33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" листопада 2012 р. Справа № 18/53/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Огороднік К.М.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Кнапець М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на рішення господарського суду Вінницької області від 11.10.12 р.
у справі № 18/53/2012/5003 (суддя Маслій І.В. )
позивач Прокурор м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради
відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_2
про стягнення 88864,75 грн. збитків
за участю представників сторін:
позивача - Богачука С.А., представника, довіреність в справі
відповідача - не з'явився
прокурора Шпинти С.М.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2012 року у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. внесені зміни до складу колегії і визначено колегію суддів у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Сініцина Л.М. , суддя Огороднік К.М.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2012 року у справі № 18/53/2012/5003 ( суддя Маслій І.В.) задоволено позов прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Вінницької міської ради збитки в сумі 88 864,75 гривень та 1777,30 гривень судового збору в дохід Державного бюджету.
Задовольняючи позов з огляду на ст.142 Конституції України, ст.12,90, 116, 124-126, 152,156,206 Земельного кодексу України, ст.22,1166 Цивільного кодексу України, ст.21 Закону України «Про оренду землі», ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,Порядку визначення та відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року, місцевий господарський суд дійшов висновку, що тимчасове фактичне використання відповідачем у період з квітня 2008 року по березень 2012 року земельної ділянки площею 0,2889 га. по АДРЕСА_1 без правових на те підстав позбавило Вінницьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вважав, що позовні вимоги є обґрунтованим та доведеними.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим з неповним дослідженням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
З покликанням на ст.14 Закону України «Про оренду землі», ст.124-126 Земельного кодексу України вказує, що договір оренди земельної ділянки площею 0,2889га, що розташована у АДРЕСА_1 між Вінницькою міською радою та відповідачем не укладався, оскільки сторони не дійшли згоди щодо однієї із суттєвих умов для даного типу договорів - розміру орендної плати та дана земельна ділянка йому за актом приймання - передачі не передавалася.
Звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно вважав, що відповідач використовує саме земельну ділянку площею 0,2889га та обґрунтував такий висновок наявними у справі актом перевірки від 28.09.2011р., пояснювальною запискою ОСОБА_2, повідомленням від 24.04.2012р. №01-00-010-14410, листом ОСОБА_2 №6 від 28.02.2012 року, хоча ці докази не містять беззаперечних даних про використання земельної ділянки площею 0,2889 га. ,оскільки відповідачем не підписувався кожен аркуш акта перевірки від 28.09.2011 року, а інші матеріали лише вказують на використання відповідачем земельної ділянки площею 322 кв.м. під належним йому об»єктом нерухомості.
Вважає, що висновки суду першої інстанції про відсутність доказів того, що відповідач відмовився від земельної ділянки розміром 0,2889га. являються помилковими та спростовуються відсутністю самого договору оренди.
Зазначає, що місцевий господарський суд залишив поза увагою пояснення працівника відповідача про те, що перевірка здійснювалася без участі відповідача, тобто, з очевидними порушеннями.
З покликанням на положення Податкового кодексу України та ст.96 Земельного кодексу України вважає, що ним у повній мірі сплачено земельний податок під належним йому нерухомим майном, що підтверджується відповідним платіжним документом.
На переконання апелянта, суд при прийнятті рішення помилково застосував Порядок визначення та відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам , затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року та безпідставно залишив поза увагою приписи ст.219, 226 Господарського кодексу України, оскільки заявлені до відшкодування збитки не являються обґрунтованими та Вінницькою міською радою не вжито заходів щодо запобігання збитків, хоча на цьому наголошував відповідач усно та у своїх листах.
В обґрунтування порушення норм процесуального права зазначає, що суд не дослідив усі докази у сукупності та розглянув справу без участі відповідача, хоча ним заявлялося клопотання про перенесення судового засідання, чим порушив ст.4-2,ст.4-3,ст.4-7,ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Просить рішення господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу Вінницька міська рада вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та наводить свої міркування на спростування доводів апеляційної скарги.
Щодо спростування доводів апелянта про порушення норм процесуального права вказує, що саме Відповідачем допущено зловживання процесуальними правами (ч. З ст. 22 Господарського процесуального кодексу України), яке спрямоване на затягування судового процесу, що полягає у неподанні або несвоєчасному подані Відповідачем запитуваних доказів.
Звертає увагу, що :
- наявні у справі докази : повідомлення про вручення поштових відправлень, його пояснення тощо спростовують твердження Відповідача, що він дізнався про затвердження акту Комісій та визначення розміру збитків, завданих територіальній громаді м. Вінниці, лише після отримання копії позову ,поданого прокурором міста Вінниці до господарського суду про стягнення збитків;
-24.02.2012року Департаментом самоврядного контролю міської ради на адресу Відповідача направлено лист за вих. № 09-00-014-6378 (міститься в справі), з проханням повідомити, які заходи були вжиті ФОП ОСОБА_2 стосовно оформлення правовстановлюючих документів ,на який Відповідачем надано відповідь від 28.02.2012 р.за вих. № 6 (міститься в справі) ,де зазначено, що він не може вжити заходів щодо посвідчення права власності чи користування на земельну ділянку ,на якій розташована будівля, так як банком подано позовну заяву про стягнення кредитної заборгованості але зобов'язався повідомити про результати розгляду справи в суді та про вжиті заходи щодо посвідчення права власності чи користування на дану земельну ділянку, хоча цього не виконано;
-Відповідач за власним бажанням звернувся до Вінницької міської ради щодо оформлення права користування земельною ділянкою. Однак, отримавши витяг з рішення Вінницької міської ради від 27.11.2009р. № 2603, не виконав вимоги зазначені в ньому, що в свою чергу свідчить, що Відповідач свідомо ухилявся від здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та сплати орендної плати;
-Відповідачем не виконано рішення Вінницької міської ради від 27.11.2009р. № 2603 (допущено бездіяльність), що суперечить вимогам ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- станом на 19.11.2012р., на адресу Вінницької міської ради не находили клопотання від Відповідача про відмову від використання земельної ділянки, площею 0,2889га, розташованої за адресою; АДРЕСА_1. Як і не було подано Відповідачем до Вінницької міської ради технічної документації, яка обґрунтовує іншу (меншу) площу земельної ділянки за вказаною адресою.
На переконання Вінницької міської ради, у діях (бездіяльності) відповідача наявний склад цивільного правопорушення та саме з вини ФОП ОСОБА_2 не було оформлено та зареєстровано договір оренди земельної ділянки, в результаті чого Вінницькій міській раді були завдані збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки.
Просить залишити рішення господарського суду Вінницької області від 11.10.2012 року у справі за позовом прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради про стягнення з ФОП ОСОБА_2 збитків в сумі 88864,75 гривень без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного господарського суду не з»явився та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Так, ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2012 року про прийняття апеляційної скарги до розгляду та призначення судового засідання на 28 листопада 2012 року направлена відповідачу за адресою, зазначеною у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( т.1, а.с.142,143) і у апеляційній скарзі, та ним отримана 13 листопада 2012 року, що підтверджується повідомленням поштового зв»язку про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.24).
За таких обставин колегія суддів вважає, що ФОП ОСОБА_2 належним чином та заздалегідь повідомлявся про час та місце апеляційного перегляду справи.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутності фізичної особи- підприємця ОСОБА_2.
Прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Рівненської області та представник Вінницької міської ради під час апеляційного перегляду справи проти апеляційної скарги заперечували з міркувань, які викладені у відзиві та просили рішення у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення судова колегія вважає, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 25.12.2007 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 належить будівля центрального диспетчерського пункту з прибудовою загальною площею 575,9 кв.м, з яких площа першого поверху- 322,2 м.кв., площа 2-го поверху -253,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 ( т.1, а.с.12-14).
