01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"12" листопада 2012 р. Справа № 5011-4/10173-2012/8/107-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», ідентифікаційний код: 30401456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект», ідентифікаційний код: 36285407, місцезнаходження: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Окружна, 11,
про стягнення заборгованості,
за участю представників сторін:
від позивача: Гребелюк Л.М., яка діє на підставі довіреності від 12.01.2011 року за № 14/20-9-12;
від відповідача: не з'явився, -
Обставини справи:
в провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(далі за текстом: Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.), пені у сумі 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.), 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.).
Провадження у вказаній справі порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2012 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року справа № 5011-4/10173-2012 в порядку ст. 17 Господарського процесуального кодексу України направлена за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області в зв'язку з тим, що Відповідач знаходиться за адресою: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Окружна, 11.
Матеріали справи № 5011-4/10173-2012 до господарського суду Київської області надійшли 11.10.2012 року, які для подальшого розгляду передані судді господарського суду Київської області Скутельнику П.Ф., який своєю ухвалою від 12.10.2012 року прийняв справу № 5011-4/10173-2012 до свого провадження, присвоїв останній номер 5011-4/10173-2012/8/107-12 та призначив її розгляд на 29.10.2012 року.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує перед Позивачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 (далі за текстом: Договір), внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла станом на 13.07.2012 року заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.), пені у сумі 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.), 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.).
29.10.2012 року до суду через відділ діловодства надійшло клопотання Позивача, яке зареєстроване за вхідним номером 17287, про долучення до матеріалів справи банківської виписки, відповідно до якої Відповідач після порушення провадження у справі № 5011-4/10173-2012 добровільно погасив основний борг за Договором у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.).
В судове засідання 29.10.2012 року з'явився Позивач, який дав пояснення та повідомив суду, що після порушення провадження у справі № 5011-4/10173-2012 Відповідач 13.08.2012 року та 24.09.2012 року добровільно сплатив Позивачу основний борг за Договором у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.), внаслідок чого за Відповідачем станом на 29.10.2012 року залишається рахуватись заборгованість за Договором у вигляді пені у сумі 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.), 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.), які добровільно не сплачені, в зв'язку з чим Позивач просив суд в частині стягнення суми основного боргу, яку Відповідач під час розгляду справи сплатив в добровільному порядку, припинити провадження у справі та в частині позовних вимог, в якій провадження не припинено, підтримав та просив задовольнити повідомивши при цьому суду, що не буде заперечувати проти того, щоб суд за власною ініціативою зменшив для Відповідача розмір штрафних санкцій через те, що заборгованість у Відповідача за Договором виникла внаслідок скрутного матеріального становища Відповідача через фінансову кризу. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Ухвалою суду від 29.10.2012 року розгляд справи відкладено на 12.11.2012 року.
12.11.2012 року до суду через відділ діловодства надійшло клопотання Відповідача, яке зареєстровано за вхідним номером 18194 та відповідно до якого Відповідач просив суд за власною ініціативою зменшити для Відповідача розмір штрафних санкцій через те, що заборгованість у Відповідача за Договором виникла внаслідок скрутного матеріального становища Відповідача через фінансову кризу та повідомив суду, що після порушення провадження у справі № 5011-4/10173-2012 Відповідач 13.08.2012 року та 24.09.2012 року добровільно сплатив Позивачу основний борг за Договором у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.).
12.11.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення та повідомив суду, що після порушення провадження у справі № 5011-4/10173-2012 Відповідач 13.08.2012 року та 24.09.2012 року добровільно сплатив Позивачу основний борг за Договором у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.), внаслідок чого за Відповідачем станом на 12.11.2012 року залишається рахуватись заборгованість за Договором у вигляді пені у сумі 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.), 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.), які добровільно не сплачені, в зв'язку з чим Позивач просив суд в частині стягнення суми основного боргу, яку Відповідач під час розгляду справи сплатив в добровільному порядку, припинити провадження у справі та в частині позовних вимог, в якій провадження не припинено, підтримав та просив задовольнити повідомивши при цьому суду, що не буде заперечувати проти того, щоб суд за власною ініціативою зменшив для Відповідача розмір штрафних санкцій через те, що заборгованість у Відповідача за Договором виникла внаслідок скрутного матеріального становища Відповідача через фінансову кризу. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Судом визнано позицію Позивача про припинення провадження у справі в частині основного боргу за Договором у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.), яка добровільно сплачена Відповідачем та підтверджена наявними у справі копіями банківських виписок від 13.08.2012 року та від 24.09.2012 року, обґрунтованою, внаслідок чого провадження у справі в цій частині підлягає припиненню через відсутність предмету спору.
