79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
28.11.12 Справа № 5010/2439/2011-Б-23/88
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Костів Т.С., Малех І.Б., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації», (м. Коломия)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області
від 05.06.2012р.
у справі № 5010/2439/2011-Б-23/88
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арагон Плюс»(м. Київ)
про банкрутство Колективного підприємства «Октан»(с.м.т. Заболотів)
за участю представників:
Прокурор: Рогожнікова Н.Б.;
від Заявника: не з'явився;
від Кредиторів: не з'явився
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, Прокурор ознайомлена.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою від 05.06.2012 року у справі № 5010/2439/2011-Б-23/88 Господарського суду Івано-Франківської області (суддя Рочняк О.В.) відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»про заміну кредитора ТзОВ «Арагон Плюс»на кредитора ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»у справі №5010/2439/2011-Б-23/88.
Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації» (м. Коломия) подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області скасувати, з огляду на те, що Господарським судом Івано-Франківської області порушено вимоги ст. ст. 190, 334, 509, 510, 512, 513,514,517 ЦК України, ст.ст. 4-1, 25 ГПК України, ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки право власності до ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»перейшло з моменту передачі документів, що підтверджують право вимоги.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області - відсутні, з огляду на наступне:
12.01.12 між ініціюючим кредитором у справі - ТзОВ «Арагон Плюс»в особі директора Кухаренко Р.О. та ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації», в особі директора Моченюка П.І. укладено договір про відступлення права вимоги.
Згідно п. 1.1 даного договору, первісний кредитор ТзОВ «Арагон Плюс»передає, а новий кредитор ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»приймає право вимоги до КП «Октан»за договором поставки від 22.07.09, укладеного між первісним кредитором та боржником.
Відповідно до п. 1.2. договору новий кредитор набуває право вимагати від боржника реального та належного виконання наступних обов'язків за договором поставки, а саме сплати заборгованості на загальну суму 323320,16 грн.
Згідно розділу 3 Договору новий кредитор зобов'язується оплатити первісному кредитору 1 (одну) гривню (п. 3.1.). Новий кредитор оплачує первісному кредитору суму коштів визначену в п.3.1 протягом 10 днів з моменту підписання даного договору.
Згідно п. 5.1. даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до Акту прийому-передачі від 12.02.12 ТзОВ «Арагон Плюс»передало, а ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»прийняло наступні документи:
1) Копію договору поставки від 22.07.09;
2) Копію видаткової накладної №РН-0000258 від 10.12.10 - на 1 арк.;
3) Копію видаткової накладної №РН-0000260 від 24.12.10 - на 1 арк.;
4) Копію видаткової накладної №РН-0000261 від 29.12.10 - на 1 арк.;
5) Копію видаткової накладної №РН-0000001 від 06.01.11 - на 1 арк.;
6) Копію видаткової накладної №РН-0000004 від 19.01.11 - на 1 арк.;
7) Копію рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.11 по справі №5010/490/2011-28/22 - на 3 арк.;
8) копію наказу господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.11 №921 - на 1 арк.;
9) копію постанови ВДВС від 01.06.11 про відкриття виконавчого провадження №26836884 - на 1 арк.;
10) копію ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.11 по справі №5010/2439/2011-Б-23/88.
Відповідно до норми ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) правонаступництва;
3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 512 ЦК України).
Згідно з ч. 3 вказано норми кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 513 ЦК України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до припису ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України).
З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що чинне матеріальне право передбачає право Боржника у справі не виконувати обов'язку за первісним договором перед новим кредитором у випадку, якщо новий кредитор не надав йому (боржнику у справі) доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні вказані докази, як і немає будь-яких посилань у поданій заяві про заміну кредитора у справі про те, що ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»надав Боржнику документи, що свідчать про перехід до нього прав за договором поставки.
При цьому, суд апеляційної інстанції приймає до уваги посилання Скаржника у справі про те, що відповідно до п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду Укарїин №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство», відповідно до якої зазначено, що ст. 512 ЦК України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил ЦК, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону. Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.
Проте, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що перехід прав за договром до нового кредитора повинен здійснюватись відповідно до процедури, встановленої законом. Так, частиною такої процедури і є надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Таким чином, ненадавши Боржнику у справі документи, які свідчать про перехід права вимоги у грошовому зобов'язанні до Скаржника у справі, він, тим самим, не набув прав первісного кредитора у грошовому зобов'язанні, а отже не може набути статусу учасника процедури банкрутства у даній справі, оскільки вищенаведена норма матеріального права надає боржнику можливість, в даному випадку, відмовитись виконувати грошове зобов'язання.
Разом з цим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Згідно зі ст. 1 Закону кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
З огляду на те, що норма ч. 2 ст. 517 ЦК України звільняє боржника від обов'язку виконувати зобов'язання перед новим кредитором, якщо такий кредитор не надав боржнику відповідних документів про перехід до нього прав від первісного кредитора, ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»не набув статусу учасника у справі про банкрутство та не може вважатись кредитором у справі.
Відтак, відмовляючи у задоволенні відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»про заміну кредитора ТзОВ «Арагон Плюс» на кредитора ТзОВ «Науково-дослідний інститут стандартизації, метрології та сертифікації»у справі №5010/2439/2011-Б-23/88, місцевий господарський суд належним чином дослідив усі обставини, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувана ухвала є такою, що підлягає залишенню без змін, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Ухвалу від 05.06.2012 року у справі № 5010/2439/2011-Б-23/88 Господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови виготовлено 03.12.2012 року
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Малех І.Б.