13 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12605/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Горбалінського В.В.
при секретарі судового засідання -Кошлі А.О.
за участю:
представника позивача -Геймур О.С.
представника позивача -Сурніної А.Л.
представників відповідача -Каціонової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.10.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару № 110010000/2012/600985/1 від 17.09.2012 року; визнати протиправними та скасувати картку відмови Дніпропетровської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/01346; зобов'язати Дніпропетровську митницю Державної митної служби України надати висновок до Головного управління державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми у розмірі 43 332, 62 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним за контрактом було імпортовано товар -частини рухомого складу залізничного транспорту, у зв'язку з чим до Дніпропетровської митниці були подані всі необхідні документи для їх митного оформлення за ціною договору. Проте відповідачем безпідставно, в порушення законодавства, було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/01346 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 110010000/2012/600985/1 від 17.09.2012 року, мотивуючи свої рішення виявленими у наданих документах розбіжностей та наявністю даних про митне оформлення ідентичних товарів за іншою ціною. Позивач вважає вказані рішення безпідставними та протиправними, так як жодних розбіжностей у документах допущено не було, а самі рішення не містять їх обґрунтування.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, та крім пояснень, викладених у позовній заяві, зазначили, що інформація про митне оформлення ідентичних товарів, яку було використано митним органом, насправді містить такі самі дані про вартість імпортованого товару, що зазначалися позивачем у своїх деклараціях, які не були прийняті.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та зазначила, що в поданих ПАТ «Дніпровагонмаш» документах містяться розбіжності, а саме: у копії митної декларації країни відправлення № 10102180/110912/0004000 від 11.09.2012 року зазначено інші дані про країну походження, що унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості. Тому позивачу було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та прийнято рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням методу 2 а) відповідно до ст. 59 Митного кодексу України. Таким чином, рішення митниці є правомірними, а вимоги позивача безпідставними.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління. Також Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області до суду були надані заперечення, в яких зазначено, що підставою для повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів є висновок митного органу, який до органу державного казначейства України не надходив, тому правових підстав для повернення з бюджету митних платежів немає.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, встановив.
08.09.2010 року між публічним акціонерним товариством «Дніпровагонмаш»(м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна) та товариством з обмеженою відповідальністю «Норма»(м. Старосельє, Брянська область, Російська Федерація) було укладено контракт № 25, відповідно до якого ТОВ «Норма»зобов'язується поставити, а ПАТ «Дніпровагонмаш»оплатити та прийняти продукцію згідно номенклатури, кількості та по цінах, зазначених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.
14.09.2012 року ПАТ «Дніпровагонмаш»звернулося до Дніпропетровської митниці для здійснення митного оформлення товару, який надійшов відповідно до контракту № 25 від 08.09.2010 року, а саме -частини рухомого складу залізничного транспорту: комплект полімерних литих елементів білого кольору бочкоподібної форми з наскрізними радіальними отворами, який є частиною пристрою зчеплення залізничного вагону. Призначений для поглинання апарату автозчеплення ПМКП-110 в якості амортизаторів удару та захисту вантажних вагонів від повздовжних перевантажень. Комплект полімерних елементів ПМКП-110 -1 500 комплектів, вага брутто 9090 кг, вага нетто 9082,5 кг. Комплект складається з елементу ПМКП 110.00.00.009 -4 шт. та елементу ПМКП 110.00.00.010 -1 шт. ТУ 3183.002.02068031-2004 Виробник: «Дюрел ГМБХ», Німеччина. Крана виробництва: DE. Торгівельна марка: DUREL. Місць 1500. Без пакування. У зв'язках. Митна вартість товару: сума у валюті -8 228 677,56 руб. РФ, сума у грн. -2 094 692,16. При цьому згідно наданих документів ціна 1 комплекту складає 5 474,00 руб. РФ.
