33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги
"03" грудня 2012 р. Справа № 5019/2233/11
Суддя Петухов М.Г., розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" на рішення господарського суду Рівненської від 15.11.2011 р. у справі № 5019/2233/11
за позовом Рівненського транспортного прокурора в інтерсах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"
до відповідача Приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група"
про стягнення в сумі 64 314 грн. 62 коп., -
Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.11.2011 р. у справі № 5019/2233/11 задоволено частково позов Рівненського транспортного прокурора в інтерсах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" до Приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" про стягнення в сумі 64 314, 62 грн.
29 листопада 2012 року Приватним підприємством "Інформаційно-консалтингова група" подано апеляційну скаргу разом із заявою про відновлення строку на апеляційне оскарження від 23.11.2012 року на рішення господарського суду Рівненської області від 15.11.2011 р. у справі № 5019/2233/11.
Обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження в апеляційному порядку рішення місцевого суду, скаржник вказує на те, що оскаржуване рішення було отримано підприємством лише 16.11.2012 р., що підтверджується відміткою в матеріалах справи на заяві про видачу судового рішення.
Крім того, скаржник стверджує, що рішення господарського суду Рівненської області від 15.11.2011 р. у справі № 5019/2233/11 прийняте судом за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, що є підставою для скасування цього рішення. При цьому, скаржник зазначає, що до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Гранична, буд. 30, було направлено ухвали суду від 13.10.2011 р. та від 01.11.2011 р. з довідками відділення підприємства зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Аналізуючи матеріали справи та наявні у ній докази, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем було надіслано копію позовної заяви на адресу відповідача, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення до листа (а.с. 6, 7). Ухвалами суду від 13.10.2011 р. та від 01.11.2012 р. було прийнято до провадження справу № 5019/2233/11 та відкладено її розгляд на 15.11.2012 р. (а.с. 1, 28-29). Судом були надіслані вказані ухвали на адресу відповідача: м. Рівне, вул. Гранична, буд. 30, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с. 26, 32, 46).
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АЄ № 228783 вбачається, що місцезнаходження Приватного підприємства "Інформаційно-консалтингова група" зазначено за адресою: м. Рівне, вул. Гранична, буд. 30 (а.с. 34).
Таким чином, твердження скаржника з приводу того, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання є безпідставними, оскільки ухвали суду були направлені на ту адресу відповідача, за якою офіційно зареєтроване його місцезнаходження, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність правових підстав для відновлення строку на подання апеляційної скарги, судова колегія суду апеляційної інстанції враховує наступні правоположення діючого законодавства.
Статтею 93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції. Порядок ведення Реєстру затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно частин 1-4 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Будь-які обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади України не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом.
Враховуючи вказані вище положення Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, у зв'язку з чим апелянт мав можливість ознайомитися з оскаржуваною ухвалою суду згідно з заданими критеріями пошуку з моменту внесення оскаржуваної ухвали до Реєстру.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 25.05.2006 року:
13. Електронні копії судових рішень надсилаються відповідальною особою апарату суду не пізніше дня, що настає після ухвалення (постановлення) судового рішення.
14. Електронні копії судових рішень, що підлягають негайному виконанню, надсилаються адміністраторові Реєстру відповідальною особою апарату суду відразу після їх ухвалення (постановлення). У передбачених процесуальним законодавством випадках електронні копії судових рішень надсилаються адміністраторові Реєстру в день складення повного судового рішення.
Зважаючи на вказане, судова колегія звертає увагу на те, що відповідач по справі № 5019/2233/11 мав можливість онайомитися з ухвалою суду про порушення провадження у справі № 5019/2233/11 та рішенням господарського суду від 15.11.2011 р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень України. У зв'язку з цим, скаржник мав змогу вчасно з дотриманням встановленого законом строку подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Крім того, ГПК України на суд не покладено обов'язку по розшуку сторін.
В той же час, ст. 22 ГПК України вказує на те, що сторони зобов'язані доброcовісно користуватися своїми правами та обов'язками. Однак, з матеріалів справи вбачається, що в порушення ст. 22 ГПК України відповідач не з'являвся за поштовими повідомленнями для отримання ухвал господарського суду першої інстанції.
Отже, як вбачається із наведених вище положень чинного законодавства та встановлених у даній справі фактів, судом першої інстанції було дотримано вимоги закону щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи та надсилання йому ухвал та рішення суду у встановлені законом строки.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржник своїм процесуальним правом на оскарження судового акту в апеляційному порядку не скористався, подавши апеляційну скаргу більш ніж через рік з того часу, коли було винесено оскаржуване рішення. Окрім того, як зазначив сам скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, останній звернувся із заявою до суду про видачу судового рішення лише 09.11.2012 р. (а.с. 52), тобто майже рік минув до того часу, як у позивача виникло бажання поцікавитися таким судовим актом та скористатися своїм правом на його оскарження в порушення встановлених законом строків.
Згідно приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України, розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України.
Частинами 1, 2 ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
В той же час, поважними причинами визнаються лише ті, які є об'ктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність поважних причин та правових підстав для відновлення строку на подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-
Відмовити Приватному підприємству "Інформаційно-консалтингова група" у відновленні строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Рівненської області від 15.11.2011 р. у справі № 5019/2233/11.
Суддя Петухов М.Г.