ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-7/12845-2012 21.11.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКГ «Константа»
до Фізичної особи-підприємця Машурова Євгенія Михайловича
про стягнення 12 226,06 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Коваль І.В. -довіреність б/н від 18.10.2012;
від відповідача: не з'явилися;
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКГ «Константа»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Машурова Євгенія Михайловича про стягнення 12 226,06 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення суборендної плати за тимчасове користування складським приміщенням згідно умов Договору суборенди № 04/11 від 09.08.2011 року.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11 640,88 грн. -основного боргу, 585,18 грн. - пені, 1 609,50 грн. -судового збору.
Ухвалою від 20.09.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.10.2012.
В судовому засіданні 23.10.2012 оголошено перерву до 07.11.2012.
В судовому засіданні 07.11.2012 оголошено перерву до 21.11.2012.
В судове засідання 21.11.2012 представники відповідача не з'явився, відзив на позов не надали, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу та третій особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні 21.11.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
09.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКГ «Константа»(далі по тексту -позивач, орендар) та Фізичною особою-підприємцем Машуровим Євгенієм Михайловичем (далі по тексту -відповідач, суборендар) було укладено Договір суборенди № 04/11 (далі по тексту - Договір).
Строк дії даного Договору встановлено з 09.08.2011 року по 08.08.2012 року (п. 8.1. Договору).
Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування, складське приміщення загальною площею 100,0 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Набережно-Лугова, 8.
Згідно з п. 2.1. Договору за користування орендованими складськими приміщеннями орендар сплачує щомісячну орендну плату за 1 кв.м., виходячи зі ставки: - 27,60 грн. У тому числі ПДВ 4,60 грн. Оплата здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 2.1.4. Договору оплата орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до 5-го числа поточного місяця.
09.08.2011 року на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування складське приміщення загальною площею 100,0 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Набережно-Лугова, 8, на підтвердження чого позивач надав суду Акт прийому-передачі об'єкта оренди від 09.08.2011 року, копія кого міститься в матеріалах справи.
Згідно з п. 3.2.6. Договору орендар має право достроково розірвати цей Договір, повідомивши орендодавця за два місяці до моменту розірвання.
Листом від 24.11.2011 року позивач відправив відповідачу угоду про розірвання договору суборенди, та акт прийому-передачі (повернення об'єкту оренди), на підтвердження чого позивач надав суду опис вкладення у цінний лист.
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати, у останнього за період з жовтня 2011 року по січень 2012 року перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 11 640,18 грн.
На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду рахунки-фактури та акти надання послуг, які повинен був сплатити відповідач в якості суборендних платежів, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Листом від 16.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості, отак ні відповіді ні сплати заборгованості позивач не отримав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування складське приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив орендну плату.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 11 640,18 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 5.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 585,18 грн.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що при простроченні будь-якого виду платежу орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 585,18 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Машурова Євгенія Михайловича (02192, м. Київ, вул. Жмаченка, будинок 8, квартира 227, ідентифікаційний код 2629502494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКГ «Константа»(04107, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ БАГГОВУТІВСЬКА, будинок 8/10, код ЄДРПОУ ) 11 640 (одинадцять тисяч шістсот сорок) грн. 88 грн. -основного боргу, 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 18 коп. - пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 27.11.2012 року