Додатково до митної декларації позивачем було надано: ВМД № 110010000.2012.007732 від 13.09.2012 року; № 110010000.2012.007781 від 14.09.2012 року, облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності № 11001/1/12/100804 від 25.06.2012 року, накладна CMR № 821219 від 11.09.2012 року, повідомлення про намір увезення (ПНУ) № 110000000.2012.912400 від 11.09.2012 року, уніфіковану митну квитанцію МД-1 № 80714Д №0050525 від 12.09.2012 року, калькуляцію 42 від 12.09.2012 року, рахунок-фактуру (інвйс) № Н085 від 11.09.2012 року, пакувальний лист № Н085 від 11.09.2012 року, інвойс на перевезення № 45 від 12.09.2012 року, зовнішньоекономічний контракт № 25 від 08.09.2010 року та доповнення до нього додаткові угоди № 2,4,5, специфікацію № 8 від 29.05.2012 року, договір на перевезення № 772 від 21.04.2011 року, інвойс на перевезення № 45 від 12.09.2012 року, сертифікат якості 317 від 11.09.2012 року, довідку з банка № 238 від 04.09.2012 року, КТ-110-2225-2011 від 13.09.2011 року, платіжне доручення світ від 04.09.2012 року, лист 10-46/1063 від 14.09.2012 року, довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна СДПІ м. Дніпропетровська від 19.07.2012 року, копія вантажної митної декларації іноземної країни № 10102180/110912/0004000 від 11.09.2012 року, рішення органу з сертифікації № 158/53 від 24.02.2012 року, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/01330, акт про проведення митного огляду товарів № 110010000/2012/01330 від 14.09.2012 року.
За результатами розгляду митної декларації, митницею була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/01346, в якій вказано, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) за наявності наступних причин: Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ у наданих документах виявлено розбіжності, а саме: у копії митної декларації країни відправлення № 10102180/11092012/0004000 від 11.09.2012 року інші дані про країну походження. Також згідно п.3 ст. 337 МКУ проведено контроль співставлення-автоматизоване порівняння даних, які містяться в митній декларації (тов.№1) або інших документах, поданої для митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях ВМД від 27.07.2012 року № 110010000/2012/006172. (Відповідно до ст. 33 МКУ митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах). Наявна у митного органу інформація щодо митної вартості ідентичних товарів, оформлених декларантом, призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару № 1 становить 905,943 руб. за кг., а рівень митної вартості товару з таким же описом та технічними характеристиками, оформлених декларантом за ВМД від 27.07.2012 року № 110010000/2012/006172, визначався митними органом на рівні -997,1739 руб. за кг. Консультація проведена. Декларантом додатково було надано акт ТПП ДИ-387 від 14.09.2012 року, листи підприємств. Митна вартість визначена відповідно до статті 59 МКУ на підставі наявної інформації щодо митного оформлення ідентичних товарів ВМД 110010000/2012/006172 (ІМ 40) від 27.07.2012 року -997,1739 рос. руб. за кг, а тому у митному органі наявні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні відомості про митну вартість товару.
Отже, за вказаних обставин митним органом 17.09.2012 року винесене рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/600985/1.
Як фактичну підставу винесеного рішення, представником відповідача зазначено, що під час здійснення перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів виявлено розбіжності, які унеможливлюють обчислення митної вартості, а саме: відповідно до даних, зазначених у графі 2 ВМД -відправник/експортер - зазначено «ООО «Норма»RU», а відповідно до даних, зазначених у графі 31 ВМД -опис товару, вказано: виробник «Дюрел ГМБХ», країна виробництва -DE »(Німечинна). Тому позивач повинен був надати митниці договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором. Також у графі 11 ВМД (ІМ-40) «Торговельна країна/Країна виробництва»позивачем зазначений літерний код -RU (Росія), але у експортній ВМД позивачем вказано держава походження -Германія.
Загальні положення щодо митної вартості товарів, методи її визначення та порядок застосування вказаних методів визначені Митним кодексом України від 13.03.2012 року № 4495-VІ.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно частин 1 та 2 ст. 51 вказаного Кодексу митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу, а митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2 статті 53 МКУ).
Водночас частиною 3 вказаної статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
З долучених до справи матеріалів судом з'ясовано, що ПАТ «Дніпровагонмаш»надало до митного органу всі необхідні документи, що визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України і аналіз вказаних документів не дає підстави вважати, що вони містять розбіжності, які ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості товарів або відомості щодо ціни, яка була сплачена за товар, та на які посилається митний орган.
30.05.2012 року наказом Міністерства фінансів України було затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, який встановлює правила заповнення граф митних декларацій.
Згідно п. 2 розділу ІІ вказаного порядку «Поміщення товарів у митні режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі»встановлено, що в Графі 2 «Відправник/Експортер»зазначається, що якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника, а в Графі 11 «Торговельна країна / Країна виробництва»зазначається літерний код альфа-2 відповідно до класифікації країн світу країни місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 2 МД, а якщо в графі 2 зазначені відомості про двох осіб (у графі та в доповненні до МД з посиланням на графу 2), то про особу, відомості про яку наведені в доповненні до МД з посиланням на графу 2.
