вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
27 липня 2012 р. Справа №2а-6294/12/0170/30
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря Суконнової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим
за участю третьої особи - Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції в АР Крим
про визнання незаконною та скасування бездіяльності, спонукання до виконання певних дій.
за участю:
позивача - ОСОБА_1, НОМЕР_1, виданий Сімферопольським РВ ГУ МВС України в Криму 01 липня 1999 року,
представника позивача - ОСОБА_2, довіреність № 10830 від 28.11.2011 р.,
представник відповідача - Бабіч Н.О., довіреність № 11/3-4/3994 від 13.10.2011 р., посвідчення РК № 272,
представник третьої особи - Чусов Сергій Вікторович, довіреність № 11846/03-30 від 16.07.2012 р., посвідчення НОМЕР_2.
Суть спору: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про визнання незаконною бездіяльності та скасування бездіяльності, спонукання до виконання певних дій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.06.2012 року позовну заяву залишено без руху як таку, що не відповідає ст. 106 КАС України.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.07.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду на 13.07.2012 року.
У судове засідання 13.07.2012 року позивач та представник позивача з'явилися, надали пояснення до позову.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, 13.07.2012 року до канцелярії суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача - Відділ державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції в АР Крим, справу відкладено до 23.07.2012 року
В судове засідання 23.07.2012 року позивач з'явилася, представник позивача не з'явився. Позивач просив відкласти розгляд справи, оскільки самостійно без представника не має можливості захищати свій позов.
Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.
Розгляд справи було відкладено до 25.07.2012 р.
В судове засідання 25.07.2012 року, позивач та представник позивача з'явилися, просили задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав суду письмовий відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення та документи, просив у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд -
30 серпня 2011 року Сімферопольським районним судом АР Крим прийнята Постанова по справі № 3-1991/11 про визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 154 Кодексу про адміністративні правопорушення і притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. з конфіскацією тварини. Постанова набрала чинності 06.12.2011 року (а.с. 16).
17 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до ВДВС Сімферопольського РУЮ АР Крим із заявою про прийняття до примусового виконання Постанови № 3-1991/11 про конфіскацію собаки ОСОБА_5.
23.04.2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Глебовою А.А. прийнята Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку позивач отримала нарочним 08.05.2012 року.
23 травня 2012 року позивач звернулася до відповідача зі скаргою на незаконну бездіяльність з боку начальника ВДВС Сімферопольського РУЮ.
Після розгляду скарги, відповідач надав представнику позивача ОСОБА_2 лист № П-8/894/2 від 31.05.2012 року, в якому зазначив, що Постановою від 23.04.2012 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що стягувачем є фізична чи юридична особа, на користь або в інтересах якої виданий виконавчий документ. У виконавчому документі про стягнення в дохід держави коштів є орган, за позовом якого судом постановлено рішення або орган державної влади. Цим листом позивачу роз'яснено його право на оскарження постанови державного виконавця у десятиденний строк з часу його отримання.
Не погодившись з цим, позивач звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим про:
- визнання бездіяльності УДВС ГУЮ МЮУ в АРК у неприйняття заходів з перевірки законності бездіяльності начальника Сімферопольського РУЮ з виконання постанови Сімферопольського районного суду від 30.08.2011 року по справі № 3-1991/2011 по скарзі ОСОБА_1;
- скасування незаконної бездіяльності УДВС ГУЮ МЮУ в АРК, у неприйняття заходів з перевірки законності бездіяльності начальника Сімферопольського РУЮ з виконання постанови Сімферопольського районного суду від 30.08.2011 року по справі № 3-1991/2011 по скарзі ОСОБА_1;
- зобов'язання УДВС ГУЮ МУЮ в АРК провести перевірку законності постанови ВДВС Сімферопольського РУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження по постанові Сімферопольського районного суду від 30.08.2011 року по справі № 3-1991/2011;
- зобов'язання УДВС ГУЮ МЮУ в АРК прийняти постанову про проведення перевірки законності постанови ВДВС Сімферопольського РУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження по постанові Сімферопольського районного суду від 30.08.2011 року по справі № 3-1991/2011;
- зобов'язання УДВС ГУЮ МЮУ в АРК визнати незаконним та скасувати постанову ВДВС Сімферопольського РУЮ про відмову у відкритті виконавчого провадження по постанові Сімферопольського районного суду від 30.08.2011 року по справі № 3-1991/2011;
- зобов'язання УДВС ГУЮ МЮУ в АРК наказати начальнику ВДВС Сімферопольського РУЮ відкрити виконавче провадження по постанові Сімферопольського районного суду від 30.08.2011 року по справі № 3-1991/2011.
В обґрунтування позовних вимог, позивач у позові, а представник позивача в усних поясненнях посилалися на ч.1 ст. 19, ч.1 ст.11, ч.1 ст. 25, ч. 2 ст. 26, ч.1, 4 ст 31 ч. 1-3 ст. 86 закону України «Про виконавче провадження», ст. 7, ст. 12 закону України «Про звернення громадян», ч.4 ст. 299, ст. 308, ст. 313 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та вважають, що надана відповідь УДВС ГУЮ МЮУ в АРК у листі № П-8/894/2 від 31.05.2012 року на скаргу позивача є бездіяльністю, яка є незаконною, підлягаючою скасуванню зі спонуканням до виконання зазначених у позові дій.