Попередньо, земельна ділянка площею 654593,28 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 перебувала у постійному користуванні Вінницького державного підприємства «Виробниче об»єднання «Хімпром» на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 623 від 26.07.1996 року та державного акта на право постійного користування землею ІІ-ВН № 0011501 від 01.11.1996 року ( т.1, а.с.134-137).
Пунктами 2,3 рішення Вінницької міської ради № 601 від 10.11.2006 року у зв»язку з припиненням діяльності Вінницького державного підприємства «Виробниче об»єднання «Хімпром» ухвалено : визнати такими, що втратили чинність серед іншого і рішення виконкому Вінницької міської ради № 623 від 26.07.1996 року та державний акт на право постійного користування землею ІІ-ВН № 0011501 від 01.11.1996 року; зарахувати земельні ділянки , які перебували у користуванні Вінницького державного підприємства «Виробниче об»єднання «Хімпром» - до земель міськфонду ( т.1, а.с.138).
Відповідно до абз.1 п.12 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
З огляду на наведене колегія суддів вказує на наявність повноважень у Вінницької міської ради на розпорядження земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1.
24.11.08 року Вінницькою міською радою ОСОБА_2 відповідно до рішення Вінницької міської ради від 04.07.08 р. №2028 надано погодження на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3946 га для виробничих потреб (виробництво метало-пластикових конструкцій) по АДРЕСА_1, за рахунок земель територіальної громади міста, які перебували в користуванні Вінницького державного підприємства "ВО "Хімпром ( т.1, а.с.71).
У 2009 році Подільським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру на підставі договору № 1130 від 02.06.2009р. за замовленням відповідача, виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 для виробництва метало-пластикових конструкцій по АДРЕСА_1, на території Вінницької міської ради. (т.1, а.с. 68-88).
При цьому, означений проект землеустрою складений щодо відведення земельної ділянки площею 0,2989 га. по АДРЕСА_1
Рішенням Вінницької міської ради № 2603 від 27.11.09 року (додаток 2) затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 та ухвалено передати відповідачу в оренду земельну ділянку площею 0.2889 га (т.1,а.с. 65 -66).
Рішенням Вінницької міської ради №101 від 01.03.2011 року затверджено Положення про Департамент самоврядного контролю. Відповідно п.2.1, 4.1,4.20, 9.1 цього положення даний Департамент є юридичною особою та його створено з метою здійснення самоврядного контролю за використанням земель за призначенням, повнотою надходжень коштів до бюджету міста від використання земельних ділянок та майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади та покладено завдання організовувати і здійснювати контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності , громадянами України земельного законодавства, цільовим використанням земель, своєчасним приведенням тимчасово зайнятих земельних ділянок у стан, придатний для використання за призначенням ; складати акти за наслідками проведених перевірок, які разом з пропозиціями щодо вжиття заходів до порушників надаються на розгляд керівництву міської ради, відповідно до розподілу обов'язків (т.1,а.с.126-130).
Рішенням Вінницької міської ради №379 від 19.08.2011р. до законодавчого врегулювання затверджено Тимчасове положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель та об'єктів нерухомого майна у м. Вінниці. Рішення набуло чинності 26.08.2011 року.
Тимчасовим положенням про самоврядний контроль за використанням та охороною земель та об'єктів нерухомого майна у м. Вінниці передбачено, що це положення визначає порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, об'єктів нерухомого майна та спрямоване на забезпечення їх раціонального використання (п.1.1); об'єктом самоврядного контролю за використанням та охороною земель є землі та об'єкти нерухомого майна ( в тому числі цілісні майнові комплекси) комунальної власності (п.1.2); самоврядний контроль за використанням та охороною земель та об'єктів нерухомого майна здійснює Департамент самоврядного контролю Вінницької міської ради (п.1.5); посадові особи Департаменту при здійсненні контролю за охороною та використанням земель та об'єктів нерухомого майна мають право: складати акти обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна (3.1.2); отримувати у встановленому порядку від громадян, посадових осіб усну або письмову інформацію з питань пов'язаних з порушенням земельного законодавства України (п.3.1.3); проводити фотографування як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України (п.3.1.5).
28.09.2011 року спеціалістами Департаменту самоврядного контролю Вінницької міської ради, за участю головного державного податкового ревізора-інспектора управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці, у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (згідно даних, зазначених у акті перевірки) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель м. Вінниці за адресою: АДРЕСА_1, за наслідками якої складено акт № 145/9-04-11 ( т.1, а.с.8,9).
Як вбачається із означеного акту, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2, використовує земельну ділянку площею 0,2889 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без документів, які посвідчують право користування нею (державний акт, договір оренди), що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Плату за землю не сплачує. На земельній ділянці розташоване належне йому нерухоме майно (будівля центрального диспетчерського пункту з прибудовою (ЦМО) , що складається з двох поверхів, загальною площею 575,9 кв.м. Даний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в КП "ВООБТІ" на праві приватної власності за ОСОБА_2 та записано в реєстрову книгу №9 (додаткова) за реєстр. № 274 від 25.12.07 року на підставі договору купівлі-продажу та реєстраційного посвідчення.
Цим же актом запропоновано відповідачу оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку по АДРЕСА_1, на якій розташований належний йому на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна та здійснювати плату за землю, та встановлено 30-денний термін на усунення виявлених порушень з повідомленням Департамент самоврядного контролю Вінницької міської ради.
Пояснювальною запискою від 30.09.2011 року на ім'я директора Департаменту самоврядного контролю відповідач вказав про те, що земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та на якій розташоване належне йому нерухоме майно, він використовує без документів, оскільки документи знаходяться на стадії оформлення, після чого за земельну ділянку будуть сплачуватися платежі згідно чинного законодавства. (т.1,а.с.15).
24.02.2012 року департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради направлено відповідачу лист № 09-00-014-6378 про надання інформації щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства ( т.1, а.с. 139).
Відповіддю № 6 від 28.02.2012 року на означений лист відповідач повідомив Вінницьку міську раду про наявність у судовій інстанції спору із КБ «Надра» про стягнення кредитної заборгованості та неможливістю до розгляду цієї справи вжити заходів щодо посвідчення права землекористування та зобов»язався повідомити про результати розгляду справи ( т.1, а.с.140).
Рішенням виконкому Вінницької міської ради №325 від 16.02.2012р. внесено зміни до рішення виконкому міської ради від 19.04.2005р. №596 "Про відшкодування збитків заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок" та викладено в новій редакції додатки до нього 1, 2, та 3 (а.с.35). Додатком 1 визначено склад комісії по визначенню та відшкодуванню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельних ділянок міста ( т.1, а.с. 36).
18 квітня 2012 року комісією по визначенню збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки міста складено акт визначення розміру збитків та визначено розмір збитків, заподіяних ФОП ОСОБА_2 тимчасовим зайняттям земельної ділянки площею 0,2889 га., на рівні 88864,75 гривень ( т.1, а.с.17).
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 975 від 19.04.2012р. затверджено Акт визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки площею 0,2889 га, по АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_2 (додаток 3) (т.1,а.с.16-19.), розмір яких становить 88 864,75 грн., та зобов'язано останнього відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше 30-ти денного терміну з дня прийняття даного рішення .
Повідомленням № 01-00-10-14410 від 24.04.2012 року Вінницька міська рада повідомила відповідача про необхідність протягом 30 днів сплатити означену суму збитків та запропоновано отримати рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 975 від 19.04.2012 року та акт визначення розміру збитків.
Про скерування означеного повідомлення та його отримання відповідачем 26.04.2012 року вказує повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення ФОП ОСОБА_2 поштового відправлення ( т.1, а.с.90).
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Сама по собі наявність об'єктів права власності відповідача на земельній ділянці не породжує прав відповідача на вказану земельну ділянку без їх оформлення.
Відповідно до приписів ч.1 статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним .
Як роз'яснив у своїй постанові Пленум Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою "Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284 (п. 3.7).
