Постанова від 22.08.2012 по справі 2а-8602/12/0170/31

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2012 р. о 11:57 Справа №2а-8602/12/0170/31

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Дудіна С. О., суддів Петренко В. В. та Кисельової О. М., при секретарі Сидельовій М. В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Пента»

до Державної податкової служби України

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача - Горохова Анна Костянтинівна, довіреність № б/н від 20.04.11 паспорт НОМЕР_1

відповідачів - 1) - не з'явився; 2)- Жукова Ольга Миколаївна, довіреність № 55/10-0 від 31.07.12 паспорт НОМЕР_2;

Суть справи:

Приватне акціонерне товариство "Пента звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Державної податкової служби України та до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України по неприйняттю як податкового звіту декларації ПАТ "Пента" за травень 2012р. з ПДВ;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники декларації ПАТ "Пента" за травень 2012 р. з ПДВ в картці особового рахунку з ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 48, 49 Податкового кодексу України, Інструкцією з підготовки та наданню податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ПДА України від 10.04.2008р. №233. Так, позивач зазначає, що ДПІ в м. Сімферополі безпідставно не було прийнята декларація з ПДВ за травень 2012р., надіслана засобами електронного зв'язку, оскільки постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2010р. у справі №2а-7265/10/5/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р. було визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість АТЗИ «Пента», оформленого атом №400/15-2 від 19.05.2010р.

Перший відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив. Про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Другий відповідач на позовних вимогах заперечує та вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до положень п. 49.11 ст. 11 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням підстав такої відмови. Підставами для відмови у прийнятті податкової декларації є невідповідність її форми та обов'язкових реквізитів нормам та змісту відповідних податку та збору. Таким чином, відмова у прийнятті декларації віднесена діючим законодавством до компетенції органів державної податкової служби.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2010р. по справі №2а-7265/10/5/0170 було визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим,я ке оформлено актом №400/15-2 від 19.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Пента».

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р. зазначена постанова суду була залишена без змін.

Листом від 31.05.2011рн вих. б/н ПАТ «Пента» повторно звернулася до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про відновлення реєстрації платника ПДВ.

ДПА в АР Крим листом від 10.06.2011р. повідомила позивача, що зазначені судові рішення, які є підставою для внесення до Реєстру записів про скасування анулювання реєстрації платником ПДВ запису про анулювання реєстрації, яка відбулася за ініціативою податкового органу, оскаржені в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 15.06.2012р. у 16:44, 16:45, 16:46, 16:47, 16:47:29 направляв податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012р. з додатками до неї (квитанція №1), у прийнятті яких було відмовлено через те, що свідоцтво платника податку на додану вартість позивача було анульовано 19.05.2010р. (а.с. 11-15).

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 року за № 1490/20228, затверджені форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок № 1492).

Надана позивачем декларація із ПДВ за травень 2012 року із додатками 2, 3, 5 та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, не містять будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку № 1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку №1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 року № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованим Міністерством юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу № 233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008 року № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Пунктом 2.4. розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за N 1369/20107 встановлено, що з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій платників податків.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ПАТ «Пента» з ПДВ за травень 2012 року, було направлено саме ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, оскільки відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПС України по неприйняттю як податкової звітності декларації ПАТ «Пента» за травень 2012 року із ПДВ.

При цьому суд зазначає, що вірним способом захисту порушеного права у даному випадку є звернення з позовними вимогами про визнання протиправною відмови податкового органу від прийняття як податкового звіту поданої декларації через наступне.

Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення органу державної податкової служби в порядку, передбаченому статтею 56 цього кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою таких рішень або дій є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника податків штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства. При цьому, відповідачем, у такому випадку, є орган державної податкової служби, який надіслав відповідне повідомлення.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. За таких обставин, таке рішення щодо відмови у прийнятті податкової звітності не створює будь-яких податкових наслідків для платника податків, на користь якого ухвалене рішення, а податкова декларація є такою, що подана вчасно відповідно до приписів п. 49.13 ст. 49 кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання про протиправною відмови Державної податкової служби України прийняти податковий звіт декларації з податку на додану вартість ПАТ «Пента» за травень 2012р. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що ефективний захист порушеного права позивача також потребує спонукання ДПІ в м. Сімферополі прийняти як податковий звіт декларації з податку на додану вартість ПАТ «Пента» за травень 2012р.

