04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" листопада 2012 р. Справа№ 5011-71/9353-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів: Зеленіна В.О.
Мальченко А.О.
при секретарі: Вінницькій О.В.
За участю представників:
від позивача -Карась В.В.,
від відповідача -Савісько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» №4073/2 від 27.09.2012
на рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012
у справі № 5011-71/9353-2012
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», м. Київ
про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку регресу в розмірі 9 134грн.16коп.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2012 (суддя Нечай О.В.) відмовлено в задоволенні позову ПрАТ СК "АХА Страхування" про стягнення з відповідача в порядку регресу 9134грн.16коп. відшкодування шкоди завданої застрахованому позивачем автомобілю "Ніссан", державний номер АА9737 ІР, завданої автомобілем марки "Газ", державний номер 539-61 КА, під керуванням Данько І.В.
Відмову в позові мотивовано тим, що позивачем не додано до позовної заяви звіт або висновок експерта (експертного дослідження), який би підтверджував вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначає, що господарським судом не взято до уваги, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива оціночна, але не кінцева сума необхідна для відновлення транспортного засобу. Реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування є платіжне доручення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач зазначив про обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки позивачем не надано звіту автотоварознавчого дослідження, за яким було б визначено вартість матеріального збитку. Інші докази на які посилається позивач не можуть вважатися належними доказами розрахунку розміру суми страхового відшкодування.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
22 грудня 2009 року між Дунаєвською С.А. (страхувальник) та ПрАТ "СК "АХА Страхування" (позивач-страховик) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0246-а/09кп, відповідно до якого позивачем застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля "Ніссан", державний номерний знак АА 8737 ІР.
13.08.2010 в м. Києві по вул. Солом'янській сталась ДТП за участю транспортних засобів "Ніссан", під керуванням Дунаєвської С.А. та "Газ", під керуванням Данько І.В., а саме: керуючи автомобілем марки "ГАЗ" Данько І.В. не перевірив надійність кріплення вантажу, для запобігання його падінню, вантаж випав з кузова автомобіля і пошкодив автомобіль марки "Ніссан". Таким чином водієм автомобіля "Газ" порушено п. 22.2 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ст. 124 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.09.2010 Данька І.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 0246-а/09кп-1 від 03.09.2010, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Ніссан" визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 8 142грн.02коп.
Позивачем було складено та підписано доповнення № 1 до страхового акту № 0246-а/09кп-1 від 03.09.2010, згідно з яким призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 9 249грн.16коп.
На підставі страхового акту № 0246-а/09кп-1 від 03.09.2010 та доповнення № 1 до страхового акту № 0246-а/09кп-1 від 03.09.2010, позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 9 134грн.16коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 5287 від 08.09.2010 та № 5409 від 14.09.2010.
Цивільно-правова відповідальність Данько І.В. застрахована у ВАТ "НАСК "Ооранта" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1427597.
Позивач направив відповідачу претензію за вих. №172/р від 23.02.2011 про відшкодування в порядку регресу 9134грн.16 коп.
Відповідач регресну вимогу позивача залишив без задоволення, що і стало підставою для звернення з позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 9134грн.16коп.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, в розмірі 9134грн.16коп.
Дійсно, в силу приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно приписів п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано на вимогу суду звіт або висновок експерта (експертного дослідження) або інший документ, що підтверджує розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля "Ніссан", відповідно до вимог законодавства України, та який може бути оцінений судом як належний доказ розрахунку витрат, пов'язаних з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу в розумінні ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Заперечення позивача викладені в поданій до суду апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, оскільки Закони України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" регламентують обов'язковість звіту або висновку експерта (експертного дослідження) для визначення реальної вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2012 у справі №5011-71/9353-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»- без задоволення.
2. Справу № 5011-71/9353-2012 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Синиця О.Ф.
Судді Зеленін В.О.
Мальченко А.О.