04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" листопада 2012 р. Справа№ 5028/12/27/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Чорногуза М.Г
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
від позивача: Передерій Н.О., довіреність б/н від 04.04.2012 року,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги
товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес»
на рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2012 року
у справі №5028/12/27/2012 (суддя Лавриненко Л.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«Торгова компанія «Мегаполіс-Україна», м. Тернопіль,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес», м. Чернігів,
про стягнення заборгованості 2101418,00 грн., -
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.06.2012 року у справі №5028/12/27/2012 позовні вимоги ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ватес» на користь ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» 1 714 569,20 грн. основного боргу, 82 826,91 грн. пені, 274 331,07 грн. штрафу, 9 392,14 грн. інфляційних нарахувань, 16 253,15 грн. 3% річних та 41 947,45 грн. судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Ватес» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2012 року у справі 5028/12/27/2012 в частині штрафу в сумі 274331,07 грн. і прийняти нове рішення, яким в цій частині відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року у справі №5028/12/27/2012 апеляційну скаргу ТОВ «Ватес» на рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2012 року у справі №5028/12/27/2012 прийнято до провадження, розгляд справи №5028/12/27/2012 призначено на 11.09.2012 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року склад колегії суддів у справі №5028/12/27/2012 змінено на наступний: головуюча суддя Алданова С.О., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року справу №5028/12/27/2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Алданова С.О., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 30.10.2012 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року склад колегії суддів у справі №5028/12/27/2012 змінено на наступний: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.11.2012 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 року склад колегії суддів у справі №5028/12/27/2012 змінено на наступний: головуючий суддя Алданова С.О., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.
Представник позивача у судових засіданнях надав пояснення, якими заперечив проти доводів, викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення; представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.04.2011 року між ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» (далі - продавець) та ТОВ «Ватес» (далі - покупець) було укладено договір поставки №3895-ЧН/11 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець приймає та оплачує тютюнові або інші вироби (далі - товар) (п. 1.1. договору).
Асортимент, кількість, ціна товару визначаються сторонами на кожну партію окремо та вказуються в товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2., 2.1. договору).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прайс-листах продавця, які діють на момент виконання продавцем заявки покупця і вказуються в товарних накладних з урахуванням ПДВ. Продавець залишає за собою право проводити зміну ціни товару, в разі зміни ціни виробником.
Згідно з п. 1.3. договору сторонами передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 20.04.2013 року включно, а по відношенню платежів -до повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару. У випадку, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії договору, жодна із сторін письмово не повідомить про свою відмову від продовження цього договору, то договір автоматично пролонгується ще на один рік.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 921 212,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЧН11-000053542 від 19.12.2011 року на суму 534 229,50 грн., №ЧН11-000055295 від 26.12.2011 року на суму 149 746,95 грн.,
№ЧН11-000056378 від 29.12.2011 року на суму 249 951,90 грн., №ЧН12-000000724 від 05.01.2012 року на суму 249 961,00 грн., №ЧН12-000001107 від 06.01.2012 року на суму 99 867,10 грн., №ЧН12-000001832 від 11.01.2012 року на суму 180 820,15 грн.,
№ЧН12-000001859 від 11.01.2012 року на суму 19 158,50 грн., №ЧН12-000007866 від 06.02.2012 року на суму 99 985,70 грн., №ЧН12-000008292 від 08.02.2012 року на суму 224 994,90 грн., №ЧН12-000009864 від 16.02.2012 року на суму 112 496,50 грн.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання товару по вище вказаних накладних (а.с. 75-83).
Отже, як слідує із вказаного, позивач належним чином виконав покладені на нього обов'язки щодо поставки товару.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 4.3. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення готівки в касу продавця.
Відповідно до п. 4.4. договору кошти за поставлений товар зараховуються на закриття накладних за хронологією їх виписки, починаючи з накладної з найбільш ранньою датою. Якщо по неоплачених або не своєчасно оплачених накладних покупцем була виставлена претензія, то в першу чергу покриваються штрафні санкції (пеня, штраф, інфляційні нарахування тощо), а потім основна сума боргу.
Пунктом 4.8. договору (з урахуванням редакції протоколу розбіжностей до договору, а.с. 17) передбачено, що покупець зобов'язаний провести повний розрахунок протягом 10 календарних днів з моменту приймання відповідної партії товару від представника продавця, який обраховується з дати виписки накладної.
Однак, всупереч зазначеному, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого товару виконав лише частково, сплативши 206 643,00 грн. заборгованості по видатковій накладній №ЧН11-000053542 від 19.12.2011 року, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (а.с. 84-183).
Отже, враховуючи вказану часткову оплату за поставлений товар, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заборгованість ТОВ «Ватес» перед ТОВ «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» становить 1 714 569,20 грн.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 83 599,23 грн. пені за період прострочки з 30.12.2011 року по 10.05.2012 року.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Місцевим господарським судом вірно встановлено факт прострочення відповідачем оплати за поставлений позивачем товар.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 5.2. договору передбачено, що у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 82 826,91 грн. пені. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок пені, здійснений місцевим господарським судом, та встановлено його арифметичну правильність.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 274 331,07 грн. штрафу, відповідно до п. 5.3. договору.
Відповідно до п. 5.3. договору сторони передбачили, що у випадку прострочення платежу покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати поставленого товару, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 274 331,07 грн.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 16 403,25 грн. за період з 30.12.2011 року по 10.05.2012 року та 12 515,25 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 9 392,14 грн. інфляційних нарахувань та 16 253,15 грн. 3 % річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок інфляційних та 3% річних, здійснений місцевим господарським судом, та встановлено його арифметичну правильність.
Доводи скаржника щодо неправомірного одночасного стягнення з відповідача штрафу та пені за прострочення оплати товару відхиляються виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Як вбачається із договору поставки №3895-ЧН/11 від 21.04.2011 року, а саме з п. 5.2. та п. 5.3., сторонами передбачена господарсько-правова відповідальність за порушення умов договору поставки у вигляді неустойки - пені та штрафу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі №06/5026/1052/2011, постанові Верховного суду України від 09.04.2012 року у справі №20/246-08.
Отже, враховуючи зазначене, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача одночасно штраф та пеню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Викладені скаржником у апеляційній скарзі доводи не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2012 року у справі №5028/12/27/2012 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес» на рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2012 року у справі №5028/12/27/2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 26.06.2012 року у справі №5028/12/27/2012 залишити без змін.
3. Справу №5028/12/27/2012 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Чорногуз М.Г
Суховий В.Г.