03 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/12630/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріСергієнко В.Ю.
за участю:
представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 ОСОБА_3 Міщенко П.М. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентраризації" Дніпропетровської обласної ради, реєстратора мунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентраризації" Дніпропетровської обласної ради Іванченко Лариси Іванівни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
24.10.2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з наступними позовним вимогами до відповідачів:
визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови ОСОБА_5 у реєстрації права власності на нерухоме майно Ѕ частину незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618;
скасувати в повному обсязі рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради Іванченко Лариси Іванівни про відмову в державній реєстрації прав від 15.10.2012 року про відмову ОСОБА_5 у реєстрації права власності на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618 на нерухоме майно Ѕ частину незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1;
зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на Ѕ частину незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Свідоцтво від 24.07.2012 року видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618 є правовстановлюючим документом, який підтверджує виникнення права власності у позивача на об'єкт незавершеного будівництва. Позивач також зазначає, що чинне законодавство України не вимагає від власника об'єкту незавершеного будівництва подавати державному реєстратору Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради для реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництва об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам і правилам. Також позивач зазначає, що наявність ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2012 року про заборону реєструвати право власності на об'єкт незавершеного будівництва за позивачем у відповідності до пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 не є підставою для відмови у державній реєстрації прав.
Ухвалою суду від 25.10.2012 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що відповідач неправомірно без відповідних правових підстав відмовив у державній реєстрації права власності на об'єкта нерухомого майна.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про те, що нерухоме майно позивача не прийнято в експлуатацію у встановленому порядку, а тому відповідач не в праві зареєструвати право власності на нього за позивачем. Крім того, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2012 року заборонено відповідачу реєструвати право власності на об'єкт незавершеного будівництва за позивачем.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, оцінивши всі докази, які є у матеріалах справи, суд встановив наступне.
27.09.2012 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою № 6668/07 про державну реєстрацію прав на об'єкт незавершеного будівництва: Ѕ частини незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618.
До заяви про державну реєстрацію прав від 27.09.2012 року позивач додав наступні документи: технічний паспорт від 17.09.2012 року, свідоцтво про право власності на майно від 24.07.2012 року; постанова про передачу майна стягувача від 20.07.2012 року; акт про передачу майна стягувану від 20.07.2012 року, довіреність представника.
15.10.2012 року відповідач 2 прийняв рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Рішення про відмову у державній реєстрації прав мотивовано тим, що згідно даних поточної інвентаризації, проведеної відповідачем 1, станом на 17.09.2012 року встановлено, що вищевказаний об'єкт нерухомості, а саме: корпус виробничо-технічної бази літ. А-2, з прибудовами літ. А'-2, A" -3, тамбур а-1, над А'-2 є завершеним будівництвом та відповідно до чинного законодавства підлягає введенню в експлуатацію. Позивачем не надано відповідачу документів, які б підтверджували введення вказаного вище об'єкту в експлуатацію у відповідності до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Про затвердження порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Також відповідач 2 у рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначив, що у матеріалах інвентаризаційної справи міститься ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2012 року (справа № 401/10077/12 2-401/4292/12), якою заборонено Комунальному підприємству «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради реєструвати право власності за ОСОБА_5 на : Ѕ частини незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618.
Також відповідач 2 у рішенні про відмову в державній реєстрації прав зазначив, що позивачем не надано правовстановлюючий документ попереднього власника.
У зв'язку з викладеним відповідач відмовив у державній реєстрації права власності позивачу на підставі п.3.5.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5.
Суд зазначає, що порядок проведення державної реєстрації речових та інших прав на нерухоме майно, які підлягають реєстрації визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2013 року. Державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.
У відповідності до ст.3 розділу 2 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (далі - Положення) встановлено, що державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI (1878-17) "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача 1 із заявою, у якій просив зареєструвати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва: Ѕ частини незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Визначення об'єкту незавершеного будівництва дано у статті 1 Закону України «Про іпотеку», у відповідності до якої об'єкт незавершеного будівництва - об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.
У відповідності до наказу Фонду державного майна України № 461 від 15.03.2006 року «Про затвердження класифікатора державного майна» незавершене будівництво - об'єкти, які розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію, включаючи законсервовані об'єкти.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Таким чином, об'єктом незавершеного будівництва є об'єкт будівництва до його завершення його будівництва та прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.
Порядок проведення державної права власності на об'єкт незавершеного будівництва визначений п.4.1 та п.4.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, у відповідності до якого у разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Положенням.
У разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва, для будівництва якого не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджена проектна документація на будівництво об'єкта містобудування, їх копії, копія документа, що відповідно до законодавства засвідчує факт повідомлення заявником (заявниками) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Положенням.
