вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
19 листопада 2012 р. (15:23) Справа №2а-12489/12/0170/21
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЄвдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - Горохової А.К., довіреність № б/н від 10.05.2012р., представника відповідача - Жукової О.М., довіреність № 55/10-0 від 31.07.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед"
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі відповідач) про визнання протиправними дій щодо невизнання як податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за вересень 2012р. та зобов'язання відобразити її в особовому рахунку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на додану вартість за вересень 2012р., проте останнім листом від 18.10.2012р. за вих. № 23138/10/18-4 повідомлено позивача про неприйняття поданої декларації, у зв'язку з порушенням п.10 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, а саме підприємство відсутнє в реєстрі платників ПДВ. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний відобразити показники декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 року у картці особового рахунку.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.11.2012р. проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши суду письмові заперечення, у яких зазначив, що податкова декларація з податку додану вартість за вересень 2012р. не може бути визнана такою, оскільки позивач, на момент подання декларації не був зареєстрований платником податку на додану вартість в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
Позивач зареєстрований у якості юридичної особи, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є суб'єктом господарювання, юридичної особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Так, позивачем до відповідача було подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012р.
Листом від 18.10.2012р. за вих. № 23138/10/18-4 до відома позивача доведено про неприйняття декларації за вересень 2012р. у зв'язку з тим, що позивач відсутній в реєстрі платників ПДВ.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Податкова декларація (розрахунок) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п. 48.1-48.3, 48.5, 48.7 ст. 48 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Податкова декларація повинна бути підписана, зокрема керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу).
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пункту 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України).
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податковий орган вправі не визнати як податкову звітність податкову декларацію тільки у разі невідповідності її вимогам Податкового кодексу України.
Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011р. за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).
Згідно п. 10 Порядку податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.
Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.
Відповідно до п. 2,3 Розділу ІІІ Порядку декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного пунктом 5 розділу II цього Порядку, а при поданні податкової звітності в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Згідно п. 22 Розділу ІІІ Порядку податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.
При цьому, відповідно п. 23 відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Судом встановлено, що позивач, виконуючи вищенаведені вимоги ПК України, надіслав на поштову адресу податкового органу рекомендованим листом з описом вкладення декларацію по ПДВ за вересень 2012 р. з додатками.
Відповідачем доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації з підстав відсутності в реєстрі платника ПДВ, що підтверджено матеріалами справи, представниками сторін.
Судом також встановлено, що актом №321/15-2 від 20.04.2010 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача, що було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року у справі № 2а-10010/10/6/0170 за позовом ТОВ "ВКФ "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим. Вищенаведена постанова ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року залишена без змін.
Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. N978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за N1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10.
З огляду на наведене, суд вважає, що на час подання податкової декларації з ПДВ за вересень 2012р. були відсутні правові підстави вважати позивача особою, яка не зареєстрована платником ПДВ.
Суд звертає увагу на те, що позивач просить визнати дії відповідача щодо неприйняття як податкової звітності декларації позивача з ПДВ за вересень 2012 р., зобов'язати ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації позивача по ПДВ за вересень 2012р. в картці особового рахунку платника податків з ПДВ.
Позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача.
Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012р. № 1503/12/13-12, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).
Згідно вищенаведеного листа, вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.
Суд зауважує, що задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими. При цьому, суд звертає увагу на те, що у разі визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію податкова декларація є такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Відповідно до ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, так як це необхідно для повного захисту прав позивача, та визнати протиправною відмову Державної податкової служби України прийняти податкову декларацію з ПДВ ТОВ "ВКФ "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" за вересень 2012р., що подана 12.10.2012р. та визнати наведену податкову декларацію з ПДВ такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 12.10.2012р.
Щодо зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації позивача по ПДВ за вересень 2012р. в картці особового рахунку платника податків з ПДВ, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки судове рішення про визнання протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняти податкову декларацію з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" за вересень 2012р., що подана 10.10.2012р. та визнання наведеної податкової декларації з ПДВ такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 12.10.2012р.,є належним та достатнім заходом для захисту прав позивача у спірних відносинах.
Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 16,10 грн. судового збору.
В судовому засіданні 19.11.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 26.11.2012 року.
Керуючись ст. ст. 7, 11, 69-71, 94, ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС, що оформлена листом від 18.10.2012р. за вих. № 23138/10/18-4, прийняти податкову декларацію з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" за вересень 2012р. та податкову декларацію з ПДВ за вересень 2012р., вважати такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто 12.10.2012р.
3. В іншій часині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед" витрати зі сплати судового збору у розмірі 16,10 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.