вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
19 жовтня 2012 р. Справа №2а-10064/12/0170/25
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Зайцевої М.О., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим
про скасування постанови
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача № 147811 від 28 серпня 2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позовні вимоги мотивовані тим, що Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК 28 серпня 2012 року було винесено постанову № 147811 про накладення на ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 1700 грн. за правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке виразилось у тому, що він 13.08.2012 року о 22 годині 30 хвилин на 525 км. автодороги Харків-Сімферополь надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення контрольної книжки. Позивач не погоджується з даною постановою, та вважає, що її було винесено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки його автомобіль "МАN" 19.464 з напівпричепом KOGEL SNC024 обладнаний тахографом для автоматичного обліку робочого часу відповідно до стандартів "Євро 3", а для таких автомобілів ведення індивідуальної контрольної книжки не передбачено, а тому правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" ним вчинено не було.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності та письмові заперечення, в яких зазначив, що при проведенні рейдової перевірки 13.08.2012 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК було складено акт № 055532, згідно якого водій транспортного засобу МАН реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 здійснював надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких передбачений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме індивідуальної контрольної книжки водія. На підставі акту перевірки 28.08.2012 року було винесено постанову № 147811 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у сумі 1700 грн. Відповідно до п. 6.1 Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Згідно п. 6.3. Положення до набрання чинності пунктом 6.1 водій, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія. На момент проведення перевірки транспортний засіб позивача був обладнаний тахографом, але підтвердження того, що на той час він був діючим, тобто здійснював контроль за роботою транспортного засобу та був повіреним, ОСОБА_1 не надав. З протоколу перевірки та адаптації тахографа від 28.08.2012 року, який було зроблено вже після проведення перевірки ТУ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК не зазначено дату проведення попередньої перевірки, з чого представник відповідача робить висновок про те, що з моменту придбання транспортного засобу тахограф жодного разу не перевірявся, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши заперечення відповідача, матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, врегульовані Законом України від 05.04.2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2344-III, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
У складі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, функціонують:
урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту;
урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті уповноважений здійснювати, в тому числі, державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою КМУ від 08.11.2006 року № 1567.
Відповідно до п. 3 Порядку, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка (п. 12 Порядку).
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки згідно п. 15 Порядку перевіряється наявність:
наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;
відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
оснащення таксі справним таксометром;
відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;
виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до ст. 48 Закону України № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Судом встановлено, що 13.08.2012 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої було складено акт № 055532 (а.с. 34). Згідно цього акту водій транспортного засобу марки "МАN" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення вантажів (камінь) згідно накладної № 2091 від 13.08.2012 року автомобілем з неповіреним тахографом та при відсутності індивідуальної контрольної книжки (а.с. 34).
Відповідно до пп. 26-29 Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акту рейдової перевірки № 055532 від 13.08.2012 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ТУ Головавтотрансінспекції в АРК 28.08.2012 року було винесено постанову № 147811 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України № 2344-III, яке виразилось у відсутності у водія індивідуальної контрольної книжки (а.с. 7).
Згідно Додатку 3 до Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, до індивідуальної контрольної книжки вноситься інформація щодо показників одометру (початок, кінець, загальний пробіг), початок робочої зміни водія, тривалість перерви між періодами керування, кінець робочої зміни водія, тривалість змінного періоду керування, тривалість міжзмінного відпочинку.
Пункт 8 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає тахографи як контрольних пристроїв для показу чи реєстрації в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух транспортних засобів та періоди роботи водіїв, ведення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.
Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 року № 340 встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно п. 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Цей пункт Положення набирає чинності з 01.06.2013 року.
До набрання чинності пунктом 6.1 цього Положення водій, який керує транспортним засобом, що зазначений у пункті 6.1 цього розділу та не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Згідно тимчасового реєстраційного талону серії ДАП № 088938 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу водій фізична особа - підприємець ОСОБА_1 керує транспортним засобом марки "MAN" модель 19.464 типу вантажний сед.тягач повна маса - 7300 кг. державний номер НОМЕР_1 з бортовим напівпричепом "KOGEL" модель SNC024 повна маса - 7200 кг. (а.с. 8-10).
Вказаний вантажний транспортний засіб обладнаний тахографом згідно з вимогами Правил Ради (EWG) Nr. 3821/85, доповненого Правилом (EG) Nr. 1056/97 або Nr. 2135/98, що підтверджується Сертифікатом В відповідності вантажного автомобіля категорії "Євро 3 безпечний" (а.с. 12).
З наведених норм слідує, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн з 01.06.2013 року у обов'язковому порядку повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. До 01.06.2013 року Індивідуальна контрольна книжка ведеться водієм у випадку, коли вантажний транспортний засіб не обладнаний тахографом.
Таким чином, оскільки вантажний транспортний засіб марки "MAN" державний номер НОМЕР_1 обладнаний автоматичним контрольним пристроєм для показу чи реєстрації інформації про його рух транспортних та періоди роботи водія, ведення індивідуальної контрольної книжки для відображення цієї ж інформації вручну недоцільне та суперечить вимогам п. 6.3. Положення.
Суд не може також прийняти до уваги довід представника відповідача щодо того, що на момент проведення ними рейдової перевірки тахограф транспортного засобу позивача не був повіреним, виходячи з наступного.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 року № 385 затверджено "Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", яка розроблена відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".
Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах, які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, призначених для міжнародних автомобільних перевезень.
Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами, призначеними для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), а також суб'єктів господарювання, які установлюють та здійснюють технічне обслуговування і ремонт тахографів.
Названа Інструкція регулює порядок використання тахографів на транспортних засобах, призначених для міжнародних перевезень, порядок обслуговування тахографів на транспортних засобах, які здійснюють внутрішні перевезення вантажів відсутній.
Проте судом було встановлено, що позивач використовував транспортний засіб для внутрішніх перевезень.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, нормативно-правового акту, який би регулював порядок обслуговування тахографів на транспортних засобах, які здійснюють внутрішні перевезення, на цей час не існує.
Таким чином, здійснюючи перевезення в межах держави, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не мав можливості пройти процедуру повіряння цього пристрою.
Матеріалами справи підтверджується факт працездатності тахографа вантажного транспортного засобу. Так, згідно протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу, яка була проведена вже після винесення відповідачем оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, № 00029634 від 28.08.2012 року, тахограф, встановлений на транспортному засобі марки "MAN" модель 19.464 державний номер НОМЕР_1, придатний до експлуатації (а.с. 13).
В судовому засіданні позивачем були надані тахокарти (бланки, призначені для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню), датовані 12, 13, 14 та 15 серпня 2012 року з діаграмами, зробленими тахографом під час руху транспортного засобу до дня та в день проведення Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим рейдової перевірки (а.с. 43). Проте ці дані, які повністю дублюють дані індивідуальної контрольної книжки, не були прийняті до уваги під час проведення перевірки позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час, ніяких доказів того, що позивач, керуючи транспортним засобом, обладнаним діючим тахографом, який відображав всі необхідні дані щодо роботи та відпочинку водія, був зобов'язаний мати при собі індивідуальну контрольну книжку водія представником відповідача суду надано не було, у зв'язку з чим постанова № 147811 від 28 серпня 2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" має бути визнана протиправною та скасована.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Під час судового засідання, яке відбулось 19.10.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 24.10.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим № 147811 від 28 серпня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу у сумі 1700 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму судового збору у розмірі 109 (сто дев'ять) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Ю.С. Кононова