Таким чином, для реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва чинним законодавством України не вимагається надання документів, які б підтверджували введення вказаного вище об'єкту в експлуатацію у відповідності до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Про затвердження порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем подано саме заяву про реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а не на об'єкт нерухомого майна, до заяви по державну реєстрації прав на об'єкт незавершеного будівництва додано наступні документи: технічний паспорт від 17.09.2012 року, свідоцтво про право власності на майно від 24.07.2012 року; постанова про передачу майна стягувача від 20.07.2012 року; акт про передачу майна стягувану від 20.07.2012 року, довіреність представника.
Отже позивач не надав всіх необхідних документів передбачених у п.4.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5.
У відповідності до п.3.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 розгляд заяви про державну реєстрацію прав зупиняється реєстратором БТІ у разі подання документів для державної реєстрації не у повному обсязі.
У разі якщо заявником (заявниками) не усунено зазначені обставини в тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, реєстратор БТІ приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (п.3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5).
Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, не зобов'язує при поданні документів для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме додавати до заяви також документи попереднього власника на нерухоме майно або попередні правовстановлювальні документи на нерухоме майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації.
Суд також зазначає, що у відповідності до пункту 3.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 розгляд заяви про державну реєстрацію прав зупиняється реєстратором БТІ у разі, зокрема, винесення ухвали суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Судом встановлено, що на момент розгляду заяви про державну реєстрацію прав позивача до відповідача надійшла ухвала ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2012 року (справа № 401/10077/12 2-401/4292/12), якою заборонено Комунальному підприємству «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради реєструвати право власності за ОСОБА_5 на : Ѕ частини незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618.
У відповідності до п.3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ письмово повідомляє заявника (заявників) шляхом надіслання на адресу, що зазначена у заяві про державну реєстрацію прав, рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Розгляд заяви про державну реєстрацію прав зупиняється до усунення обставин, що були підставою для прийняття такого рішення. При цьому до строку проведення державної реєстрації прав не зараховується час зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Якщо заявник (заявники) усунув(ли) обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, загальний строк розгляду такої заяви продовжується на відповідний строк.
У разі якщо заявником (заявниками) не усунено зазначені обставини в тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, реєстратор БТІ приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.
Таким чином, відповідачі повинні були зупинити розгляд заяви позивача про державну реєстрацію прав та встановити позивачу строк для усунення обставин, які слугували підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, і лише у випадку не усунення позивачем вказаних обставин відповідачі вправі прийняти рішення про відмову у державній реєстрації прав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачами не виносилося рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, чим порушено пункти 3.2 та 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5.
Враховуючи те, що відповідачами порушено порядок проведення державної реєстрації прав, то дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови ОСОБА_5 у реєстрації права власності на майно: Ѕ частину незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618 є протиправними, а рішення про відмову в державній реєстрації прав від 15.10.2012 року підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на Ѕ частину незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618, то суд зазначає наступне.
У відповідності до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно віднесено до компетенції реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.
Суд не в праві своїм рішенням підміняти рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна та прямо вказувати реєстратору Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради на те, яке саме рішення останній повинен прийняти.
Суд прийнявши рішення про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна позивача в порушення вимог ст. 17 і пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України вийде за межі своєї компетенції, вирішивши питання, яке до неї не віднесено.
Аналогічну позицію займає Вищий адміністративний суд України у постановах від 21.06.2011 року по справі № К-42782/10 (номер у ЄРСР 16784825) та від 17.08.2011 року по справі № К-59345/09 (номер у ЄРСР 10930901).
Окрім того, станом на день розгляду справи існує ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.09.2012 року (справа № 401/10077/12 2-401/4292/12), якою заборонено Комунальному підприємству «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради реєструвати право власності за ОСОБА_5 на Ѕ частини незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618.
У відповідності до статті 11 КАС України суд вправі вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи те, що суд не в праві своїм рішенням прямо вказувати відповідачу, яке саме рішення останній повинен прийняти, суд вважає за можливим вийти за межі позовних вимог та захисти права позивача шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав № 6668/07 від 27.09.2012 року та прийняти по ній відповідне рішення.
У відповідності до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради Іванченко Лариси Іванівни про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови ОСОБА_5 у реєстрації права власності на майно: Ѕ частину незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618.
Скасувати в повному обсязі рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради Іванченко Лариси Іванівни про відмову в державній реєстрації прав від 15.10.2012 року про відмову ОСОБА_5 у реєстрації права власності на підставі Свідоцтва від 24.07.2012 року виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстром № 618 на майно: Ѕ частину незавершеного будівництва літ. А-2, А'-2, A" -3 готовністю 95 % від загального об'єму виробничо-технічної бази загальною площею 1723,1 кв.м. № 1-8 огорожі металеві залізобетонні розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати державного реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради розглянути заяву позивача про державну реєстрацію прав № 6668/07 від 27.09.2012 року та прийняти по ній відповідне рішення.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з бюджету Дніпропетровської обласної ради на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 16,09 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 03 грудня 2012 року
Суддя С.В. Златін