Щодо вимог позивача стосовно зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації з податку на додану вартість ПАТ «Пента» за травень 2012р. в картці особового рахунку з податку на додану вартість, суд вважає такі вимоги передчасними, тобто такими, що мають ознаки превентивного способу захисту прав, які можуть бути у майбутньому порушені відповідачами, що суперечить приписам ст. 124 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України через наступне.

Як же вище зазначалося, Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2010р. по справі №2а-7265/10/5/0170 було визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, яке оформлено актом №400/15-2 від 19.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Пента». Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2011р. зазначена постанова суду була залишена без змін.

Відповіднодо п. 5.6.1 Наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. № 1394 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, яке оформлено актом №400/15-2 від 19.05.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Пента», набрало законної сили.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, що зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за травень 2012 року у відповідачів були відсутні.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276), якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 276 форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків.

Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за травень 2012 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Разом з тим, відповідно до п. 3.1 Інструкції №276 встановлено, що особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які перебувають на податковому обліку - з початку року шляхом перенесення сальдо розрахунків платника з бюджетом та залишку несплаченої пені (за наявності) до бази даних поточного року після проведення регламентних робіт із закриття звітного року за платежами, за якими передбачено подання платниками податкових декларацій (розрахунків) або які контролюються податковими органами за актами перевірок. Тобто, підставою для внесення відомостей до особових рахунків платників податків є, зокрема, податкові декларації за відповідним податком (обов'язковим платежем).

Згідно до п. 3.4 Інструкції №276 кожна картка особового рахунку має безпосередній вихід на Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, який є автоматизованою системою збору, накопичення та обробки даних про платників податків та включає дані інших реєстрів, зокрема, реєстру платників ПДВ. Зазначене дає змогу групувати облікові показники за всіма наведеними ознаками.

Таким чином, дії з відображення або невідображення показників декларації з податку на додану вартість ПАТ «Пента» за травень 2012р. в картці особового рахунку є діями органів державної податкової служби, які вчиняються у встановленому законом порядку та строки на підставі сукупності показників, після надходження до реєстру інформації відображеної, зокрема, й в податковій звітності з податку на додану вартість.

Відтак, вимоги ПАТ «Пента» щодо автоматичного відображення таких показників є передчасними та такими, що не можуть бути задоволені, оскільки, як вже вище зазначалося судом, таки відомості є сукупністю інформації щодо самостійно обчислених, сплачених, донарахованих органами державної податкової служби платежів, відомості щодо яких вносяться не тільки на підставі поданої позивачем декларації з податку на додану вартість, а й інформації Державного казначейства України, органів державної податкової служби - шляхом надання відповідних рішень про донарахування грошових зобов'язань зі сплати податків, штрафних санкцій та пені.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Разом з тим, не можуть бути предметом судового розгляду вимоги щодо дій, які ще не були вчинені й можуть ймовірно бути вчинені суб'єктом владних повноважень в наступному.

В даному випадку, задовольняючи адміністративний позов в частині визнання протиправною відмови Державної податкової служби України прийняти як податкову звітність декларацію з податку на додану вартість за травень 2012р. ПАТ «Пента», суд встановив, що така відмова, як протиправна не має будь-яких юридичних наслідків для платника податків, а декларація вважається такою, що була подана в день її відправлення позивачем.

Щодо дій, які мають бути вчинені відповідачами на підставі отриманої ними декларації, то таки дії регламентуються іншим порядком, будуть вчинені у майбутньому на підставі рішення даного суду й у відповідності з Інструкцією №276 на підставі ряду документів, серед яких має бути врахована й така податкова звітність. Разом з тим, суд зазначає, що у позивача на момент звернення до суду відсутній факт відмови відповідачів щодо врахування показників поданої позивачем декларації при формування показників особового рахунку позивача.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні 22.08.2012 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 27.08.2012року.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України прийняти як податковий звіт декларації податку на додану вартість ПАТ «Пента» за травень 2012р.

3. Зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняти як податковий звіт декларацію з податку на додану вартість ПАТ «Пента» за травень 2012р.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.

Суддя Петренко В.В.

Суддя Кисельова О.М.

Попередній документ
27746958
Наступний документ
27746961
Інформація про рішення:
№ рішення: 27746959
№ справи: 2а-8602/12/0170/31
Дата рішення: 22.08.2012
Дата публікації: 04.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: