вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
06 серпня 2012 р. (15:10) Справа №2а-7372/12/0170/29
Окружний адміністративний суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості.
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 2040,00 грн., а також податку на доходи фізичних осіб у сумі 1089,66 грн., посилаючись на те, що відповідачем не подається у визначені законодавством строки податкова звітність, а також не проводиться сплата податкових зобов'язань.
У судовому засіданні представник позивача Калінчук К.В. позов підтримала у повному обсязі та просила суд його задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України "Про державну податкову службу в України", відповідно до ст. 4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АР Крим.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.
Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування", яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежыв) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України "Про податок на додану вартість", який втратив чинність 01.01.2011 року з дня набрання чинності Податковим кодексом України.
Відповідальність платників податків за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету було встановлено пунктом 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 № 889-IV (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) були передбачені порядок, підстави, строки сплати податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п.п. 3.2.1, п.п 3.2.2 п.3.2 Закону №2181 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування був уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковувалися інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримувалися з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважалася бюджетним фондом, який належав державі або територіальній громаді та створювався від їх імені. На кошти бюджетного фонду, що був визначений підпунктом 3.2.1 цього пункту, не могло бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Статтею 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» надане визначення загального оподаткованого доходу, а саме: загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
В п. 4.2.1. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» зазначено, що до загального місячного доходу належить, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
У п. 1.15 ст. 1 України «Про податок з доходів фізичних осіб» наведено визначення податкового агенту, яким є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
При цьому, найманою особою є фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем (п. 1.8 ст. 1 Закону).
Відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.
Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.
Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.
Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.
Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.
Заповнення і подання органам державної податкової служби України податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» регулює Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. № 1ДФ, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003 року (далі - Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), фізичних осіб, нерезидентів або їх представництв, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, та є податковими агентами відповідно до норм Закону.
Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.
Якщо до закінчення терміну подання податкового розрахунку податковий агент виявляє помилки в раніше поданому за поточний звітний період податковому розрахунку, він зобов'язаний подати новий податковий розрахунок. При цьому штрафні санкції та адміністративні штрафи не застосовуються, а раніше поданий податковий розрахунок скасовується (п.1.2 Порядку).
Відповідно до п.п. 8.1.2. п.8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 14 квітня 2006 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Згідно з довідкою ДПІ у м. Сімферополі АР Крим № 18703 від 19 квітня 2012 року відповідач з 19 квітня 2006 року перебуває на податковому обліку за № 17893 (а.с.9).
Посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 21 липня 2010 року проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку.
За результатами перевірки складено акт № 9908/17-2 від 21 липня 2010 року, в якому зазначено про порушення відповідачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виявилось у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість за січень-червень 2010 року (а.с.11).
На підставі даних акта перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до відповідача 1020 грн. штрафних (фінансових) санкцій № 0050171702/0 від 26 серпня 2010 року (а.с.10), яке було направлено на адресу відповідача, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.12).
06 грудня 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку.
За результатами перевірки складено акт № 99113/17-2 від 06 грудня 2010 року, в якому зазначено про порушення відповідачем п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виявилось у неподанні податкової декларації з податку на додану вартість та свідоцтва платника ПДВ за жовтень 2009 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року (а.с.14).
На підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до відповідача 1020 грн. штрафних (фінансових) санкцій № 0000671702/0 від 12 січня 2011 року (а.с.13), яке було направлено на адресу відповідача, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.15).
20 вересня 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведено документальну невиїзну перевірку дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань ОСОБА_1 за період 15 травня 2009 року по 25 серпня 2010 року.
За результатами перевірки складено акт № 12328/172/НОМЕР_1 від 20 вересня 2010 року року, в якому зазначено про порушення відповідачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виявилось у невчасній сплаті податку з доходів фізичних осіб та ПДВ (а.с.17).
На підставі даних акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до відповідача 1089,66 грн. штрафних (фінансових) санкцій № 0065641702/0 від 03 листопада 2010 року (а.с.16), яке було направлено на адресу відповідача, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.18).
Також, згідно довідки про суму податкового боргу відповідачу була нарахована пеня у розмірі 304,09 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку (а.с.5).
На час розгляду справи зазначений податковий борг на загальну суму 3433,75 грн. відповідачем не сплачено.
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент направлення податкової вимоги) було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Судом встановлено, що відповідачу були направлені податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/3356 від 19 травня 2009 року, яка у зв'язку з неможливістю її вручення адресату була розміщена на дошці оголошень 11 листопада 2009 року, та друга податкова вимога № 2/8719 від 11 грудня 2009 року, яка у зв'язку з неможливістю її вручення адресату була розміщена на дошці оголошень 14 січня 2010 року (а.с.19,20).
Згідно з розрахунком позивача, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача становить 3433,75 грн. (а.с.4).
Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 3433,75 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та їх належить задовольнити.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 06 серпня 2012 року.
У повному обсязі постанову складено та підписано 10 серпня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з:
- податку на додану вартість на користь державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 14010100; р/р № 31114029700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополя, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026) у сумі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп.;
- податку на доходи фізичних осіб на користь місцевого бюджету Київського району м. Сімферополя (код платежу 11010502; р/р № 33219801700004 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026) у сумі 1089 (одна тисяча вісімдесят дев'ять) грн. 66 коп.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В. Пакет