Так як позивачем було заповнено графи митної декларації, які викликали сумніви у митного органу, у відповідності до вказаного вище Порядку, суд дійшов висновку, що позивачем було заповнено митну декларацію у відповідності до Порядку її заповнення, і внесені до неї відомості жодним чином не позбавляють митний орган пересвідчитись у її правильності.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені статтею 57 Митного кодексу України, згідно якої визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний -за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод -за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні, обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно), не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З матеріалів справи вбачається, що відносно позивача були відсутні обмеження, що встановлені на застосування основного методу визначення вартості товарів, всі надані декларантом відомості підтверджені документально і в наявності є всі складові митної вартості.
За таких умов суд дійшов висновку, що Дніпропетровська митниця Державної митної служби України видаючи ПАТ «Дніпровагонмаш»картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/01346 діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені діючим митним законодавством України.
Щодо рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/600985/1 суд зазначає наступне.
Відповідачем при визначені митної вартості імпортованого позивачем товару було застосовано інформацію щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) -митна вартість визначена відповідно до статті 59 МКУ на підставі наявної інформації щодо митного оформлення ідентичних товарів ВМД 110010000/2012/006172 (ІМ 40) від 27.07.2012 року -997,1739 рос. руб./кг.
Судом з'ясовано, що 27.07.2012 року Дніпропетровською митницею було здійснено митне оформлення товару, який ввозився позивачем в режимі імпорту: частини рухомого складу залізничного транспорту: комплект полімерних литих елементів білого кольору бочкоподібної форми з наскрізними радіальними отворами, який є частиною пристрою зчеплення залізничного вагону. Призначений для поглинання апарату автозчеплення ПМКП-110 в якості амортизаторів удару та захисту вантажних вагонів від повздовжних перевантажень. Комплект полімерних елементів ПМКП-110 -1 500 комплектів. Комплект складається з елементу ПМКП 110.00.00.009 -4 шт. та елементу ПМКП 110.00.00.010 -1 шт. ТУ 3183.002.02068031-2004 Виробник: «Дюрел ГМБХ», Німеччина. Крана виробництва: DE. Торгівельна марка: DUREL. Місць 1500. Без пакування. У зв'язках.
Здійснивши аналіз наданих суду копій документів, що в свою чергу надавалися ПАТ «Дніпровагонмаш»Дніпропетровській митниці як 27.07.2012 року так і 14.09.2012 року судом встановлено, що обидва рази позивач здійснював імпорт одного і того ж самого товару за одним і тим же контрактом. В обох випадках вартість придбаного товару обраховувалася по ціні за один комплект та є однаковою -5 474,00 руб. РФ, що підтверджується інвойсом № Н080 від 23.07.2012 року та інвойсом № Н085 від 11.09.2012 року, які видані ТОВ «Норма».
Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/600985/1 Дніпропетровська митниця дійшла помилкового висновку про різну вартість товару, що імпортувався ПАТ «Дніпроагонмаш»як у липні 2012 року так і у вересні 2012 року.
Також суд вважає безпідставним з боку відповідача здійснювати порівняння імпортованого ПАТ «Дніпровагонмаш»товару за його вагою, оскільки товар - частини рухомого складу залізничного транспорту: комплект полімерних литих елементів білого кольору бочкоподібної форми з наскрізними радіальними отворами, який є частиною пристрою зчеплення залізничного вагону, є ідентичним за своїми властивостями та характеристиками і обліковується не за такими характеристиками як ваг та, об'єм, а за кількісним складом комплектів.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/600985/1 та картка відмови Дніпропетровської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/01346 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відносно вимог позивача про зобов'язання Дніпропетровську митницю Державної митної служби України надати висновок до Головного управління державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області про повернення позивачу надмірно сплаченої суми у розмірі 43 332, 62 грн. суд зазначає, що вказане питання регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 року № 611/147.
Відповідно до п. 5 вказаного Порядку передбачено, що висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, готується митним органом на підставі відповідної заяви платника про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.
Оскільки судом було з'ясовано, що позивач з відповідною заявою до митного органу не звертався, суд вважає вказані вимоги ПАТ «Дніпровагонмаш»безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш»до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Згідно частини 3 вказаної статті передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 476,86 грн. сплаченого судового збору як за позовні вимоги майнового характеру та і за позовні вимоги немайнового характеру, і судом задоволено вимоги ПАТ «Дніпровагонмаш»часткового, а саме: в частині позовних вимог майнового характеру, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 433,33 грн.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № 110010000/2012/600985/1 та картку відмови Дніпропетровської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 110010000/2012/01346.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» 433,33 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 19.11.2012 року.
Суддя В.В. Горбалінський