36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20 листопада 2012 р. Справа № 18/1780/12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", 36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а
до Житлово-комунальної контори "Полтаваоблагробуд", 36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 66
про стягнення 3811,87 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники до перерви:
від позивача: Грицюк А.С.
від відповідача: Лазарєв Ф.Е.
Представники після перерви:
від позивача: Грицюк А.С.
від відповідача: Лазарєв Ф.Е.
Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 25.10.2012 року та 13.11.2012 року.
В судовому засіданні 15.11.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 3811,87 грн. боргу за договором на постачання природного газу № 28/11ТКЕб від 01.10.2011 року, в т.ч. 3500,00 грн. основного боргу, 259,95 грн. пені та 51,92 грн. 3% річних.
Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 13.11.2012 року (а.с. 50), якою повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 3500,00 грн. та просить стягнути з відповідача 259,95 грн. пені та 51,92 грн. 3% річних згідно спірного договору.
Представник відповідача в судових засіданнях та у наданому до суду відзиві на позовну заяву б/н від 25.10.2012 року (а.с. 37) підтвердив факт погашення основного боргу, в іншій частині представник відповідача проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що постановою господарського суду Полтавської області від 23.11.2006 року по справі № 7/262 відповідача було визнано банкрутом та введено мораторій на нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
01.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством з газопостачання та газифікації "Полтавагаз" (позивач, постачальник) та Житлово-комунальною конторою "Полтаваоблагробуд" (відповідач, споживач) було укладено договір на постачання природного газу № 28/11ТКЕб (а.с. 12-17).
25.12.2011 року між сторонами було підписано додаткову угоду (а.с. 18-23) до вказаного договору, якою приведено цей договір у відповідність до умов типового договору.
Відповідно до п. 1.1. договору на постачання природного газу № 28/11ТКЕб від 01.10.2011 року (далі - договір) в редакції додаткової угоди від 25.12.2011 року постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
У відповідності до п. 10.1. договору в редакції додаткової угоди цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2012 року.
Відповідно до п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.
За змістом п. 4.2. спірного договору в редакції додаткової угоди ціна за 1000 м3 природного газу з урахуванням ПДВ становить 3860,88 грн.
На виконання умов спірного позивачем було передано, а відповідачем - прийнято природний газ на загальну суму 20582,62 грн., з яких: у листопаді 2011 року - 0,412 тис. куб. м. на суму 1874,92 грн., у грудні 2011 року - 0,780 тис. куб. м. на суму 3549,62 грн., у січні 2012 року - 1,100 тис. куб. м. на суму 5176,62 грн., у лютому 2012 року - 1,294 тис. куб. м. на суму 6089,58 грн., у березні 2012 року - 0,827 тис. куб. м. на суму 3891,88 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії відповідних актів приймання-передачі природного газу (а.с. 25-29).
У відповідності до приписів п. 4.6. договору в редакції додаткової угоди оплата вартості послуг з постачання природного газу проводиться споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки на поточний рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
Як зазначається у позовній заяві, відповідач в порушення умов договору виконав свої зобов'язання лише частково, сплативши позивачеві грошові кошти в сумі 17082,62 грн..
За таких обставин позивач прохав стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3500,00 грн., а також нараховані за період з 06.01.2012 року по 27.08.2012 року пеню в сумі 259,95 грн. та 3% річних в розмірі 51,92 грн.
Як вже було зазначено вище, заявою б/н від 13.11.2012 року позивач повідомив суд про погашення відповідачем основного боргу в розмірі 3500,00 грн. та просить припинити провадження у справі в цій частині. Факт погашення основного боргу під час розгляду даної справи не заперечується відповідачем і підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 43, зворотній бік) та розрахунком ціни позову (а.с. 51). Наведені обставини є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення 3500,00 грн. основного боргу відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (№ 2467-VI від 08.07.2010 року) передбачено, що споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно п. 6.2.2. договору в редакції додаткової угоди в разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Наданими до матеріалів справи доказами підтверджуються факти наявності між сторонами правовідносин з приводу постачання природного газу, обсяги переданого за договором природного газу та факт прострочення виконання грошових зобов'язань на суму 3500,00 грн. відповідачем.
Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені та 3% річних з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Заперечення стосовно визнання відповідача постановою господарського суду Полтавської області від 23.11.2006 року по справі № 7/262 (а.с. 38-39) банкрутом та введення мораторію на нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута судом не приймаються до уваги, оскільки згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (№ 2343-XII від 14.05.1992 року) дія мораторію не розповсюджується на зобов'язання поточних кредиторів, тобто такі, що виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так само не розповсюджується дія мораторію на проценти річних, оскільки останні не є санкціями та входять до складу грошового зобов'язання. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 21.02.2012 року по справі № 5/34-09, Верховного Суду України від 16.05.2206 року по справі № 10/557-26/155 та від 15.11.2010 року по справі № 4/720.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим припиненням провадження у справі судовий збір в розмірі 1477,82 грн. у відповідності до ст. 44 ГПК України та на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 року) підлягає поверненню позивачеві.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-комунальної контори "Полтаваоблагробуд" (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 66, п/р 26001000067522 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 05454970) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" (36020, м. Полтава, вул. Козака, 2-а п/р 2600530103545 в філії Полтавське управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) - 259,95 грн. пені, 51,92 грн. 3% річних та 131,68 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 3500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4. Повернути з державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Полтавагаз" (код ЄДРПОУ 03351912) судовий збір в сумі 1477,82 грн., сплачений платіжним дорученням № 2053 від 23.05.2012 року (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи № 18/1780/12).
Повне рішення складено 26.11.2012 року.
Суддя Гетя Н.Г.