"28" листопада 2012 р.Справа № 5017/3257/2012
Господарський суд Одеської області
У складі судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Біркіна О.Є. за довіреністю від 09.08.2012р.
Від відповідача: Пономаренко О.В. /директор/, на підставі контракту від 05.05.2012р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства обмеженою відповідальністю „Агротрейд Продукт" до державного підприємства „Дослідне господарство імені О.В. Суворова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" про стягнення 555 354,60 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротрейд Продукт" (далі по тексту -ТОВ „Агротрейд Продукт") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Дослідне господарство імені О.В. Суворова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" (далі по тексту -ДП „ДГ ім. О.В. Суворова") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 555 354,60 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 547 750,00 грн., відсотків річних в сумі 1 434,10 грн. та пені в сумі 7 170,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.
Відповідачем позовні вимоги були визнані в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 547 750 грн., в той час як ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" просило суд відмовити у задоволенні решти заявлених позовних вимог з огляду на той факт, що допущене відповідачем порушення грошових зобов'язань за договором поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. є наслідком виникнення форс-мажорних обставин. Крім того, відповідач з посиланням на власне скрутне фінансове становище просив суд надати йому відстрочку виконання судового рішення по даній справі на строк до 01.11.2013р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
04.04.2012р. між ТОВ „Агротрейд Продукт" (Постачальник) та ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" (Покупець) було укладено договір поставки № ПКП-01/1204-04, у відповідності до умов п.п. 1.1, 1.2, 2.1 якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Товаром, що поставляються за даним договором, є насіння сільськогосподарських культур, а саме: насіння кукурудзи „Біг Стар" F1 у кількості 450 посівних одиниць загальною вартістю 303 750 грн.; насіння кукурудзи „Анамур" F1 у кількості 180 посівних одиниць загальною вартістю 121 500 грн.; насіння кукурудзи „Інагуа" F1 у кількості 180 посівних одиниць загальною вартістю 121 500 грн. Постачальник поставляє товар -кукурудзу у мішкотарі 1 посівної одиниці -80 000 штук насіння.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Виходячи з положень п.п. 3.1 -3.5 договору поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії вказується у видаткових накладних або специфікаціях, підписаних Покупцем. Постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 15.04.2012р. Поставка товару за договором здійснюється на умовах DAP (у випадку доставки постачальником), пункт поставки: вул. Суворова, 62, с. Щербанка, Роздільнянський район, Одеська область. На кожну партію товару Постачальник до моменту здійснення поставки в обов'язковому порядку надає Покупцеві оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну; копію сертифікату на насіння України; атестат або свідоцтво на товар. Датою поставки партії товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній на товар, підписаній уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі накладних № 14П/11-04 від 11.04.2012р., № 13П/11-04 від 11.04.2012р. позивачем на виконання умов договору поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. було передано у власність ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" насіння кукурудзи загальною вартістю 546 750 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписом представника відповідача на даних первинних бухгалтерських документах, повноваження якого посвідчувались довіреністю серії 12 ААГ № 175584 від 04.04.2012р.
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. загальна вартість товару, що поставляється за договором, складає еквівалент 68 077,40 доларів США, що на дату підписання цього договору становить 546 750 грн., в тому числі ПДВ в сумі 91 125 грн. Загальна вартість товару підлягає перерахуванню в строки та в порядку, передбаченому п. 4.6 даного договору. Остаточний розрахунок в розмірі 100% загальної вартості товару в сумі 546 750 грн. перераховується та сплачується Покупцем в порядку, передбаченому п. 4.6 даного договору, в строк 180 календарних днів з дати поставки, однак не пізніше 05 жовтня 2012 року.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як свідчать матеріали справи, ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" в строк до 05.10.2012р. не здійснило оплату вартості придбаного у позивача насіння кукурудзи, чим порушило прийняті на себе грошові зобов'язання за договором поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р., внаслідок чого на момент пред'явлення даного позову у ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" наявна заборгованість перед ТОВ „Агротрейд Продукт" за названою угодою на суму 546 750,00 грн., що з боку відповідача не заперечується.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Агротрейд Продукт" в частині стягнення з ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" заборгованості за придбаний товар в сумі 546 750,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. продукції, позивачем з посиланням на положення ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 1 434,10 грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних /а.с. 9/, господарський суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та відповідності вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ „Агротрейд Продукт" в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 1 434,10 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 6.2 договору поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. передбачено, що у разі прострочення здійснення оплати товару Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
З посиланням на п. 6.2 договору поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 7 170,50 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" даного різновиду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок /а.с. 8/, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладеної між сторонами по справі угоди, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7 170,50 грн. підлягають задоволенню.
В свою чергу, відповідач просив суд при вирішенні даного спору звільнити його від відповідальності за допущене ним порушення грошових зобов'язань за договором поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р., посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, які призвели до неможливості своєчасного здійснення з боку ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" платежів за названою угодою.
На підтвердження своїх доводів відповідачем було надано суду довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів від 20.04.2012р. за вих. № 219/06, від 19.06.2012р. за вих. № 338/06 (дві довідки різного змісту), від 02.07.2012р. за вих. № 368/К, від 12.09.2012р. за вих. № 487/06, якими підтверджено існування надзвичайних погодних умов в т.ч. на землях ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" навесні та влітку 2012р., погоджені із управлінням агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації акти обстеження та списання загиблих посівів від 04.04.2012р., від 14.05.2012р. від 22.06.2012р., від 09.07.2012р., від 01.08.2012р., від 15.08.2012р., від 03.09.2012р., з яких вбачається списання внаслідок загибелі наступних сільськогосподарських культур: озимого ячміню площею 1 140 га, озимої пшениці площею 1285 га, гірчиці площею 221 га, нуту площею 150 га, соняшнику площею 898 га, кукурудзи площею 393 га, ярого ячміню площею 110 га. Крім того, відповідно до висновків про форс-мажорні обставини від 11.07.2012р. за № 1477/05-4 та від 05.10.2012р. за № 2314/05-4, складених торгово -промисловою палатою України, було підтверджено існування надзвичайних погодних умов у 2012 році, в результаті чого на посівних полях ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" були пошкоджені та загинули: озима пшениця -350 га., озимий ячмінь -1140 га, кукурудза -393 га, соняшник -898 га,
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За переконанням суду, обов'язковою умовою для звільнення боржника від відповідальності за допущене ним порушення зобов'язання через обставини непереборної сили є наявність причинно-наслідкового зв'язку між фактом існування цих обставин та неможливістю виконання порушеного зобов'язання.
Так, надані відповідачем документи підтверджують, що надзвичайні погодні умови, стали передумовою для загибелі сільськогосподарських культур на посівних площах ДП „ДГ ім. О.В. Суворова". Сам по собі факт загибелі цих культур, безумовно, вплинув на платоспроможність ДП „ДГ ім. О.В. Суворова", однак останнім не було доведено суду, що вказані форс-мажорні обставини повністю паралізували діяльність підприємства та мали наслідком повне зупинення розрахунків відповідача із контрагентами. Тобто, відповідачем не доведено суду необхідний причинно -наслідковий зв'язок між виникненням вищезазначених форс-мажорних обставин та неможливістю виконання грошових зобов'язань перед позивачем по справі, який би підтверджував, що існування наведених обставин непереборної сили виключає можливість належного виконання відповідного обов'язку.
Таким чином, форс-мажорні обставини, на які посилається ДП „ДГ ім. О.В. Суворова", не впливали на можливість відповідача виконати грошове зобов'язання з оплати вартості придбаного на виконання умов договору поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. товару.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" перед ТОВ „Агротрейд Продукт" за договором поставки № ПКП-01/1204-04 від 04.04.2012р. в загальному розмірі 555 354,00 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 546 750,00 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1 434,10 грн., та пені в розмірі 7 170,50 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" на користь ТОВ „Агротрейд Продукт" суми основного боргу в розмірі 546 750 грн., трьох відсотків річних в розмірі 1 434,10 грн. та пені в розмірі 7 170,50 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).