Представник відповідача з позовом не згодна, вважає його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмовому запереченні де зазначає, що УДВС ГУЮ МЮУ в АРК розглянуло скаргу ОСОБА_1, про що надало вмотивовану відповідь. Крім того, відповідач підтверджує законність прийнятої Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав неналежного звернення ОСОБА_1 із заявою про примусове виконання Постанови Сімферопольського районного суду від 30.08.2011 року по справі № 3-1001/2011, оскільки вона не є стороною виконавчого провадження.
Представник третьої особи з позовом не згоден, просив відмовити у позові в повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження, у зв'язку з чим постанова про відмову їй у відкритті виконавчого провадження прийнята з додержанням вимог закону України "Про виконавче провадження ".
Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та надавши їм належну оцінку, суд вважає позов не обґрунтованим та не підлягаючим задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно частини 1, 2, 3 статті 8 закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи державної податкової служби.
Виконавче провадження відкривається в порядку, встановленому частиною 1 ст. 19 закону України «Про виконавче провадження», а саме: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження за умовами, встановленими частиною 1 ст. 26 закону України «Про виконавче провадження», тобто,
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Як встановлено статтею 32 закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Статтею 64 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок конфіскації майна, згідно якого:
1. Майно, що підлягає конфіскації, вилучається.
2. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.
3. Порядок подальшого розпорядження конфіскованим майном, не реалізованим у порядку, визначеному статтею 62 цього Закону, та майном, яке не підлягає реалізації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вказано у Постанові 30.08.2011 року, Сімферопольський районний суд постановив накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_5 у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн з конфіскацією тварини.
Враховуючи, що стягнення штрафу здійснюється в дохід держави із вчиненням інших дій, згідно ст. 8 закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконання цієї постанови є орган державної податкової служби.
Конфіскація тварини також здійснюється в дохід держави на підставі статей 314, 315 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За приписами наведених статей Кодексу, виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави (ст. 314).
Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України (ст. 315).
Відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України Порядком розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду, переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого Постановою № 985 від 11.07.2002 року, тварина не є педметом реалізації, тому, згідно абзацу 2 пункту 14 цього Порядку, якщо майно, в тому числі транспортні засоби, не реалізовано у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", державний виконавець вносить на розгляд комісії, що утворюється у складі представників відповідного органу державної виконавчої служби, митного органу, органу державної податкової служби та фінансового органу, пропозицію щодо безоплатної передачі майна органам державної влади, закладам охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, зокрема, закладам, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям, будинкам дитини при установах виконання покарань, установам виконання покарань, слідчим ізоляторам, військовим формуванням, а також на благодійні цілі або для переробки, знищення (утилізації) такого майна. Передане безоплатно майно, зазначене в цьому абзаці, може бути відчужене виключно за умови сплати мита та інших податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством під час його імпорту на територію України.
Отже, конфіскація тварини - собаки ОСОБА_5 здійснюється без участі ОСОБА_1
Не погоджуючись з цим, ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до відповідача.
Порядок звернення зі скаргами, врегульовано статтею 82 закону України "Про виконавче провадження ", згідно якої:
1. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
2. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
3. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії чи бездіяльність начальника відділу можуть бути оскаржені до вищестоящого органу державної виконавчої служби. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглядає виключно скарги на рішення, дії чи бездіяльність начальників управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
4. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
5. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
6. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.
7. Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має містити:
1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
2) повне найменування (ім'я) стягувача та боржника, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено;
5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.
8. Скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
В судовому засіданні відповідач пояснила, що Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим надало представнику позивача письмову відповідь листом, замість постанови, оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем у виконавчому провадженні, а скарга подана без додержання вимог з ч. 1, ч. 7 ст. 82 закону України "Про виконавче провадження ".
Крім того, представник відповідача пояснила, що відповідь на скаргу надано ОСОБА_1 в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Суд погоджується з доводами відповідача, оскільки вони ґрунтуються на законодавстві, а в його діях порушень не вбачається.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача, зобов'язання відповідача провести перевірку, зобов'язання прийняти постанову про проведення перевірки, зобов'язання визнати незаконним та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання наказати начальнику ВДВС Сімферопольського РУЮ відкрити виконавче провадження, оскільки вимоги позову не ґрунтуються на законодавстві та спростовуються вчиненням дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим у розгляді скарги ОСОБА_1, що стало наслідком у наданні її представнику листа № П-8/894/2 від 31.05.2012 року.
Позовні вимоги щодо скасування незаконної бездіяльності відповідача не підлягають задоволенню, оскільки до адміністративного суду може бути оскаржене будь-яке рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ст. 2 КАС України), з яких скасуванню підлягають рішення суб'єкта владних повноважень повністю або окремих його положень (105 КАС України).
Керуючись статтями 2, 7-12, 160-163 КАС України, суд -
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя Суворова С.В.