27.11.12 Справа № 5021/1703/12.
За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна
компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепловодпостач», м.
Конотоп
про стягнення 7 892 грн. 37 коп.
СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Розуменко О.Ю. за довіреністю № 5 від 23.11.2012р.
За участю секретаря судового засідання Логоші О.М.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7 892 грн. 37 коп., що складає: 2 261 грн. 50 коп. пені, 4 846 грн. 32 коп. - 7% штрафу, 437 грн. 14 коп. три відсотки річних, 347 грн. 41 коп. інфляційних витрат, 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні його вимог з посиланням на те, що позовні вимоги про сплату інфляційних втрат за час прострочення в сумі 347 грн. 41 коп. та трьох відсотків річних в сумі 437 грн. 14 коп. є необґрунтованими та суперечать ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 6, ч. 3 ст. 627 ЦК України та п. 7 договору № 14/2447/11 від 30.09.2011р.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
30 вересня 2011 року між позивачем - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (постачальник) та відповідачем - ТОВ «Тепловодпостач» (покупець) був укладений договір № 14/2447/11 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язався передати покупцеві у IV кварталі 2011 року та 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.
На виконання умов договору позивач поставив протягом жовтня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 69 233,18 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.10.11р.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Договір є підставою виникнення господарського зобов'язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу виконав, але з порушенням строків, передбачених умовами договору.
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Однак, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ своєчасно.
Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання, тому позивачем на підставі умов договору договору нараховані відповідачу штрафні санкції.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання покупцем вимог продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.
Згідно розрахунку позивача, відповідачу нарахована пеня в сумі 2 261 грн. 50 коп. та штраф в сумі 4 846 грн. 32 коп.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи, що вимоги позивача по стягненню з відповідача пені та штрафу передбачені умовами договору, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2 261 грн. 50 коп. та штрафу в сумі 4 846 грн. 32 коп. є обґрунтованими, правомірними, а тому підлягають задоволенню.
Позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача 347 грн. 41 коп. інфляційних збитків та 437 грн. 14 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з 14.11.2012р. по 30.01.2012р.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 347 грн. 41 коп.інфляційних збитків та 437 грн. 14 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепловодпостач» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Вирівська, 60, код ЄДРПОУ 31589837) на користь Публічного акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 347грн. 41 коп. інфляційних витрат, 2 261 грн. 50 коп. пені, 437 грн. 14 коп. три відсотки річних, 4 846 грн. 32 коп. штрафу, 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 28.11.2012р.
СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