При цьому, розглянувши клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання даного судового рішення на строк до 01.11.2013р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В обґрунтування підстав надання відстрочки виконання судового рішення відповідачем були покладені наступні обставини:
- специфіка отримання прибутку відповідачем -виробником сільськогосподарської продукції, обумовлена сезонним характером отримання доходів;
- низькими ринковими цінами на сільськогосподарську продукцію, що виробляється відповідачем;
- наявність форс-мажорних обставин, які підтверджені висновками Торгово -промислової палати України від 11.07.2012р. за № 1477/05-4 та від 05.10.2012р. за № 2314/05-4, у вигляді несприятливих погодних умов, що спричинили загибель сільськогосподарських культур у 2012р. на посівних полях відповідача;
- загибель протягом 2012 року значного обсягу посівів сільськогосподарських культур, а саме: озимого ячміню площею 1 140 га, озимої пшениці площею 1285 га, гірчиці площею 221 га, нуту площею 150 га, соняшнику площею 898 га, кукурудзи площею 393 га, ярого ячміню площею 110 га;
- відсутність в розпорядженні ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" необхідних грошових коштів;
- негайне та повне виконання рішення суду може спричинити неможливість подальшого функціонування господарства, що призведе до скорочення робочих місць на підприємстві та звільнення працівників;
Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно п.п. 7.1, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Проаналізувавши надані ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" документи, суд дійшов висновку щодо можливості надання відповідачу пільгових умов виконання рішення по даній справі з метою спрямування отриманих відповідачем від своєї господарської діяльності грошових коштів на відновлення платоспроможності підприємства. Приймаючи до уваги, що внаслідок специфіки діяльності ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" як виробника сільськогосподарської продукції та наявності форс-мажорних погодних обставин, які значно зменшили врожаї на посівних площах відповідача та, як наслідок, можливість отримання відповідачем прибутку від власної діяльності, суд дійшов висновку про наявність обставин, які можуть значно ускладнити виконання судового рішення по даній справі.
При цьому, відсутність у відповідача на момент вирішення даного спору реальної можливості виконання рішення суду, за умови вжиття органами державної виконавчої служби визначених Законом України „Про виконавче провадження" заходів, направлених на примусове виконання рішення про стягнення у повному обсязі заборгованості на користь ТОВ „Агротрейд Продукт", враховуючи її значний розмір, може призвести до зупинення господарської діяльності відповідача, втрати значної кількості робочих місць, зупинить можливість здійснення відповідачем поточних платежів за власними грошовими зобов'язаннями та, в подальшому, може призвести до банкрутства підприємства.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, суд доходить висновку щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення господарського суду Одеської області по даній справі, у зв'язку з чим, а також з огляду на здійснення заявником протягом тривалого часу господарської діяльності та необхідність збереження платоспроможності підприємства продукція якого відіграє значну соціальну роль, суд, керуючись ст. 121 ГПК України, вважає за доцільне і необхідне надати ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" відстрочку виконання судового рішення по даній справі.
Вирішуючи питання про строк, на який слід відкласти виконання рішення по даній справі про стягнення з ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" на користь ТОВ „Агротрейд Продукт" заборгованості в сумі 555 354 грн. суд зазначає, що специфіка господарської діяльності відповідача як виробника сільськогосподарської продукції дозволяє зробити обґрунтоване припущення щодо отримання ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" значного обсягу виручки від продажу даного товару наприкінці сезону збирання врожаю наступного року. Таким чином, надання відстрочки виконання даного судового рішення строком до 01.11.2013р., як того просить відповідач, враховуючи всі обставини справи, надасть відповідачу достатньо часу для погашення власної заборгованості перед позивачем, присудженої до стягнення, минуючи можливі негативні наслідки у вигляді застосування процедури банкрутства та неможливості здійснення господарської діяльності.
Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд, керуючись ст. 121 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення по даній справі на строк до 01.11.2013р., у зв'язку з чим, відповідне клопотання ДП „ДГ ім. О.В. Суворова" підлягає задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору у повному обсязі покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 -612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства „Дослідне господарство імені О.В. Суворова Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" /67462, Одеська область, Роздільнянський район, село Щербанка, вул. Суворова, 62, код ЄДРПОУ 00449131/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агротрейд Продукт" /61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35, код ЄДРПОУ 34331634, п/р 26001002345548 в АТ „ОТП Банк", м. Харків, МФО 300528/ суму основного боргу в розмірі 546 750 грн. 00 коп. /п'ятсот сорок шість тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп./., пеню в сумі 7 170 грн. 50 коп. /сім тисяч сто сімдесят грн. 50 коп./, три відсотки річних в сумі 1 434 грн. 10 коп. /одна тисяча чотириста тридцять чотири грн. 10 коп./, судовий збір в сумі 11 107 грн. 09 коп. /одинадцять тисяч сто сім грн. 09 коп./. Наказ видати.
3. Надати відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2012р. по справі № 5017 / 3257 / 2012 строком до 01.11.2013р.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили з урахуванням наданої відстрочки.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано 03.12.2012р.
Суддя Желєзна С.П.