вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
05 вересня 2012 р. (17:01) Справа №2а-8629/12/0170/31
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О., при секретарі судового засідання Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія-Сіті»
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників:
від позивача - Магеря Ю. Р., довіреність від 08.10.2011 р.
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія-Сіті» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 26.07.2012 р. №0007431502, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13 000,00 грн. та застосована 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі висновку податкового органу про завищення податкового кредиту грудня 2010 року та лютого 2011 року у зв'язку з включенням до податкового кредиту податку на додану вартість на підставі накладної, виписаної в червні 209 року, що є порушенням п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Зі вказаним висновком позивач не погоджується та зазначає, що відповідно до законодавства, що діяло в 2009 році, платник податку мав право на формування податкового кредиту протягом 1095 днів з дати виписки податкової накладної, а тому, враховуючи положення статті 58 Конституції України, визначені статтею 198 Податкового кодексу України строки для формування податкового кредиту застосовуються до сум ПДВ за податковими накладними, виписаними після 01.01.2011 року.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: включення до складу податкового кредиту лютого 2011 року суми податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною в червні 2009 року.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в ній матеріалів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд
З 12.03.2012 р. по 16.03.2012 р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Асторія-Сіті» з питань достовірності формування податкового кредиту у грудні 2010 року та лютому 2011 року, результати якої оформлені актом №674/15-2/34699897 від 23.03.2012 р.
В ході проведеної перевірки відповідачем був встановлений факт порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, через що позивачем неправомірно був включений до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 63360 грн. (грудень 2010 року - 10360 грн., уточнюючий розрахунок за грудень 2010 року - 40 000 грн., лютий 2011 року - 13 000 грн.), що призвело до заниження податкових зобов'язань в сумі 25060 грн.
За результатами перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003731602 від 04.04.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25060,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6265,00 грн.
Вказане повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідком чого рішенням Державної податкової служби в АР Крим №1541/10/10-0223 від 05.06.2012 р. оскаржуване податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 3249,00 грн. та винесено інше за №0006631502 від 05.06.2012 р.
В подальшому, після розгляду скарги позивача, рішенням Державної податкової служби України №11997/6/10-2115 від 05.07.2012 р. податкове повідомлення-рішення №0003731602 від 04.04.2012 р. було скасовано в частині донарахованої суми ПДВ за рахунок податкового кредиту за грудень 2010 року по податковій накладній червня 2009 року і у відповідній частині застосування штрафної санкції.
За результатом адміністративного оскарження було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 р. №0007431502, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13 000,00 грн. та застосована 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, оскарження якого є предметом розгляду в цій справі.
Так, матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Асторія-Сіті» в декларації з ПДВ за лютий 2011 року до складу податкового кредиту включило суму ПДВ в розмірі 13 000,00 грн. за податковою накладною №1416 від 25.06.2009 року. При цьому суд звертає увагу на те, що сума ПДВ за вказаною податковою накладною дорівнює 58333,33 грн., що дозволяє зробити висновок про те, що позивачем була поділена сума за отриманою (виписаною) податковою накладною на кілька періодів, можливість чого не передбачена чинним законодавством.
Відповідно до пункту 201.4 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виписки вищевказаної податкової накладної, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку (п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону).
Таким чином, податкова накладна включається до реєстру отриманих податкових накладних за звітний місяць. Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з ПДВ. Отже, включення позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011 року частини суми податку на додану вартість, зазначеної в податковій накладній №1416 від 25.06.2009 р., не відповідає вимогам чинного законодавства.
Також суд зазначає, що згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Отже, Податковим кодексом України, чинним на час декларування позивачем своїх зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, встановлений певний строк з дня виписки податкової накладної, протягом якого суми, зазначені в накладній, можуть бути включені до складу податкового кредиту - 365 днів. Враховуючи, що податкова накладна №1416, сума ПДВ за якою була віднесена позивачем до складу податкового кредиту лютого 2011 року, була виписана в червні 2009 тобто, тобто більше ніж за 365 днів до звітного податкового періоду, суд погоджується з висновком податкового органу про неправомірне включення до складу податкового кредиту лютого 2011 року суми ПДВ в розмірі 13000,00 грн.
Посилання позивача на статтю 58 Конституції України суд вважає непереконливим, оскільки в даному випадку спірні правовідносини виникли у зв'язку зі встановленням Податковим кодексом України нових правил оподаткування та ведення податкового обліку, а тому питання зворотної дії нормативних актів в часі не має жодного правового значення. Більш того, суд звертає увагу на те, що стаття 58 Конституції України розташована в Розділі ІІ «ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА», а тому не розповсюджується на правовідносини, стороною в яких є юридична особа.
З урахуванням цього, суд вважає, що податковий кредит в лютому 2011 року був сформований позивачем з порушенням вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим висновок податкового органу про необхідність збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 13000 грн. є правомірним.
Відповідно до пункту 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Проте, згідно з пунктом 7 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Таким чином, суд вважає правомірним застосування відповідачем штрафної санкції в розмірі 1,00 грн. за виявлене порушення позивачем вимог податкового законодавства.
За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем правомірне, підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Асторія-Сіті» задоволенню не підлягає.
Судові витрати суд залишає за позивачем відповідно до вимог статті 94 КАС України.
В судовому засіданні 05.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 10.09.2012 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.