т.2, арк.справи 40-41).
Враховуючи обставини справи, місцевий господарський суд ухвалою від 07.08.2012р. правомірно припинив провадження у справі №12/46/2012/5003 в частині позовних вимог про розірвання договору оренди та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м.Вінниці шляхом звільнення приміщення площею 121,5 м2 у будівлі магазинубуфету №449 військового містечка №1 за адресою: АДРЕСА_2
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного:
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законо-давствва, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вбачається, що з моменту здачі-прийняття нежитлових приміщень у будівлі АДРЕСА_2 за актом від 27.09.2010р. - між сторонами виникли відносини оренди державного майна, оскільки орендою, згідно ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,- є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності. Аналогічно, за договором найму (оренди), відповідно до ст.759 ЦК України, наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на встановлений договором строк.
Предметом даного спору є розірвання строкового договору оренди державного майна через несплату орендної плати та зобов'язання орендаря звільнити приміщення.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.(ст.651 ЦК України).
Крім того, пунктом 10.6.1 Договору, сторони у справі погодили можливість дострокового розірвання Договору на вимогу орендодавця, якщо орендар не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.(т.1, арк.справи 16).
Матеріалами справи стверджується і судом першої інстанції вірно встановлено, що Відповідачем порушено умови Договору в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за користування майном та відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням орендованого майна за період з 27.09.2010р. по 01.06.2012р. і ця заборгованість є непогашеною більше трьох місяців, що підтверджується рішенням від 16.06.2012р. у справі №3/27/2011/5003 та документами щодо часткової сплати Відповідачем спірних платежів.
Чинне законодавство, зокрема ст.782 ЦК України передбачає також можливість припинення договору найму у позасудовому порядку шляхом надіслання наймачеві письмової відмови від договору. Однак, оскільки відмова від найму є правом, а не обов'язком наймодавця,- апеляційний суд вважає, що у даному випадку це не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.
Перевіряючи висновок суду першої інстанції про істотність порушення Відповідачем умов Договору, колегія суддів зауважує, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
Тому, стверджена рішенням від 16.06.2012р. у справі №3/27/2011/5003 несплата Відповідачем 16 677 грн. 43 коп. орендної плати за Договором, а також наявність поточної заборгованості станом на 01.06.2012р. - правомірно розцінені місцевим господарським судом як істотне порушення Відповідачем умов Договору, внаслідок якого Позивач значною мірою позбавиввся того, на що розраховував при укладенні договору - отримання коштів за користування державним майном.
Згідно зі ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Проте, зазначаючи, що несплата орендної плати стверджується поясненнями представників сторін та матеріалами справ №3/27/2011/5003 та №12/46/2012/5003 -місцевий господарський суд не надав оцінки розрахунку ціни позову та рахунку №7820 від 13 квітня 2012р. на суму 5 026 грн. 82 коп., виданому за «донарахування суми орендної плати», які подано Позивачем у справі №12/46/2012/5003.
Колегія суддів звертає увагу, що Позивач у наданих апеляційному суду поясненнях зазначив, що з дати останньої інвентаризації - з 13.09.2011р. по 13.03.2012р. ФОП ОСОБА_1 по Акту Державної фінансової інспекції у Вінницькій області донараховано 5 026 грн. 82 коп. орендної плати, оскільки в ході ревізії перевіряючими особами було встановлено, що фактично зайнята ФОП ОСОБА_1 площа, складає 33,5 м2, а не 17,5 м2. Позивач вважає правомірним як зазначений висновок Державної фінансової інспекції, так і те, що дана сума підлягає сплаті Відповідачем у безспірному порядку, тому не потребує доведення.(т.1, арк.справи 75, 143; т.2, арк.справи 45, 117, 120-122).
Проте, враховуючи, що заборгованість у сумі 5 026 грн. 82 коп. за квітень 2012р. не обґрунтована у позовній заяві і не стверджена жодним доказом, а також з огляду на те, що Акт Державної фінансової інспекції не є ані первинним документом, ані висновком експертизи -колегія суддів вважає, що Прокурором і Позивачем не доведено порушення Відповідачем умов Договору в цій частині, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення.
Колегія суддів вважає, що станом на день ухвалення оскаржуваного рішення доведеною є заборгованість ФОП ОСОБА_1 за Договором в сумі 1 879 грн. 08 коп. за період з 04.05. 2011р. по 01.06.2012р.
Між тим, враховуючи що предметом спору не є майнові вимоги і виявлене апеляційним судом порушення норм матеріального права не призвело до прийняття невірного рішення, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення з підстав ст.104 ГПК України.
Відповідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Обов'язок орендаря протягом 3-х робочих днів повернути майно орендодавцеві у разі припинення або розірвання Договору - також передбачено пунктом 10.9 Договору.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дії Відповідача порушують умови Договору та вимоги чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди від 27.09.2010р. №2/2010 нерухомого військового майна та зобов'язання Відповідача повернути шляхом звільнення орендовані нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2 підлягають задоволенню.
Також, безпідставними є посилання Скаржника на неповідомлення про час та місце розгляду справи. Так, з матеріалів апеляційної скарги, а також з пояснень наданих ФОП ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної інстанції 28.11.2012р. вбачається, що адресою за якою зареєстрований підприємець - АДРЕСА_1.
Колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, зокрема у Договорі оренди №2/2010, копії свідоцтва про державну реєстрацію, спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не спі-впадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та заз-начати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Вінницької області надсилались судові повістки на адресу: АДРЕСА_1., а також на адресу орендованого приміщення - АДРЕСА_2 (в/ч А 2655), однак поштові відправлення повернулись з довідкою відділення підприємства зв'язку: «за закінченням терміну зберігання». А тому, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом, відповідно до ГПК України, зроблено все можливе для належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи. Враховуючи зазначене, всі негативні наслідки покладаються на Відповідача - ФОП ОСОБА_1
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 07.08.2012р. у справі №12/46/2012/5003 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №12/46/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Мельник О.В.