вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
17 серпня 2012 р. (16:47) Справа №2а-6422/12/0170/29
Окружний адміністративний суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Пакет Т.В.,
при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МААС ТА КО»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби
про скасування акту та податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МААС ТА КО» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про скасування акту про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №5262/151/34946793 від 21 квітня 2011 року та скасування податкового повідомлення-рішення №0009311501 від 06 травня 2011 року, яким встановлена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 27960 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем на суму в розмірі 22368 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму в розмірі 5592 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вищевказані акт та податкове повідомлення-рішення складені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, оскаржувані акт перевірки та податкове повідомлення-рішення були направлені відповідачем за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 29/1, однак на час проведення перевірки ТОВ «МААС ТА КО» знаходилося за адресою: м. Сімферополь, вул. Самокіша, 30, оф. 39, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості оскаржити їх в установлені законом строки. Крім цього у позивача відсутній факт податкової заборгованості, а мала місце технічна помилка при складенні та поданні податкової звітності, внаслідок якої помилково була визначена наявність суми грошового зобов'язання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову (а.с.33).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби у відносинах з ТОВ «МААС ТА КО», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (на даний час - Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) 21 квітня 2011 року проведено камеральну перевірку платника податку на прибуток - ТОВ «МААС ТА КО».
За результатами перевірки складено акт № 5262/151/34946793 від 21 квітня 2011 року (а.с.8), в якому встановлено порушення п. 6.1 ст. 6, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначено про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2010 рік на суму 22368 грн.
Заниження податкового зобов'язання виникло у зв'язку з тим, що у декларації з податку на прибуток за 2010 рік позивач відобразив у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) суму 89473,00 грн., проте фактично згідно з наданою декларацією з податку на прибуток за 2009 рік у рядку 08 (об'єкт оподаткування) складає 0,00 грн., тобто збиток відсутній.
На підставі даних проведеної камеральної перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009311501 від 06 травня 2011 року (а.с.9), в якому визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у загальній сумі 27960,00 грн., у тому числі 22368,00 грн. за основним платежем та 5592,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В ході розгляду справи судом перевірено висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у 2010 році і було встановлено наступне.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що порядок визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток до 01.04.2011 року був встановлений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п.п. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту -Закон) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Згідно із статтею 3 Закону об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
При цьому під валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст. 5 Закону).
Згідно з п.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.
Податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення (п.6.2 ст. 6 Закону).
Відповідно до п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації ТОВ «МААС ТА КО» з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, сума об'єкту оподаткування з від'ємним значенням, визначена у рядку 08, становить 0,00 грн. (а.с.34).
Таким чином, з урахуванням положень п.6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем неправомірно у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного року в сумі 89473,00 грн. (а.с.35).
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України ( у редакції, чинній під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
За таких обставин, посадові особи Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (на даний час - Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06 травня 2011 року діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також встановлено, що оскаржувані акт перевірки та податкове повідомлення рішення були направлені Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим (на даний час - Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) не за адресою місцезнаходження позивача, якою на момент перевірки була м. Сімферополь, вул. Самокіша, офіс 39, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10) та довідкою про взяття на облік від 16 липня 2008 року (а.с.11).
Разом з тим судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009311501 від 06 травня 2011 року було отримано уповноваженою особою позивача 28 березня 2012 року, про що зазначає сам представник позивача та представник відповідача, та про що свідчить підпис керівника підприємства Тихончук С.Г. на вказаному податковому повідомленні-рішенні (а.с.36).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що позивачем не доведено суду належними доказами, що ним помилково було визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного року в сумі 89473,00 грн. у рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, а саме не надано суду доказів самостійного виправлення помилок у встановленому законом порядку, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0009311501 від 06 травня 2011 року є правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо позовних вимог про скасування акту про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №5262/151/34946793 від 21 квітня 2011 року, то в цій частині позов також не підлягає задоволенню, оскільки зазначений акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не регулює суспільні відносини, а є результатом дослідження документів, які містять інформацію про встановлені обставини, висновки даного акту перевірки не створюють правових наслідків для позивача. Акт перевірки є доказом у справі, у зв'язку з чим не може бути предметом оскарження у адміністративній справі, та підлягає оцінці, зокрема під час судового розгляду справи щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, які були прийняті за результатами порушень, встановлених та зафіксованих в акті перевірки.
Також, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення судового збору, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
У судовому засіданні, яке відбулось 17 серпня 2012 року, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 21 серпня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.В.Пакет