ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
27.11.12 Справа № 24/5014/1928/2012
За первісним позовом Приватного підприємства "ДОНБАС НАФТА", м. Харцизьк Донецької області
до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Приватне підприємство "КІР", м. Харцизьк Донецької області
про стягнення 91629 грн. 00 коп. та зобов'язання повернути майно
та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ
Приватного підприємства "ДОНБАС НАФТА", м. Харцизьк Донецької області
про визнання договору відповідального зберігання від 01.07.2008 недійсним
Колегія суддів у складі: Рябцева О.В. -головуючий, Москаленко М.О., Якушенко Р.Є.
в присутності представників сторін:
від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом -Фінк О.Е. -предст. за дов. від 14.02.2012 б/н, Алонзов О.С. -директор;
від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом -не прибув;
від третьої особи -Фінк О.Е. -предст. за дов. від 14.02.2012 б/н.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача збитків за договором відповідального зберігання в сумі 91629 грн. 00 коп. та зобов'язання відповідача повернути майно: фундамент (рампу) під обладнання і горизонтальну ємність для бітуму.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що між сторонами у справі укладено договір відповідального зберігання від 01.07.2008. За умовами договору позивач передав майно на зберігання за актом передачі майна на зберігання, який є додатком № 1 до договору. Відповідач зобов'язався зберігати майно та повернути передане на зберігання майно у кількості і в тім стані, в якому воно було прийняте на зберігання. Вартість переданого майна згідно звіту про оцінку майна складала 570546 грн. 00 коп. Майно, що передане відповідачу на зберігання, знаходилось у користуванні позивача на підставі договору оренди з ПП "КІР". Орендодавець 15.12.2011 здійснив перевірку наявності і стану майна, що передано в оренду, в результаті якої встановлено, що обладнання, передане в оренду позивачу і відповідно якого укладено договір відповідального зберігання з відповідачем, знаходиться у неналежному стані. Про виявлені недоліки складено акт. На вимогу ПП "ДОНБАС НАФТА" (позивач) ДП "Луганський облавтодор" (відповідач) частково повернув майно, але відмовився підписати акт про повернення. Позивач на вимогу ПП "КІР" розірвав договір оренди, повернув частково майно і відшкодував останньому збитки, сума яких за висновком суб'єкта оціночної діяльності склала 91629 грн. 00 коп. У зв'язку з тим, що позивач за договором схову поніс збитки, він просить вказану суму стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить зобов'язати повернути фундамент під обладнання та горизонтальну ємність для бітуму вартістю 11302 грн. 00 коп., які відповідач відмовляється добровільно повернути.
Відповідач у судовому засіданні 16.10.2012 надав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти заявлених вимог. На обґрунтування заперечень вказує, що згідно ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ упродовж строку, встановленого у договорі зберігання, а статтею 948 ЦК України визначено, що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання. Позивач порушив вказані норми, не забравши об'єкт зберігання після закінчення договору 31.12.2009. Не було вжито позивачем і дій по продовженню строку дії договору. Договір відповідального зберігання від особи зберігача укладено і підписано неповноважними особами, а саме: договір укладено філією, а підписано директором філії з перевищенням повноважень, визначених Положенням про філію та генеральною довіреністю від 01.01.2008 № 18/08. ДП "Луганський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відповідно до ст. 241 ЦК України не схвалює цей правочин та не визнає його.
Позивач заявив клопотання про перенесення слухання справи для підготовки заперечень на відзив.
Згідно розпорядження заступника голови суду -в.о. голови суду від 16.10.2012 для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: Рябцева О.В. -головуючий, Москаленко М.О., Якушенко Р.Є.
Судова колегія розглянула усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи, визнала його обґрунтованим і відклала розгляд справи на 08.11.2012.
07.11.2012 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання договору відповідального зберігання від 01.07.2008, укладеного між філією "Слов'яносербський райавтодор" Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Приватним підприємством "ДОНБАС НАФТА", недійсним.
