вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
26 вересня 2012 р. Справа №2а-9433/12/0170/31
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 36 720,55 грн.
Суть справи:
Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 37719,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості з податку з доходів фізичних осі в сумі 451,00 грн., податку на додану вартість в сумі 2386,00 грн. Також позивач посилається на те, що за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища податковими повідомленнями-рішенням №0007361702/0 від 30.05.2011 р. та №0007371702/0 від 30.05.2011 р. до відповідача були застосовані штрафні санкції на загальну суму 180,07 грн., які в добровільному порядку сплачені не були. Крім того, податковим повідомленням-рішенням №0002031701/0 від 28.02.2012 р. відповідачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28275,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 7068,75 грн., які позивач просить стягнути примусово.
Ухвалами від 30.08.2012 р. було відкрито виконавче провадження, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
14.09.2012р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач фактично зменшив заявлені до стягнення суми та просить стягнути з відповідача 180,07 грн. збору на забруднення навколишнього природного середовища (штрафних санкцій) та 36 540,48 грн. податку на додану вартість, всього - 36720,55 грн. Ухвалою від 17.09.2012 р. вказана заява була прийнята судом.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за відсутністю свого представника.
Відповідач письмових заперечень суду під час судового розгляду справи не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.
На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд
Фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 12.02.2003 р. в якості суб'єкта підприємницької діяльності, та перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції в м. Сімферополі з 17.02.2003 р. відповідно до довідки №3781 від 29.03.2006 р.
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим зобов'язанням визнається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
При цьому, п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Разом з тим, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Матеріали справи свідчать, що 30.05.2011 р. позивачем була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, результати якої були оформлені актом №6854/17-2/НОМЕР_1 від 30.05.2011 р. Перевіркою було встановлено порушення відповідачем строків сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.
На підставі акта перевірки позивачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0007361702 від 30.05.2011 р. про сплату штрафу в розмірі 131,17 грн.;
- №0007371702 від 30.05.2011 р. про сплату штрафу в розмірі 48,90 грн.
Відповідач не надав суду доказів оскарження зазначених повідомлень-рішень в порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим вважає визначені в них суми податкових зобов'язань узгодженими.
Крім того, наявні в матеріалах справи додаткові декларації з податку на додану вартість свідчать, що відповідачем були самостійно задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ в наступних сумах:
- За лютий 2012 року - 722,00 грн.;
- За березень 2012 року - 789,00 грн.;
- За квітень 2012 року - 875,00 грн.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Аналогічні положення закріплені в статті 57 ПК України.
Однак, в законодавчо встановлені строки податкові зобов'язання з ПДВ відповідачем сплачені не були, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх примусове стягнення.
Також з матеріалів справи вбачається, що з 12.01.2012 р. по 18.01.2012 р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань фінансово-господарських відносин з Підприємством «Агроприбор» за червень 2011 року, результати якої зафіксовані в акті №426/17-1/НОМЕР_1 від 18.01.2012 р. Перевіркою був встановлений факт порушення відповідачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 28 275,00 грн. за червень 2011 року.
На підставі зазначеного акта перевірки позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002031701 від 28.02.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 28275,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) в сумі 7068,75 грн.
Докази оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення суду також надані не були.
Отже, загальна сума грошового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість складає 37729,75 грн. Частина заборгованості, як вбачається з довідки про стан розрахунків, була сплачена відповідачем в добровільному порядку, несплаченою залишилася сума боргу в розмірі 36540,48 грн. Заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 180,07 грн. відповідачем погашена не була.
Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріали справи свідчать, що 30.05.2011р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим була винесена податкова вимога на ім'я ОСОБА_1 про сплату 1049,53 грн. податкового боргу (а.с. 46, зв.). Вказана вимога була отримана відповідачем 08.09.2011 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Крім того, 18.05.2012 р. позивачем була винесена вимога №5197/к/19-1 на загальну суму 36125,84 грн., яка була направлена відповідачеві, однак повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.
Всупереч положенням ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, у зв'язку з чим сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Сімферополя (р/р 33113330700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, код платежу 8519050300) заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 180,07 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31114029700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 38040558, код платежу 3014010100) заборгованість з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36 540,48 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дудін С.О.