29 листопада 2012 р. Справа 17/51/2012/5003
Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т. В.,
при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі",
03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А
до: Приватного підприємства "Агро Кряж 1",
23108, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Тартак
про стягнення 506 194,83 грн. за договором купівлі-продажу № 09 від 30.06.2011р.
за участю представників сторін :
позивача : Бонтлаб В. В. - за довіреністю;
відповідача : Андріїв Ю. М.- за довіреністю.
15.10.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" до господарського суду Вінницької області подано позов про стягнення з приватного підприємства "Агро Кряж 1" 506 194,83 грн. за договором купівлі-продажу № 09 від 30.06.2011 року, в тому рахунку: 199 999,80 грн. основного боргу, 86 798,22 грн. пені, 172419,40 грн. 30% річних, 6 978,41 грн. інфляційних та 39 999,00 грн. штрафу.
Ухвалою суду від 16.10.2012 року порушено провадження у справі №17/51/2012/5003 з призначенням судового засідання на "30" жовтня 2012 р.
30.10.2012р. у зв'язку з неявкою представника позивача та ненаданням всіх доказів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи було відкладено на 29.11.2012 р.
В судове засідання 29.11.2012 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав, при цьому вказав на те, що відповідач повністю сплатив основний борг, а тому провадження у цій частині підлягає припиненню, щодо стягнення штрафних санкцій просив позов задоволити в повному обсязі. Крім того, зауважив, що пеня стягується позивачем у розмірі подвійної облікової ставки, а не як прописано в договорі - 0,08 % від вартості неоплаченого товару. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, де зокрема зазначає, що на момент подання позовної заяви ТзОВ "Технік Енерджі" було здійснено повний розрахунок за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями. Крім того, в судовому засіданні зауважив, що представник позивача всупереч п.7.2. договору розраховує розмір пені, виходячи з подвійної облікової ставки.
Представник відповідача підтвердив, що станом на день розгляду справи останній погасив суму основного боргу в сумі 199 999,80 грн., на підтвердження чого надав суду платіжні доручення № 1161 від 10 жовтня 2012 року - 100 000,00 грн., № 1180 від 12 жовтня 2012 року - 99 999,80 грн.
Суд, дослідивши наявні у справі матеріали, дійшов до висновку, що факт сплати відповідачем 199 999,80 грн. боргу стверджується наданими відповідачем платіжними дорученнями № 1161 від 10 жовтня 2012 року на суму 100 000,00 грн. та № 1180 від 12 жовтня 2012 року на суму 99 999,80 грн. та наданими представниками сторін актами звірки взаєморозрахунків (а.с.69-70, 79, 80).
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 199999,80 грн. заборгованості підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Разом з тим відповідачем не сплаченими залишились вимоги позивача щодо стягнення 86798,22 грн. пені, 172 419,40 грн. 30% річних, 6 978,41 грн. інфляційних та 39 999,00 грн. штрафу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд встановив наступне.
30 червня 2011р. між ТОВ «Технік Енерджі»та ПП „Агро Кряж 1" було укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки (далі за текстом - Договір) (а.с. 16-18) згідно якого (п.1.1. договору) ТОВ «Технік Енерджі»взяло на себе зобов'язання передати у власність ПП «Агро Кряж 1»сільськогосподарську техніку на умовах визначених у Договорі.
Відповідно до п.1.2 договору найменування товару, його кількість, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені крім тексту цього договору також і в додатку №2 (та/або додатках), який (і) є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.3. договору загальна вартість Договору становить: 991 162,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 165 193,67 грн. - еквівалент 85 445,00 євро) на момент укладення та підписання даного Договору.
Розділом 3 сторони предбачили зобов"язання сторін. Зокрема те, що продавець зобовязаний повідомити (в будь-якій формі) покупця про дату отримання ним товару та передати товар покупцеві в термін, який вказано в графі 9 додатку №2, та в місці, визначеному в графі "Базис поставки" цього ж додатку, а покупець - ПП "Агро Кряж 1" зобов"язаний провести оплату за товар в сумі 991 162,00 грн., у т. ч. ПДВ 20% - 165 193,67 грн. - еквівалент 85 445,00 євро наступним чином: оплатити 10% вартості товару в сумі 99 116,20 грн. до 11.07.2011 року та оплатити товар в сумі 892 045,80 грн. до 30.11.2011р. (п.п. 3.1.-3.3 договору).
З матеріалів справи вбачається та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, відповідачу в асортименті згідно специфікації до договору № 01 від 30.06.2011р. (а.с. 19) та акту приймання-передачі техніки від 05.07.2011 р. передано техніку відповідно до умов договору на загальну суму 991 162,00 грн.
Відповідач розрахувався за отриманий товар наступним чином: згідно платіжного доручення № 323 від 05 липня 2011 року перерахував 99116,20 грн., № 2207 від 29 грудня 2011 року- 150 000,00 грн., № 341 від 07 липня 2012 року - 20 000, 00 грн., № 388 від 16 липня 2012 року - 35 000,00 грн., №№ 475, 476 від 01 серпня 2012 року- 200 000,00 грн., № 680 від 31 серпня 2012 року- 50 000,00 грн., № 712 від 07 вересня 2012 року - 50 000,00 грн., № 752 від 12 вересня 2012 року- 87046,00 грн., № 1117 від 05 жовтня 2012 року - 100 000,00 грн., № 1161 від 10 жовтня 2012 року - 100 000,00 грн., № 1180 від 12 жовтня 2012 року - 99 999,80 грн. на загальну суму 991 162,00 гривень, разом з тим такі розрахунки здійснені з порушенням визначеного у договорі пункту 3.3.
Станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем за отриманий та неоплачений товар в сумі 199 999,80 грн. оплачено.
Разом з тим, за неналежне виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу 86798,22 грн. пені, 172 419,40 грн. 30% річних, 6 978,41 грн. інфляційних та 39 999,00 грн. штрафу.
Беручи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення 86798,22 грн. пені, 172 419,40 грн. 30% річних, 6 978,41 грн. інфляційних та 39999,00 грн. штрафу з огляду на наступне.
Ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положенняс Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. А частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зобов'язання за договором купівлі-продажу с/г техніки № 09 від 30.06.2011 р. виконав з порушенням вимог п. 3.3 даного договору, що засвідчується платіжними дорученнями № 323 від 05 липня 2011 року на суму 99116,20 грн., № 2207 від 29 грудня 2011 року- 150 000,00 грн., № 341 від 07 липня 2012 року - 20 000, 00 грн., № 388 від 16 липня 2012 року - 35 000,00 грн., №№ 475, 476 від 01 серпня 2012 року- 200 000,00 грн., № 680 від 31 серпня 2012 року- 50 000,00 грн., № 712 від 07 вересня 2012 року - 50 000,00 грн., № 752 від 12 вересня 2012 року- 87046,00 грн., № 1117 від 05 жовтня 2012 року - 100 000,00 грн., № 1161 від 10 жовтня 2012 року - 100 000,00 грн., № 1180 від 12 жовтня 2012 року - 99 999,80 грн. (а.с. 22-31,69,70).
Таким чином, суд, за результатами розгляду вимоги позивача про стягнення 86798,22 грн. пені, 172419,40 грн. 30% річних, 6978,41 грн. інфляційних та 3999,00 грн. штрафу, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.
У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).
Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Як визначено п. 7.6. Договору покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.
Також відповідно до п. 7.9 договору сторони згідно п 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30 % річних.
Відповідно до частин 1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням вставновленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3 ст. 3, ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З урахуванням наведеного розрахунок пені, 30 % річних, інфляційних та штрафу здійснений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: 86 798,22 грн. пені, 172 419,40 грн. 30% річних, 6 978,41 грн. інфляційних та 39 999,00 грн. штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню в сумі 86 798,22 грн. пені, 172419,40 грн. 30% річних, 6 978,41 грн. інфляційних та 39 999,00 грн. штрафу.
Крім того, позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на оплату правової допомоги в розмірі 18 800,00 грн. За результатами розгляду цієї вимоги суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач змушений був звернутись до адвокатів за юридичною допомогою та захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
Згідно з ч. 1 ст. 12 Законом України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Як вбачається із матеріалів справи 03.10.2012 року між ТОВ "Технік Енерджі" та адвокатом-ФОП Бонтлабом В. В., що діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю № 3280, виданого Київською МКДКА, укладено договір про надання адвокатських (правових) послуг з підготовки документів та з юридичного супроводу розгляду справи з господарському суді Вінницької області за позовом до ПП "Агро Кряж 1".
Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг по даному договору становить 18800,00грн. В підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуги адвоката в загальному розмірі 18800,00 грн. надано акт здачі-прийняття виконаних робіт щодо надання адвокатських (правових) послуг та платіжне доручення № 5183 від 10.10.2012р.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними, а отже підлягають задоволенню відповідно до п. 2 ч.6 ст. 49 ГПК України.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 6 123,9 грн..
Також судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 10 150,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 5182 від 10.10.2012р.
Частина 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" вiд 08.07.2011 № 3674-VI зазначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі в залежності від виду спору.
В силу підпункту 1 п. 2 ч.2 ст.4 вказаного Закону, за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Статтею 13 Закону України " Про Державний бюджет України на 2012 рік" визначено мінімальну заробітну плату на поточний рік, а саме у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.
Враховуючи вимоги, встановлені підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" N 3674-VI від 08.07.2011р., розмір судового збору, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту, мав би становити 10 123,90 грн.
Внесення судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством є підставою для його повернення згідно ст.7 Закон України «Про судовий збір», а відтак позивачу слід повернути 26,10 грн. зайво сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 43, 45, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Агро Кряж 1" ( 23108, Вінницька область, Жмеринський район, село Тартак, код ЄДРПОУ 36160197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670) пеню в розмірі 86 798,22 грн., 30% річних в розмірі 172 419,40 грн., інфляційні в розмірі 6978,41 грн., штраф в розмірі 39 999,00 грн., 18 800,00 витрат на послуги адвоката та 6 123,9 грн. витрат на сплату судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині вимог про стягнення 199 999,80 грн. заборгованості припинити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 35076670) з державного бюджету України 26,10 грн. судового збору, зайво сплаченого за платіжним дорученням № 5182 від 10.10.2012р. (оригінал платіжного доручення на суму 10150,00 грн. міститься у матеріалах справи).
Оригінал рішення суду, засвідчений печаткою суду є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (код ЄДРПОУ 35076670) судового збору у встановленому цим рішенням розмірі.
Повне рішення складено 03 грудня 2012 р.
Суддя Стефанів Т.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А
3 - відповідачу 23108, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Тартак