Відповідно до статті 157 глави 24 Земельного кодексу відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють у тому числі громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу.
Для визначення розміру таких збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.(далі Порядок №284)
Згідно із п. 3 Постанови, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи якщо вони обґрунтовані.
Пленум Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року у наведеній постанові № 6 звертає увагу, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України.(п.3.8)
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Крім того, відповідно до ст. ст.152,156 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: зокрема
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Колегія суддів враховує, що згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку визначено ст. 126 Земельного кодексу України, а момент виникнення права на земельну ділянку -ст. 125 цього Кодексу, за змістом якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Матеріали справи не містять доказів наявності та державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,2889 га. на вулиці АДРЕСА_1.
При цьому Вінницькою міською радою неодноразово, як у акті № 145/9-04-11 ,так і у листі № 09-00-014-6378 наголошувалася необхідність укладення договору оренди, тобто, вживалися заходи щодо запобігання збитків.
Натомість колегія суддів констатує неправомірну бездіяльність відповідача у вигляді неоформлення права користування спірною земельною ділянкою у період з січня 2008 року по березень 2012 року, відтак обґрунтованим є стягнення судом першої інстанції із відповідача на користь Вінницької міської ради збитків у розмірі 88864,75 гривень.
Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження апелянта про відмову від укладення договору оренди , яка ним викладалася у листі № 7 від 28.02.2012 року, оскільки оригінал даного листа у судовому засіданні не досліджувався, натомість ,досліджувався лист відповідача № 6 від 28.02.2012 року, який не містить відомостей про відмову відповідача від договору оренди.
Також, не приймаються до уваги заява працівника апелянта від 03.10.2012 року про те, що перевірка Департаменту самоврядного контролю здійснювалася за відсутності ФОП ОСОБА_2 оскільки акт № 145/9-04-11особисто підписаний та отриманий відповідачем без будь-яких заперечень, в т.ч і щодо площі зайнятої ним земельної ділянки (0,2889 га.).
З огляду на рішення Конституційного Суду України N 7-рп/2009 від 16.04.2009 року колегія суддів знаходить помилковими доводи апелянта про те, що рішення Вінницької міської ради № 2603 від 27.11.09 року,яким ФОП ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку площею 0,2889 га., підлягає скасуванню .
Так, у даному рішенні Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3) . Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону) . Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Поряд з тим, апеляційний господарський суд не вбачає порушення норм процесуального права при ухваленні місцевим господарським судом рішення у даній справі.
Апеляційним господарським судом встановлено , що позивач звернувся до суду з даним позовом 14 серпня 2012 року . Відповідно до приписів ч.1 ,3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше 2х місяців від дня одержання позовної заяви .У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору ,господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п"ятнадцять днів.
Як вбачається з матеріалів справи ,клопотання ФОП ОСОБА_2 про перенесення розгляду справи, (т.1,а.с. 121), звертаючись до суду з даним клопотанням ,відповідач не просив суд про продовження строків вирішення спору. Не звертались з клопотанням про продовження строків вирішення спору до суду і позивачі.
Таким чином ,враховуючи, що строк вирішення спору закінчувався 14 жовтня 2012 року , жодна з сторін з клопотанням про продовження строків вирішення спору не зверталась, місцевий господарський суд правомірно не задоволив клопотання відповідача і розглянув даний спір по суті за наявними у справі доказами, оскільки згідно ст. 77 ГПК України господарський суд вправі відкладати розгляд справи виключно в межах встановлених процесуальних строків. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Крім того,стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Між тим, суд першої інстанції вбачав можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який заздалегідь та належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи, на що вказує повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення ухвали 25 вересня 2012 року ( т.1, а.с.114) .
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного у рішенні.
В силу ст.ст. 33, 38, 43,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та скасування чи зміни рішення господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2012 року у справі № 18/53/2012/5003 .
Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв»язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Вінницької області від 11 жовтня 2012 року у справі № 18/53/2012/5003 залишити без змін,а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Сініцина Л.М.