03 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13138/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Боженко Н.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1732,80 грн , -
Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1732,80 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не виконав обов'язків покладених на нього законодавством, внаслідок чого, виникла заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 1732,80 грн.
Прокурор про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 05.11.2012 року, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.
Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 08.11.2012 року, яке міститься в матеріалах адміністративної справи.
Відповідач про відкриття скороченого провадження повідомлений належним чином шляхом направлення копії ухвали від 05 листопада 2012 року на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та вручена йому 17.11.2012 року. Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий виклик надсилається фізичним особам - підприємцям - за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач заперечення проти позову в десятиденний строк з дня одержання ухвали до суду не надав, позов не визнав. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.
Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями), участь у розгляді справ.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 5, ч. 2, ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана виконувати вимоги, передбачені цим Законом, а також керуватися номативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який викладений в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Розмір мінімального страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначається пп. 4.7 п. 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.04 за №64/8663 шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої на той час, за який здійснюється розрахунок суми страхових внесків. Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок) розмір страхового внеску за період з січня по червень 2010 року становить 40%. Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, розмір мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду за період становить: з липня по вересень 2010 року - 294,82 грн., з жовтня по листопад 2010 року - 301,12 грн., за грудень 2010 року - 306,10 грн.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Згідно з абз. 5 ст.7 прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі - Закон України №2464 - VІ), який набув чинності з 01.01.11 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Так, в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року відповідач був платником фіксованого податку, частина якого згідно картки особового рахунку перераховувалась Пенсійному фонду у сумі 60,00 грн. щомісячно. Таким чином, сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачена відповідачем сплачена лише частково, через що сума заборгованості складає 1732,80 гривень.
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни Управлінням Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було винесено та направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу №Ф-359 від 07.05.2011 року про сплату боргу на суму 1732,80 гривень, зазначена вимога була повернута на адресу позивача з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» та не була оскаржена.
Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за №994/18289, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. Аналогічні положення містить ст. 25 Закону України № 2464 - VІ.
Відповідно до ст. 13 Закону України № 2464 - VІ Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Згідно п. 16 ст. 25 Закону України № 2464 - VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1732,80 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу заборгованість у сумі 1732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) гривні 80 копійок.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Н.В. Боженко