Рішення від 27.11.2012 по справі 5011-30/14274-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/14274-2012 27.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії

До Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області

Про стягнення 16 472,25 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Кабанець Н.М. представник за довіреністю № 595 від 15.06.12.

Від відповідача: Дворнікова Ю.Я. представник за довіреністю № 13/1-1-315 від 20.02.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії (далі -позивач) до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (далі -відповідач) про стягнення 23 718,55 грн., а саме: 20 883,40 грн. -основного боргу, 2 095,37 грн. -пені, 528,47 грн. -3% річних, 211,31 грн. -збитків від інфляції.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати платежів за Договором № 3040-32 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 18 кв.м від 19.11.08., внаслідок чого у Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області виникла перед Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії заборгованість, що зумовило нарахування позивачем пені, збитків від інфляції та 3% річних та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.12. порушено провадження у справі № 5011-30/14274-2012, розгляд справи призначено на 08.11.12.

В судовому засіданні 08.11.12. представником позивача підтримано подану ним 08.11.12. через відділ діловодства суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської обласної філії просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16 472,25 грн., а саме: 14 048,75 грн. -основного боргу, 1 634,94 грн. -пені, 232,19 грн. -збитків від інфляції, 556,37 грн. -3% річних.

Вказану заяву розцінено судом як заяву про зменшення розміру позовних вимог та прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 08.11.12. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 27.11.12.

В судовому засіданні 27.11.12. представником позивача підтримано свої позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення, поданої 08.11.12.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.12. в усній формі проти позову заперечив, проте письмового відзиву на позовну заяву та контррозрахунку ціни позову суду не надав.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/14274-2012.

В судовому засіданні 27.11.12. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.08. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладено Договір № 3040-32 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП та ТП загальною площею до 18 кв.м (Договір) відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передав, а Орендар взяв у строкове платне користування частину кімнати будівлі ЦЕЗ № 9 (майно), розташованої в місті Боярка Київської області на 4-му поверсі 5-ти поверхового будинку № 11а на вул. Білгородській, загальною площею 18 кв. м спеціалізованого технологічного приміщення для розміщення обладнання.

Згідно з п. 2.1 Договору, передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 Договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами Договору.

На виконання умов Договору між сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі від 16.11.08., яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв майно.

Приписами п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана в додатку 1.

Орендна плата за перший (базовий - жовтень 2008р.) місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, з урахуванням інфляції -155,7% (січень 2006 р. - жовтень 2008 р.), становить 87,58 грн. з ПДВ (20%) за 1 кв. м технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 18,0 кв. м всієї орендованої площі становить 1576,44 грн. з ПДВ (20%). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. п. 3.4, 3.5 Договору, Орендар оплачує витрати на утримання Майна та вносить плату за комунальні послуги окремо в строк, зазначений у п. 3.1 Договору, згідно з рахунками Орендодавця, пропорційно орендованій площі. Крім цього, Орендар відшкодовує витрати зі сплати земельного податку за рахунками Орендодавця пропорційно орендованій площі. У разі неможливості визначення суми компенсації витрат на утримання Майна, експлуатаційні витрати можуть нараховуватись в розмірі 25% від суми орендної плати. Орендар відшкодовує втрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку Орендодавця в термін, зазначений у п. 3.1 Договору.

Згідно з п. 3.6 Договору, у разі закінчення строку дії цього Договору орендна плата вноситься Орендарем до дня фактичної передачі Орендодавцю за Актом приймання-передачі орендованого Майна.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 12.1 з 16.11.08. до 30.09.11.

Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором (п. 6.1.3)

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено платежі за Договором, внаслідок чого у Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області виникла перед Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської обласної філії заборгованість.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в рахунок погашення наявної заборгованості згідно Договору було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 14 048,75 грн.

При цьому, погашення заборгованості у розмірі 2 455,92 грн. згідно платіжного доручення № 11572 від 12.10.12. здійснено відповідачем вже після звернення позивача 09.10.12. з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому у відповідності до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі № 5011-30/14274-2012 в частині стягнення 2 455,92 грн. основного боргу підлягає припиненню.

В частині стягнення основного боргу за Договором у розмірі 11 592,83 грн. необхідно відмовити, оскільки у відповідності до наявних в матеріалах справи платіжних доручень (подані відповідачем 08.11.12.), вказану суму відповідачем було сплачено до звернення позивача з даним позовом до суду.

В зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати передбачених Договором платежів, позивач на підставі п. 8.2 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 634,94 грн. -пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, здійснено перерахунок пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 187,66 грн. -пені. В іншій частині в розмірі 1 447,28 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 556,37 грн. -3% річних та 232,19 грн. -збитків від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд відзначає, що прострочене грошове зобов'язання визначено у гривні, а тому нарахування 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу є правомірним.

При цьому, положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 р.

Судом здійснено перерахунок збитків від інфляції та встановлено, що позивачем не враховано індекси інфляції, за період, в якому нараховувались збитки від інфляції, які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду в частині стягнення з відповідача 232,19 грн. - збитків від інфляції слід відмовити.

За перерахунком суду, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 66,61 грн. В іншій частині 489,76 грн. 3% нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, б. 8; ідентифікаційний код 08596914) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Київської обласної філії (02098, м. Київ, проспект Павла Тичини, б. 6; ідентифікаційний код 01184901) 187 (сто вісімдесят сім) грн. 66 коп. - пені, 66 (шістдесят шість) грн. 61 коп. -3% річних, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 11 592 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 83 коп. основного боргу, 1 447 (одна тисяча чотириста сорок сім) грн. 28 коп. пені, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 76 коп. 3% річних та 232 (двісті тридцять дві) грн. 19 коп. збитків від інфляції - в позові відмовити.

4. В частині стягнення 2 455 (дві тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 92 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.11.12.

Суддя Т.М. Ващенко

Попередній документ
27816701
Наступний документ
27816703
Інформація про рішення:
№ рішення: 27816702
№ справи: 5011-30/14274-2012
Дата рішення: 27.11.2012
Дата публікації: 05.12.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: