01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" листопада 2012 р. Справа № 15/087-12
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика», Київська область, м. Біла Церква
до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал», Київська область, м. Біла Церква
про стягнення 9481,54 грн.
за участю представників:
від позивача: Михайлюк Н.О. (дов. № 369 від 10.05.2012р.); Шараєвський Л.М. (дов. № 746 від 22.11.2012р.);
від відповідача: Шутенко В.В. (дов. № 1958 від 29.12.2011р.); Гоменюк В.С. (дов. № 2345 від 15.10.2012р.)
Публічне акціонерне товариство «Білоцерківська книжкова фабрика»(далі-Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»(далі-Відповідач) про стягнення 9481,54 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 27.09.2011р. відповідачем було здійснено відбір проб стічної води з колодязя каналізаційної мережі на території підприємства позивача, про що було складено акт відбору проб. В результаті проведення хімічного аналізу стічних вод зафіксовано перевищення норм гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в стічних водах та нараховано позивачу до сплати 10535,04 грн., які позивач сплатив у повному обсязі незважаючи на той факт, що результати перевірки викликали значний сумнів, оскільки було виявлено перевищення ГДК таких речовин, які позивач використовує у своїй діяльності мінімально або не використовує взагалі. Вважаючи, що можливою причиною перевищень ГДК стала забруднена каналізаційна мережа підприємства, у грудні 2011р. позивач здійснив повне чищення всієї каналізаційної мережі на своїй території, проте після чищення 06.12.2011р. відповідачем було знову відібрано стічні проби та здійснено перевірку їх якості, в результаті якої знов було виявлено значне перевищення ГДК. Шукаючі інші причини перевищення ГДК, позивач виявив, що стічні води з міської каналізації постійно потрапляють у каналізаційну мережу позивача і звернувся до відповідача з проханням очистити міську каналізаційну мережу по вул. Леся Курбаса, щоб стоки інших абонентів не потрапляли до позивача, на що відповідач відповів, що каналізаційна мережа в робочому стані і міські стоки в каналізаційну мережу позивача не потрапляють, але чищення здійснив. Проте, це не допомогло, і як зазначає позивач, міські стоки знову потрапляли до каналізаційної мережі позивача. Як зазначає позивач, після тривалого листування, в ході якого відповідач пропонував позивачеві то встановити зворотній клапан, то виконати автономне водовідведення, відповідач нарешті повідомив, що дана ділянка каналізаційної мережі по вул. Леся Курбаса не знаходиться на балансі його підприємства, а тому обслуговувати її він не буде. На думку позивача, міські стоки потрапляють у каналізаційну мережу позивача через що він несе матеріальні збитки. Позивач вважає, що відповідач повинен повернути йому безпідставно сплачені за перевищення ГДК стічних вод кошти з двох підстав: по-перше, через те, що відібрані відповідачем для перевірки якості стічні води через дефект каналізаційної мережі міста містили міські стоки, а тому результати перевірки не можна вважати достовірними; по-друге, колодязь, з якого представники відповідача здійснювали відбір проб, не є контрольним, що порушує порядок відібрання проб, встановлений законодавством. Також позивач зазначає, що колодязь, з якого представники відповідача здійснювали відбір проб, по-перше, знаходиться на території підприємства; по-друге, він не розташований безпосередньо перед підключенням до каналізаційної мережі міста -каналізаційна мережа міста має ще декілька колодязів, що протирічить п. 6.1.2. Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Біла Церква. На підставі викладеного позивач вважає, що відповідачем було порушено порядок відібрання проб стічних вод підприємства позивача, а тому нарахування плати за перевищення ГДК стічних вод з урахуванням коефіцієнту кратності 10 у даному випадку є неправомірним. Таким чином, на думку позивача, до сплати належить сума 1053,00 грн., а решту у сумі 9481,54 грн. відповідач повинен повернути позивачеві.
16.10.2012р. до господарського суду Київської області надійшов відзив відповідача, в якому він проти позову заперечує та зазначає, що відбір проб здійснювався у присутності представника позивача -головного інженера Шараєвського Л.М., який не подав жодних зауважень щодо відбору проб, про що свідчить акт відбору проб стічної води, та за результатами досліджень встановлено, що у стічних водах, які скидаються позивачем до міської каналізаційної мережі, містяться забруднюючі речовини, які перевищують допустимі концентрації. У зв'язку з зазначеним, 10.10.2011р. представнику позивача було вручено розрахунок плати за скид наднормативних забруднень, який розрахований на підставі п. 7.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також рахунок № 40 від 07.10.2011р. на суму 10535,04 грн., який підлягав до оплати протягом 10 днів після його отримання. Як зазнає відповідач, платіжними дорученнями позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кошти на загальну суму 10535,04 грн. в якості плати за скид наднормативних забруднень. Таким чином, відповідач вважає, що позивач на законних підставах згідно умов договору здійснив на користь відповідача оплату за скид наднормативних забруднень. Також відповідач зазначає, що при здійсненні відбору проб стічних вод він керувався тим, що саме цей колодязь є останнім на каналізаційній мережі перед приєднанням інших споживачів, тобто даний колодязь розташований безпосередньо на каналізаційному випуску, яким стічні води позивача надходять у збірний колектор. Як зазначає відповідач, колодязь, який розташований за межами території позивача, об'єднує випуски стічних вод як позивача, так і каналізаційні випуски інших підприємств, а це означає, що до даного колодязя, крім каналізаційних стоків позивача, потрапляють також стоки інших підприємств, що виключає можливість визначення колодязя, розташованого за межами території позивача, як контрольного. Також відповідач зазначив, що твердження позивача щодо перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах позивача мало місце по причині того, що стічні води позивача через дефект каналізаційної мережі міста містили міські стоки по вині відповідача будуються на його припущеннях, оскільки з'ясовуючи причини перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, позивач спочатку припустив, що таке перевищення мало місце через забруднену каналізаційну мережу позивача, а потім вирішив, що стічні води з міської каналізації постійно потрапляють у каналізаційну мережу позивача через затор міської каналізації, а остаточно прийшов до висновку, що каналізаційна мережа міста має певний дефект, не конкретизувавши який саме. Як зазначає відповідач, міська каналізаційна мережа по вул. Леся Курбаса знаходиться в робочому стані і міські стоки в каналізаційну систему позивача не потрапляють, при цьому у листі від 27.02.2012р. № 14-04/314 відповідач вказав, що потрапляння стоків від інших споживачів до мереж позивача є можливим лише при умові затору на каналізаційній мережі по вул. Леся Курбаса. Враховуючи, що згідно журналу реєстрації аварій за даною адресою у період з 01.01.2011р. по 22.02.2012р. не сталось жодного затору, про що також повідомлялось позивача, потрапляння стоків інших споживачів до мереж позивача, на думку відповідача, виключається.
Представники позивача в судових засіданнях 16.10.2012р. та 22.11.2012р. позовні вимоги підтримали.
Представники відповідача в судових засіданнях 16.10.2012р., 23.10.2012р. та 22.11.2012р. проти позову заперечували з підстав, зазначених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
22.09.2011р. між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»(Водоканал) та публічним акціонерним товариством «Білоцерківська книжкова фабрика»(Споживач) було укладено договір № 1040 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (договір), відповідно до умов якого водоканал зобов'язується надати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно і у повному обсязі оплатити отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 2.1. договору вартість наданих послуг визначається за встановленими тарифами.
Відповідно до п. 2.2. договору тарифи на момент укладання договору становлять: - для споживачів 1 категорії (населення) водопостачання -2,79 грн. з ПДВ за 1 м3, водовідведення -3,84 з ПДВ грн. за 1 м3; - для споживачів 2 категорії (інші) водопостачання -3,60 грн. з ПДВ за 1 м3, водовідведення -4,89 грн. з ПДВ за 1 м3; - для споживачів 3 категорії (бюджетні установи) водопостачання -3,00 з ПДВ за 1 м3, водовідведення -4,35 грн. з ПДВ за 1 м3.
Відповідно до п. 3.1. договору кількість холодної води, що поставляється водоканалом на об'єкти споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на межі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж водоканалу та споживача, та опломбованих і зареєстрованих водоканалом.
Згідно з п. 3.8. договору кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, або згідно показників приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих водоканалом.
Пунктом 3.14. договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг споживач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня отримання рахунку, направити до водоканалу уповноваженого представника з відповідними обґрунтовуючими документами для врегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови рахунки водоканалу вважаються прийнятими до оплати.
Згідно з п. 4.1. договору рахунок за надані послуги виписується водоканалом, як правило, один раз на місяць і в ньому зазначається період надання послуг, що відповідає місяцю, на який припадає дата останнього зняття показників приладів обліку. Розрахунковим періодом, за який виписується рахунок, є період між попереднім та останнім зняттям показників приладів обліку.
Відповідно п. 4.2. договору термін оплати -протягом 5 банківських днів з дати отримання споживачем рахунку за надані водоканалом послуги.
Пунктом 4.5. договору визначено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого водоканалом рахунку (із застосуванням коефіцієнта кратності відповідно «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква», затверджених рішенням міськвиконкому).
Відповідно до п. 5.5.11. договору споживач зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ представникам водоканалу до приладів обліку, а також до контрольних каналізаційних колодязів для відбору проб стічних вод на відповідність допустимим концентраціям забруднюючих речовин у стічних водах.
Згідно з п. 7.1. договору точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від водоканалу до споживача, є межа балансової належності (місце приєднання до комунальних мереж водопроводу та каналізації).
Відповідно до п. 1.5. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 403/6691, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.
27.09.2011р. представниками Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»у присутності представника публічного акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика»- головного інженера Шараєвського Л.М. проведено відбір проб стічних вод з контрольного колодязя, який розташований на території ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика», для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством з стичними водами в каналізаційну мережу м. Біла Церква, за результатами відбору яких був складений акт відбору проб стічної води.
При відборі проб стічної води представник позивача жодних зауважень не заявив.
Як зазначає відповідач і не заперечує позивач, контрольна проба та проба для позивача відповідачем не відбиралась, так як представник позивача не вимагав їх відібрання.
За результатами проведеного хімічного аналізу стічних вод, оформлених протоколом від 03.10.2011р. № 102, хіміко-бактеріологічною лабораторією стічних вод Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал»встановлено, що дана проба стічної води за своїм хімічним складом не відповідає «Місцевим правилам приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква»та містить забруднюючі речовини, які перевищують допустимі концентрації.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 1.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 402/6690, підприємства повинні повністю покривати всі витрати Водоканалу, пов'язані з транспортуванням і очищенням стічних вод та справлянням збору за забруднення навколишнього природного середовища. При недотриманні вимог договору та місцевих правил приймання сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, а також відшкодувати збитки, заподіяні через порушення режиму скиду і допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, які скидаються підприємствами. Контроль за прийманням стічних вод підприємств у каналізаційну мережу здійснюють Водоканали.
Пунктом 4.1. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, визначено, що плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором. У разі прострочення платежів з підприємств стягується пеня згідно з умовами договору.
Позивачем було здійснено розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій по ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»відповідно до хімічних аналізів від 03.10.2011р. № 102 на підставі Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002р. та місцевих Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква, затверджених рішенням Білоцерківської міської ради № 376 від 25.08.2009р., який становив 10535,04 грн.
Зазначений розрахунок зроблений на підставі виставленого рахунку № 1040000/92011 за надані позивачу послуги водопостачання та водовідведення за вересень 2011 року, відповідно до якого кількість стічних вод, скинутих позивачем у міську каналізаційну мережу, становить 496 м3.
Позивачу було виставлено рахунок № 40 від 07.10.2011р. для сплати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій суми - 10535,04 грн.
Позивач перерахував відповідачу кошти на загальну суму 10535,04 грн. в якості плати за скид наднормативних забруднень зі стичними водами у міську каналізацію за вересень 2011р., що підтверджується платіжними дорученнями № 2370 від 24.10.2011р. на суму 3535,04 грн., № 2389 від 25.10.2011р. на суму 2000,00 грн., № 2572 від 15.11.2011р. на суму 2000,00 грн., № 2626 від 24.11.2011р. на суму 1000,00 грн., № 2758 від 13.12.2011р. на суму 2000,00 грн.
Як зазначає позивач в позовній заяві, шукаючи причини перевищення ГДК ним виявлено, що стічні води з міської каналізації постійно потрапляють у каналізаційну мережу позивача, що спричиняє перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах позивача, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача 9481,54 грн. безпідставно сплачених у якості оплати за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію за вересень 2011 року, аргументуючи це тим, що відібрані відповідачем для перевірки контролю якості стічні води через дефект каналізаційної мережі міста містили міські стоки, а тому результати перевірки не можна вважати достовірними, а також тим, що колодязь, з якого представники відповідача здійснювали відбір проб, не є контрольним, що порушує порядок відібрання проб.
Контрольний колодязь - колодязь на каналізаційному випуску Підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора (Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 403/6691).
Відповідно до п. 1.9. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 403/6691, кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги. Об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства.
Згідно з п. 4.14. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627, у випадку розміщення на одній території кількох промислових підприємств, які скидають стоки у міську мережу водовідведення, виробник при видачі технічних умов передбачає встановлення контрольних колодязів на внутрішньомайданчикових мережах для кожного з підприємств.
Як зазначає відповідач, при здійсненні відбору проб стічних вод відповідач керувався тим, що колодязь, який знаходиться на території позивача є останнім на каналізаційній мережі перед приєднанням інших споживачів.
Як вбачається з матеріалів справи, колодязь позивача розташований безпосередньо на каналізаційному випуску, яким стічні води позивача надходять у збірний колектор.
Збірний колектор - трубопровід, який збирає стічні води з окремих випусків та передає їх у головний каналізаційний колектор (Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 403/6691).
Оскільки колодязь, з якого відповідач відібрав проби стічних вод, знаходиться перед об'єднанням випусків стічних вод від інших підприємств, то відповідачем було дотримано вимоги п. 1.9. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України.
Отже, дії відповідача щодо відбору проб стічних вод з колодязя, який знаходиться та території позивача, відповідають вимогам пункту 4.14 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, яким відповідачу надане право встановлення контрольних колодязів на внутрішньомайданчикових мережах.
Щодо посилань позивача на те, що колодязь, з якого представники відповідача здійснювали відбір проб стічних вод, не є контрольним, оскільки каналізаційна мережа позивача до підключення до каналізаційної мережі міста має ще декілька колодязів, то суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, контрольний колодязь має бути розташований на каналізаційному випуску підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора.
Тобто, контрольний колодязь може бути розташований не безпосередньо перед підключенням до каналізаційної мережі міста, а й перед приєднанням до збірного колектора, який в свою чергу збирає стічні води з окремих випусків та передає їх у головний каналізаційний колектор, причому головною умовою, згідно з п. 1.9. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України є те, щоб збірний колектор або об'єднання випусків стічних вод від інших підприємств були розташовані після контрольного колодязя.
Таким чином, представниками відповідача при відборі проб стічних вод з колодязя, що знаходиться на території позивача були дотримані вимоги Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
Відповідно до п. 2.3. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за № 403/6691, підприємства мають право, зокрема, перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого Підприємства, виконані Водоканалом, та оскаржувати їх; звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (на їх погляд) виставлених рахунків та вимагати проведення аналізу стічних вод підприємства.
Позивач не скористався наданим йому правом та не звернувся до господарського суду з позовом про оскарження неправомірно (на їх погляд) виставленого рахунку та вимогою проведення аналізу стічних вод підприємства.
В позовній заяві позивач однією з підстав повернення безпідставно отриманих коштів відповідачем зазначає те, що відібрані відповідачем для перевірки якості стічні води через дефект каналізаційної мережі міста містили міські стоки і як доказ того, що стічні води з міської каналізації постійно потрапляють у каналізаційну мережу позивача надав висновок Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція»Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про загальний технічний стан каналізації по вул. Леся Курбаса (ділянка від контрольного колодязя ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»до колодязя біля Будинку побуту) в м. Біла Церква Київської області».
Проте, висновок про загальний технічний стан каналізації по вул. Леся Курбаса (ділянка від контрольного колодязя ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»до колодязя біля Будинку побуту) в м. Біла Церква Київської області не береться судом до уваги, оскільки дослідження технічного стану каналізації не входить до предмету доказування у спорі про стягнення безпідставно сплачених коштів, зазначене питання має досліджуватися при оскарженні рахунку водоканалу. Проте, рахунок позивачем не оскаржувався.
Позивач просить стягнути з відповідача 9481,54 грн., як безпідставно отримані кошти, при цьому не посилаючись на законодавство, яким це передбачено.
Загальні положення про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави встановлені ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Судом встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача як безпідставно сплачені, сплачені ним за рахунком, який позивачем відповідно до п. 2.3. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України не оскаржувався, а відповідачем виставлений з дотриманням вимог Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що свідчить про відсутність підстав вважати зазначені кошти безпідставно сплаченими.
З урахуванням відсутності факту безпідставного набуття майна або збереження його відповідачем за рахунок іншої особи -позивача суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення 9481,54 грн. безпідставно сплачених у якості оплати за скид наднормативних забруднень зі стічними водами у міську каналізацію за вересень 2011 року.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 04.12.2012 р.