На обґрунтування заявленої вимоги за зустрічною позовною заявою позивач вказує, що договір з боку ДП "Луганський облавтодор" підписано неповноважною особою -директором філії, який діяв поза межами своїх повноважень.
Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу) розгляд справи починається заново.
В судовому засіданні 16.10.2012 після призначення судової колегії, суд не розпочав розгляд справи по суті, тому судова колегія 08.11.2012 прийняла зустрічну позовну заяву ДП "Луганський облавтодор" для спільного розгляду з первісним. У зв'язку з нез'явленням представника позивача, ненаданням ним заперечень на відзив та у зв'язку з необхідністю витребування у нього відзиву на зустрічну позовну заяву, судова колегія розгляд справи відклала на 27.11.2012.
27.11.2012 до канцелярії суду надійшов лист Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" від 27.11.2012 № 1-12-1/1703, в якому відповідач просить розгляд справи відкласти на іншу дату, у відсутність його представника справу не розглядати.
Дане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Виходячи з положень статей 28, 32-34 ГПК України, п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 в матеріалах справи відсутні докази неможливості відповідача забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача.
Крім того, відповідач протягом строку вирішення спору зловживав процесуальними правами, не виконував вимог суду щодо надання відзиву і витребуваних судом документів. Відзив на позовну заяву було подано після притягнення його до відповідальності згідно п. 5 ст. 83 ГПК України та в останній день строку, визначеного ст. 69 ГПК України, витребувані судом документи не надані. В поданому черговому клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено, з якою метою воно заявлено.
З врахуванням викладеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісного позову та безпідставність зустрічного позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що третя особа -Приватне підприємство "КІР" придбала у Товариства з обмеженою відповідальністю інноваційно-впроваджувальної фірми "Кварта" на підставі контрактів:
- від 10.03.2006 № 494 установку УПЕ для виготовлення емульсій в кількості 1 штуки загальною вартістю 150000 грн. 00 коп. (том ІІ, аркуші справи 3-5);
- від 16.05.2006 установку УПЕ для приготування емульсій лабораторну в кількості 1 штуки загальною вартістю 40000 грн. 00 коп. (том ІІ, аркуші справи 10-12);
- від 15.08.2006 № 502 комплект ємностей під установку УПЕ для приготування емульсій в кількості 1 штуки загальною вартістю 32200 грн. 00 коп. (том ІІ, аркуші справи 17-19).
27.02.2008 між третьою особою (замовник) та ТОВ "Прогресів" (підрядчик) укладено договір № 2 на проведення робіт, за умовами якого замовник здає, а підрядчик приймає на себе зобов'язання по виготовленню та монтажу технологічної бази для виготовлення бітумних емульсій на території Слов'яносербського райавтодора м. Зимогір'я Луганської області. Строк виконання робіт: початок -лютий-березень 2008 року. Факт виконання робіт підтверджується актом прийомки виконаних робіт за березень 2008 року, підписаним сторонами, платіжними дорученнями, банківськими виписками та векселями.
Між третьою особою -ПП "КІР" та позивачем - Приватним підприємством "ДОНБАС НАФТА" 01.04.2008 укладено договір оренди № 7, за умовами якого третя особа передала, а позивач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно - лінію для виробництва бітумних емульсій, вартість майна -570546 грн. 00 коп., місце знаходження майна -АБЗ "Слов'яносербського райавтодору" м. Зимогір'я Луганської області. Майно передано в оренду з метою виробництва бітумної та паливної емульсії (том І, аркуші справи 17-19). Згідно акта приймання-передачі від 01.04.2008, підписаного третьою особою та позивачем, передано майно:
1.Фундамент (рампа) під обладнання;
2.Навіс над виробничою площею;
3.Горизонтальна ємність для бітуму;
4.Горизонтальна ємність для води;
5.Вертикальні ємності для готової продукції -2 одиниці;
6.Водопровід;
7.Газопровід;
8.Трубопровід для бітуму;
9.Установка типу УПЕ з ємностями;
10.Установка типу УПЕ лабораторна;
11.Насосні станції (насос, редуктор, двигун) -2 одиниці;
12.Будинок -битовка.
20.02.2008 між відповідачем - ДП "Луганський облавтодор" в особі начальника філії "Слов'яносербський райавтодор" Левтерова Є.І., який діяв на підставі довіреності від 19.02.2008 № 36/08, та позивачем укладено договір про співробітництво № 05/08 (том І, аркуш справи 78). Суд двічі ухвалами від 16.10.2012 та від 08.11.2012 зобов'язував відповідача надати зазначену довіреність, однак на вимоги суду довіреність відповідачем не надана. За даним договором сторони взяли на себе зобов'язання по наданню один одному технічної, маркетингової, комерційної, фінансової, виробничої та іншої допомоги при проведенні заходів комерційного і некомерційного характеру, які не суперечать установчим документам сторін і діючому законодавству. Зокрема, позивач за взаємною згодою зобов'язаний в рахунок результатів співробітництва поставляти відповідачу бітумну емульсію на суму до 50 тисяч гривень на рік по собівартості, забезпечити першочерговість поставки бітумної емульсії для філії "Слов'яносербський райавтодор" ДП "Луганський облавтодор". В свою чергу ДП "Луганський облавтодор" за взаємною згодою зобов'язано, зокрема, надати територію для установки бітумно-емульсійної установки, забезпечити робітників бітумно-емульсійної установки санітарно-побутовими умовами, забезпечити охорону бітумно-емульсійної установки. Згідно п. 1.3. виконавцем за даним договором з боку ДП "Луганський облавтодор" є філія "Слов'яносербський райавтодор".
На підставі договору відповідального зберігання від 01.07.2008, укладеного між позивачем та філією "Слов'яносербський райавтодор" в особі начальника філії Левтерова Є.І., що діяв на підставі Генеральної довіреності від 01.01.2008 № 18/08, відповідач прийняв від позивача і за плату на зберігання майно (том І, аркуш справи 11). Вказаною довіреністю (том І, аркуш справи 15) передбачено право начальника філії "Слов'яносербський райавтодор" ДП "Луганський облавтодор" здійснювати від імені ДП "Луганський облавтодор" ряд дій, зокрема: укладати договори, угоди, здійснювати інші правочини, проводити господарські і фінансові операції, у тому числі в установах банків, в межах наданих повноважень, і користуватися правом підпису при виконанні вказаних дій. Здійснювати правочини (договори, угоди) з устаткуванням, сировиною, товарами і продукцією власного виробництва, а також іншим майном, з його придбання, відчуження, застави, прийняття і передачі в користування (купівля-продаж, бартер, дарування, позичка, оренда, передача на зберігання або в користування і ін.), у випадках, якщо сума правочину або вартість майна, що приймається (передається) по правочину, не перевищує 49000 (сорок дев'ять тисяч) гривень.
Перелік майна вказаний в Акті передачі майна на зберігання, який є невід'ємною частиною договору. За зазначеним актом передано на зберігання майно, а саме:
1.Фундамент (рампа) під обладнання -53443 грн. 00 коп.
2.Навіс над виробничою площадкою -18967 грн. 00 коп.
3.Горизонтальна ємність під бітум -11962 грн. 00 коп.
4.Ємність під воду -9330 грн. 00 коп.
5.Вертикальні ємності готової продукції -2 одиниці -31150 грн. 00 коп.
6.Водопровід -13841 грн. 00 коп.
7.Газопровід -5511 грн. 00 коп.
8.Трубопровід для бітуму -10381 грн. 00 коп.
9.Установка типу УПЕ з ємностями (3 одиниці) та металевим столом під 2 куб.м. хімречовин -299970 грн. 00 коп.
10.Установка типу УПЕ лабораторна -31815 грн. 00 коп.
11.Насосні станції бітумні (насос, редуктор, ел. двигун) -2 одиниці -53026 грн. 00 коп.
12.Будинок -битовка -31150 грн. 00 коп.
Вартість майна, переданого за актом, згідно звіту про оцінку майна МПП "Укрвостокпатэко" від 19.05.2008 (том І, аркуш справи 122), здійсненого на замовлення третьої особи - ПП "КІР", складає 570546 грн. 00 коп.
Відповідно до п.п. 2.2.4. договору відповідач зобов'язаний повернути передане на зберігання майно у кількості і в тім стані, в якому воно було прийняте на зберігання.
Договір відповідального зберігання згідно п. 6.1. набирає чинності з моменту підписання Акту передачі на зберігання, який є невід'ємною частиною договору, і діє до 31.12.2009.
Згідно п. 3.1. договору позивач розраховується із відповідачем за збереження майна із розрахунку 200 грн., в тому числі ПДВ, в місяць.
За період з 01.07.2008 по 31.12.2011 вартість зберігання майна склала 8400 грн. Позивачем здійснена оплата за послуги 07.09.2010 в сумі 8573 грн. 80 коп., що підтверджується банківською випискою (том І, аркуш справи 121).
Матеріалами справи також підтверджено, що 12.05.2010 між ДП "Луганський облавтодор" та ПП "ДОНБАС НАФТА" укладено договір про співробітництво № 8/10, аналогічний за умовами договору від 20.02.2008 № 05/08, у тому числі щодо забезпечення охорони бітумно-емульсійної установки і визначення виконавця за договором. Договір зі сторони відповідача підписано директором ДП "Луганський облавтодор" Саркісяном М.В. (том І, аркуш справи 95). Додатковою угодою від 12.05.2010 № 1 до цього договору також передбачено обов'язок відповідача забезпечити охорону обладнання. Ця угода також підписана директором ДП "Луганський облавтодор" Саркісяном М.В. (том І, аркуш справи 96).
Третьою особою згідно п. 8.1. договору оренди від 01.04.2008 № 7 здійснено перевірку наявності і стану майна -лінії для виробництва бітумних емульсій, про що складено акт від 15.12.2011 № 1. За результатами перевірки встановлено відсутність складових майна, а саме відсутні: мотор-редуктор лабораторної установки, електричний двигун міксеру змішування купажної суміші (лабораторна установка), електричний двигун водяного насосу водно-бітумної установки, електричний вентилятор турбонадува форсунок, електричний двигун бітумної насосної станції 5,5 кВт, електричний вентилятор поддува на жаровій трубі, лист металу 1.0х2.0х3 м.м -2 одиниці, кабель КГ 3х10х1х6 -90 п.м., з'єднувальний ланцюг на фланці -1 шт., 12 метрів труби сталевої діаметром 100 мм., 8 метрів труби ДУ діаметром 80 мм., 27 п.м. кабелю ПВС, 10 метрів труби діаметром 15 мм.
Листом від 16.12.2011 № 16/12 третя особа звернулась до позивача з вимогою про розірвання договору оренди від 01.04.2008 № 7 та повернення майна. Додатковою угодою від 16.12.2011 позивач і третя особа розірвали договір оренди з 16.12.2011. Орендар зобов'язався повернути майно орендодавцю до 20.12.2011.
За Актом приймання-передачі комплексу основних засобів по виготовленню бітумних емульсій, переданого в оренду згідно договору оренди від 01.04.2008 № 7, третій особі 17.12.2011 частково повернуто майно, а саме:
1.Навіс над виробничою площадкою;
2.Горизонтальна ємність для води;
3.Вертикальні ємності для готової продукції -2 одиниці;
4.Водопровід;
5.Газопровід;
6.Трубопровід для бітуму;
7.Установка типу УПЕ з ємностями;
8.Установка типу УПЕ лабораторна;
9.Насосні станції (насос, редуктор, двигун) -2 одиниці;
10.Будинок -битовка.
Згідно доводів позивача на його вимогу відповідач частково повернув майно, проте підписати Акт повернення майна від 17.12.2011 відмовився, тому позивач 19.12.2011 надіслав відповідачу два примірника акта повернення майна для підпису. Підписаний акт відповідачем не повернуто.
Листом від 28.05.2012 № 28/05 третя особа звернулась до позивача з вимогою про відшкодування шкоди за договором оренди внаслідок погіршення і нестачі об'єкту оренди.в розмірі 91629 грн. 00 коп. Розмір шкоди визначено на підставі висновку оцінки комплексу основних засобів по виготовленню бітумних емульсій, яка проведена на підставі договору від 21.11.2011 № 3294, укладеного між третьою особою та МПП "Укрвостокпатэко", для визначення ринкової вартості і вартості матеріальної шкоди об'єкта оцінки.
Позивач відшкодував третій особі шкоду у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.05.2012 № 19 та від 04.07.2012 № 1.
07.04.2012, як філії "Слов'яносербський райавтодор" так і ДП "Луганський облавтодор" позивачем надіслано вимогу про повернення 20.04.2012 залишків майна: фундаменту (рампи) під обладнання та горизонтальної ємності під бітум. Дана вимога отримана адресатами 11.04.2012, що підтверджено поштовими повідомленнями, проте відповіді на неї не надали, майно не повернули, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що третя особа частково відновила обладнання, отримане від позивача, що підтверджується договором підряду від 03.05.2012 № 1 на виконання ремонтно-відновлювальних робіт, укладеним між третьою особою та ТОВ "Білдінг констракт", актами надання послуг. Вартість ремонту склала 102000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: від 31.05.2012 № 3 на суму 21000 грн. 00 коп., від 22.06.2012 на суму 4020 грн. 00 коп., від 03.07.2012 на суму 76980 грн. 00 коп.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність господарських відносин між позивачем і відповідачем щодо сумісної діяльності, направленої на одержання певного результату в результаті використання лінії для виробництва бітумних емульсій. За умовами цієї господарської діяльності відповідач зобов'язався здійснювати охорону об'єкта, у зв'язку з чим між сторонами було укладено договір відповідального зберігання.
Доводи ДП "Луганський облавтодор" щодо укладання цього договору директором філії "Слов'яносербський райавтодор" з перевищенням повноважень є непереконливим. Дійсно, договір відповідального зберігання від 01.07.2008 підписано філією від власного імені директором філії Левтеровим Є.І. на підставі довіреності, за змістом якої він мав обмеження щодо суми угоди.
За змістом п. 9 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.
Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.
Що ж до кола повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно укладення угод від імені цієї особи, то воно визначається її установчими документами, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.
Якщо керівник відособленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у тексті угоди помилково відсутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної особи, то сама лише ця обставина не може бути підставою для визнання угоди недійсною. У таких випадках угоду слід вважати укладеною від імені юридичної особи.
За загальним правилом передбачені установчими документами обмеження повноважень особи щодо укладення угод у порівнянні з визначеними у довіреності, законі не повинні впливати на відносини підприємства, установи, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особами. Винятком є випадки, коли сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.
У цих випадках угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження, але заявник повинен довести, що друга сторона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження.
Довіреність від 01.01.2008 № 18/08 свідчить про наявність повноважень директора філії діяти від імені ДП "Луганський облавтодор" з урахуванням обмежень щодо суми угоди.
Статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Укладення договору про співробітництво від 12.05.2010, який підписано Саркісяном М.В. - директором ДП "Луганський облавтодор", і за умовами якого філія зобов'язана забезпечити охорону обладнання - бітумно-емульсійної установки свідчить про схвалення цієї угоди повноважною особою.
За таких обставин, відсутні підстави для визнання договору відповідального зберігання від 01.07.2008 недійсним, у зв'язку з чим у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Щодо первісних позовних вимог, то суд при вирішенні спору керується положеннями глави 66 ЦК України щодо регулювання правовідносин із зберігання.
Згідно п. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. За умовами ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк. Статтею 942 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. За змістом ст. 948 ЦК України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання. Даний обов'язок поклажедавця кореспондується з відповідним обов'язком зберігача, що визначений ст. 949 ЦК України, а саме зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі згідно ст. 950 ЦК України настає на загальних підставах. Згідно п. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Сторони, уклавши договір відповідального зберігання до 31.12.2009, продовжили його дію, оскільки жодна із сторін не заявила вимог про повернення предмету зберігання, а згідно п.п. 2.2.4. договору відповідач зобов'язаний повернути передане на зберігання майно у кількості і в тім стані, в якому воно було прийняте на зберігання.
За змістом ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, а ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договором не визначено, що зобов'язання за ним припиняється у разі закінчення строку дії договору.
Наявність законодавчого обов'язку забрати річ після закінчення строку зберігання не є підставою припинення зобов'язання.
Крім того, відповідач 31.08.2010 пред'явив поклажодавцю рахунок-фактуру № 121 на оплату послуг зберігання в сумі 8573 грн. 80 коп., а позивач 07.09.2011 здійснив оплату. З урахуванням того, що вартість зберігання за умовами договору складає 200 грн. в місяць, позивач заплатив більшу суму, ніж підлягала сплаті на дату виставлення рахунку-фактури. Відповідач нормативно не обґрунтував припинення свого обов'язку щодо зберігання предмету схову.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором настають правові наслідки, визначені ст.ст. 611, 951 ЦК України, зокрема, обов'язок відшкодування збитків.
На підтвердження розміру збитків позивач надав висновок суб'єкта професійної оціночної діяльності, який складений на вимогу третьої особи у спорі в межах договору оренди між позивачем і третьою особою. Даний висновок приймається судом, оскільки предмет договору оренди і предмет договору відповідального зберігання між позивачем і відповідачем є одним і тим же. Позивач реально відшкодував шкоду за договором оренди.
Таким чином, судом встановлено наявність чотирьох складових відповідальності для відшкодування шкоди, а саме: неправомірну поведінку відповідача - недбале виконання зобов'язань по зберіганню предмету збергінання, наявність реальної шкоди в сумі 91629 грн. 00 коп., яка перерахована позивачем третій особі, наявність причинно-наслідкового зв'язку між цими обставинами.
Відповідач не довів відсутності своєї вини у втраті (пошкодженні) майна позивача.
Відповідач також не заперечив доводів позивача, що частина майна до теперішнього часу знаходиться на території філії "Слов'яносербський райавтодор". Відповідач в порушення ст. 949 ЦК України проігнорував вимогу поклажодавця (направлену 07.04.2012) повернути майно, передане на зберігання.
За таких обставин, позовні вимоги за первісною позовною заявою підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача за первісним позовом стягується судовий збір за первісною позовною заявою в сумі 3236 грн. 92 коп.
Судові витрати за зустрічною позовною заявою покладаються на позивача за зустрічною позовною заявою.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Первісну позовну заяву задоволити у повному обсязі.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, ідентифікаційний код 31995774 на користь Приватного підприємства "ДОНБАС НАФТА", Донецька область, м. Харцизьк, ідентифікаційний код 35602002 збитки в розмірі 91629 грн. 00 коп., судовий збір в сумі 3236 грн. 92 коп., видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.
3.Зобов'язати Дочірнє підприємство "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, 9, ідентифікаційний код 31995774 повернути Приватному підприємству "ДОНБАС НАФТА", Донецька область, м. Харцизьк, ідентифікаційний код 35602002 майно: фундамент (рампу) під обладнання і горизонтальну ємність для бітуму, видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.
4.У задоволенні зустрічної позовної заяви Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання договору відповідального зберігання від 01.07.2008, укладеного між філією "Слов'яносербський райавтодор" Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Приватним підприємством "ДОНБАС НАФТА", недійсним відмовити.
5.Судові витрати за зустрічною позовною заявою покласти на позивача за зустрічною позовною заявою.
6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
7.Повне рішення складено і підписано - 03.12.2012.
Головуючий суддя О.В.Рябцева
Суддя М.О.Москаленко
Суддя Р.Є.Якушенко