У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 12.11.2012 року.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які вони посилались би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
Встановив:
08.08.2011 року між відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(далі за текстом: ВАТ «НАК «Украгролізинг»або Позивач), правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», та товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект»(далі за текстом: ТОВ «Агро Проджект»або Відповідач) укладено договір фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 (далі за текстом: Договір), на підставі якого Позивачем була надана Відповідачу сільськогосподарська техніка, закуплена за кошти Державного бюджету України, загальною вартістю 8093603,52 грн. (вісім мільйонів дев'яносто три тисячі шістсот три гривні 52 коп.), що підтверджується актом приймання-передачі від 12.08.2011 року за № 1, копії яких є в матеріалах справи.
Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 Договору встановлено, що черговість сплати лізингових платежів кратна шести місяцям. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні шість місяців. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється графіком сплати лізингових платежів, що міститься у додатку до Договору (додатки за №№ 1, 2, 2.1., 3, 4, 4.1., 5, 6, 6.1., 7, 8, 8.1., 9, 10, 10.1. до Договору).
Пунктом 3.4.3. Договору передбачено, що Відповідач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Крім того, згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, Відповідачем цей порядок в порушення вимог ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 3.4.3, 4.1, 4.2, 4.3 Договору дотриманий не був, внаслідок чого кошти частково не сплачено, у зв'язку з чим сума основного боргу станом на 13.07.2012 року склала 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.). Розрахунок боргу знаходиться в матеріалах справи.
Перевіркою достовірності визначення суми основного боргу встановлено, що останній Позивачем визначений у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.) вірно та обґрунтовано.
Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 13.07.2012 року складає 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.).
Проте, Позивач в судових засіданнях 29.10.2012 року та 12.11.2012 року повідомив суду, що після порушення провадження у справі № 5011-4/10173-2012 Відповідач 13.08.2012 року та 24.09.2012 року добровільно сплатив Позивачу основний борг за Договором у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.), на підтвердження чого Позивач надав суду копії банківських виписок від 13.08.2012 року та від 24.09.2012 року, достовірність яких підтвердив в судовому засіданні 12.11.2012 року представник Позивача, внаслідок чого за Відповідачем станом на 12.11.2012 року залишається рахуватись заборгованість за Договором у вигляді пені у сумі 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.), 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.), які добровільно не сплачені, в зв'язку з чим Позивач просив суд в частині стягнення суми основного боргу, яку Відповідач під час розгляду справи сплатив в добровільному порядку, припинити провадження у справі № 5011-4/10173-2012/8/107-12.
За таких обставин, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача основної заборгованості у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.) підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає можливість припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору, в зв'язку з тим, що Відповідачем під час розгляду справи зазначена сума основної заборгованості сплачена на користь Позивача в добровільному порядку.
Крім того, Позивач у своєму позові просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.), 3-и проценти річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Цивільний кодекс України у ст. 611 передбачає, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 7.1. Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
На підставі вказаних норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та п. 7.1. Договору, Позивачем Відповідачу за несвоєчасне повернення коштів нараховано пеню у сумі 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.).
Дослідженням правильності визначення Позивачем суми пені суд встановив, що сума пені 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.) визначена обгрунтовано і вірно. Відповідачем дана сума пені перед Позивачем в добровільному порядку не погашена.
Враховуючи положення вищезазначених норм Господарського кодексу України та Договору, а також періоди нарахування пені, що вказані Позивачем в поданому ним розрахунку пені, суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Відтак, арифметично вірний розмір пені становить загалом 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.). Відтак, позовна вимога про стягнення 52936,35 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 35 коп.) пені є обґрунтованою та доведеною.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).
Судом встановлено, що Відповідач неоноразово вживав заходів для добровільного погашення заборгованості перед Позивачем.
Враховуючи вищевикладене, положення п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", договору, кризові явища у вітчизняній економіці, зважаючи на специфіку діяльності Відповідача, тяжкий фінансовий стан останнього, а також те, що Відповідачем добровільно погашено суму основного боргу за Договором, з метою виконання судового рішення, суд вирішив зменшити розмір пені вдесятеро до 5293,64 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 64 коп.) пені.
Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2005 року у справі № 14/298.
Цивільний кодекс України у ст. 625 передбачає обов'язок боржника, у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, у зв'язку з тим, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед Позивачем, то Позивачем нараховано Відповідачу 3-и проценти річних від простроченої суми основного боргу, які в силу вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за своєю правовою природою не являються штрафними санкціями, розмір яких становить 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.). Розрахунок 3-х процентів річних знаходиться в матеріалах справи.
Перевіркою правильності визначення Позивачем вказаної суми 3-х процентів річних встановлено, що остання визначенна Позивачем вірно і обґрунтовано.
На час розгляду справи Відповідачем в добровільному порядку сума 3-х процентів річних Позивачу не сплачена.
На виконання Указу Президента України від 23.02.2001 року за № 111 з метою реалізації державної політики в агропромисловій сфері Кабінет Міністрів України, постановою від 11.04.2001 року за №354 на базі Державного лізингового підприємства «Украгролізинг»утворив його правонаступника - Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», правонаступником якого станом на 07.05.2012 року є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», - 100% акцій останнього закріплено в державній власності із забороною їх відчуження, використання формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання чи передачі в управління будь-яким особам.
Відповідно до п. п. 1, 3 Порядку використання коштів держбюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року за № 1904 (далі за текстом: Порядок), забезпечення сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та господарювання та інших суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу технікою і обладнанням вітчизняного виробництва на умовах фінансового лізингу за рахунок коштів держбюджету здійснюється на підставі договорів фінансового лізингу, укладених між ВАТ «НАК «Украгролізинг», правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», і лізингоотримувачами. Джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів по операціям фінансового лізингу є передбачені у держбюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами.
Пунктом 11 Порядку визначено, що ВАТ «НАК «Украгролізинг», правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», забезпечує контроль за поверненням лізингових платежів у частині відшкодування вартості техніки, що надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.
За таких обставин, держава в особі Кабінету Міністрів України уповноважила ВАТ «НАК «Украгролізинг», правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», здійснювати державні функції у відносинах щодо повернення коштів до державного лізингового фонду держбюджету.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не зміг спростувати належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна станом на 12.11.2012 року заборгованість за договором фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 у вигляді пені у сумі 5293,64 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 64 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.).
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 у вигляді пені у сумі 5293,64 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 64 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем договору фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415, є належними і допустимими письмовими доказами наявності у Відповідача перед Позивачем станом на 12.11.2012 року заборгованості за Договором у вигляді пені у сумі 5293,64 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 64 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.).
У судовому засіданні, надані Позивачем докази спростовані не були та Відповідачем в ході розгляду справи не заперечувались.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи, Позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідач протилежного не довів та по суду наявність заборгованості не заперечував.
Витрати по сплаті судового збору у сумі 18230,55 грн. (вісімнадцять тисяч двісті тридцять гривень 55 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 80, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Провадження у справі № 5011-4/10173-2012/8/107-12 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект»на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»основного боргу за Договором фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 у сумі 848094,04 грн. (вісімсот сорок вісім тисяч дев'яносто чотири гривні 04 коп.), - припинити.
2. Позов Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект»про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 у вигляді пені та 3-х процентів річних, в якій провадження у справі № 5011-4/10173-2012/8/107-12 не припинено, та господарських витрат, - задовольнити повністю.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Проджект», ідентифікаційний код: 36285407, місцезнаходження: 08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Окружна, 11, на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», ідентифікаційний код: 30401456, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, заборгованість за Договором фінансового лізингу від 08.08.2011 року за № 10-11-120 стз-фл/415 у вигляді пені у сумі 5293,64 грн. (п'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 64 коп.), 3-х процентів річних у сумі 10496,90 грн. (десять тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 90 коп.) та судовий збір у сумі 18230,55 грн. (вісімнадцять тисяч двісті тридцять гривень 55 коп.).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 12.11.2012 року