Постанова від 20.08.2012 по справі 2а-8506/12/0170/31

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2012 р. 12:15 Справа №2а-8506/12/0170/31

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України АР Крим Адамчук Ю. О.

до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України АР Крим

про визнання неправомірними дій, визнання незаконною та скасування постанови

Суть справи:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчука Ю. О. при прийнятті постанови від 18.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-11835/10/4/0170, виданим 14.06.2011року та визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчук Ю. О. від 18.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-11835/10/4/0170 від 14.06.2011р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.08.2012р. було відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.08.2012р. до участі по справі у якості другого відповідача було залучено Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує помилковим застосуванням першим відповідачем положень п. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Другий відповідач надав письмові заперечення, відповідно до яких вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню згідно положень п. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому КМ порядку, на підставі чого відповідно до п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» позивачеві й було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

10.08.2012р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшло клопотання від другого відповідача про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

10.08.2012р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря. На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-1183/10/4/0170 від 10.11.2010р. було стягнуто з територіального управління Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 кошти за санаторно-курортне лікування у розмірі 4176 грн. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду п від 16.03.2011р. постанова Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-1183/10/4/0170 від 10.11.2010р. була залишена без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2011р. у справі №2а-11835/10/4/0170 було встановлено порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.11.2010р. - стягнення шляхом списання відповідних коштів за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» головним розпорядником коштів якої є Державна судова адміністрація України.

13.06.2012р. позивачем в друге надана заява про примусове виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим 16.03.2011р.

18.06.2012р. головним державним виконавцем Адамчук Ю. О. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції міністерства юстиції України в АР Крим була прийнята постанова про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-11835/10/4/0170 від 14.06.2011р., виданого Окружним адміністративним судом АР Крим.

Зазначена постанова прийнята відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби встановлено статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до цієї норми об'єктом оскарження є рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби. Перелік рішень, які може ухвалювати державний виконавець, та вимоги до змісту цих документів наведено в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року N 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за N 489/20802.

Відповідно до пункту 1.5 цієї Інструкції державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Водночас необхідно звернути увагу, що перелік рішень, які може ухвалити державний виконавець, не є вичерпним, а тому незалежно від того, яким шляхом оформлені рішення, усі вони можуть бути оскаржені.

Крім рішень державного виконавця, оскарженню підлягають рішення інших посадових осіб державної виконавчої служби. До них належать начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищого органу державної виконавчої служби.

Порядок розгляду адміністративними судами справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби встановлено статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 1 якого Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Відповідно до частини третьої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відтак, враховуючи вимоги процесуального законодавства та норми матеріального права, суд вважає, що за позовними вимогами з визнання неправомірними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчука Ю. О. при прийнятті постанови від 18.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-11835/10/4/0170, виданим 14.06.2011року, відповідачем є саме посадова особа, яка такі дії вчинила.

Проте, належним відповідачем у справі за позовними вимогами щодо визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчук Ю. О. від 18.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-11835/10/4/0170 від 14.06.2011р. - належним відповідачем є Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Разом з тим, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

При цьому, в контексті положень зазначеного Порядку безспірним списанням визнаються операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів, якими є, зокрема, оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів.

Відповідно до п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.

Порядок стягнення встановлений п. 25, 26 Порядку, відповідно до яких протягом трьох робочих днів з дня надходження до державного виконавця виконавчого документа має бути винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень.

При цьому, діючим Порядком передбачено, що у разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку. Орган Казначейства приймає платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника протягом 30 днів з дати їх складення.

Враховуючи викладене, приймаючі до уваги встановлені ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2011р. порядок виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.11.0201р. по справі №2а-1183/10/4/0170 положення п. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» мають відсильний характер, а, відповідно Порядок, яким встановлюється процедура списання коштів з бюджетних рахунків визначає у якості виконавця - орган державної виконавчої служби (його посадову особу тощо) та порядок її взаємодії з органами Державного казначейства під час виконання рішення суду щодо стягнення шляхом списання грошових коштів з бюджетних рахунків.

Отже, твердження відповідачів щодо відсутності у органів державної виконавчої служби повноважні виконувати рішення суду щодо стягнення шляхом списання грошових коштів з бюджетних рахунків є помилковим та таким, що заснований на невірному тлумаченні норм діючого законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчука Ю. О. при прийнятті постанови від 18.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-11835/10/4/0170, виданим 14.06.2011року.

3. Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК Адамчук Ю. О. від 18.06.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-11835/10/4/0170 від 14.06.2011р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 32,19 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.

Попередній документ
27746935
Наступний документ
27746937
Інформація про рішення:
№ рішення: 27746936
№ справи: 2а-8506/12/0170/31
Дата рішення: 20.08.2012
Дата публікації: 04.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: