Постанова від 27.06.2012 по справі 2а-6166/12/0170/29

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2012 р. Справа №2а-6166/12/0170/29

Колегія суддів Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Пакет Т.В.,

суддів Кисельової О.М., Циганової Г.Ю.,

при секретарі судового засідання Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника-опт»

до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій, -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ника-опт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дії Державної податкової служби України щодо не неприйняття, як податкового звіту, податкової декларації ТОВ "Ника-отп" за березень 2012 року з ПДВ, а також зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники податкової декларації ТОВ "Ника-отп" за березень 2012 року з ПДВ в карточці особового рахунку з ПДВ.

Вимоги мотивовані тим, що Державною податковою службою України 11 квітня 2012 року відповідно до квитанції №1 не було прийнято подану засобами електронного зв'язку в електронному вигляді декларацію ТОВ «Ника-опт» за березень 2012 року з податку на додану вартість, оскільки товариство не є платником податку на додану вартість станом на дату подання звітності.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для невизнання такої податкової декларації, оскільки дія рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ника-опт», оформленого актом №338/15-2 від 29 червня 2011 року, в порядку забезпечення позову була призупинена ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 11 липня 2011 року, пізніше постановою цього ж суду від 01 листопада 2011 року, яка набрало законної сили 25 січня 2012 року, зазначене рішення визнано протиправним та скасовано. Незважаючи на вказані обставини, відповідач вважає, що ТОВ «Ника-опт» не є платником податку на додану вартість, а тому не має права подавати податкові декларації.

Оскільки декларація ТОВ «Ника-опт» за березень 2012 року з податку на додану вартість відповідає усім вимогам діючого законодавства, здана в установлений законом строк, то у контролюючого органу були відсутні підстави для її невизнання.

Представник позивача Горохова А.К. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Державної податкової служби України Шенягіна Т.Ю. та представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби Лук'янець О.Ю. проти позову заперечували та у його задоволенні просили відмовити з підстав, викладених у наданих ними письмових запереченнях. .

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Ника-опт» перебуває на обліку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 27 вересня 2006 року року № 4007/29-0 (а.с.41).

Між Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та ТОВ «Ника-опт» було укладено договір №8115 від 14 липня 2011 року року про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів, отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), податкових платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с.12-13).

ТОВ «Ника-опт» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби засобами електронного зв'язку в електронному вигляді було направлено декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року (а.с.7-9).

Відповідно до квитанції №1 зазначену декларацію було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 11 квітня 2012 року, однак, в квитанції №1 визначено, що документ не прийнято, так як ТОВ «Ника-опт» не було платником податку на додану вартість в періоді березня 2012 року (а.с.11).

Таким чином, після направлення ТОВ «Ника-опт» декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року в електронному вигляді до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби іі не було прийнято Державною податковою службою України.

Відповідно до п.п. 49.1, 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 49.15. ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

У пункті 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України зазначено, що декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

З аналізу наведених норм вбачається, що податковий орган вправі відмовити у прийнятті податкової декларації тільки у разі невідповідності її вимогам Податкового кодексу України.

Основним доводом позивача щодо протиправності дій Державної податкової служби України щодо не неприйняття, як податкового звіту, податкової декларації за березень 2012 року з ПДВ, з урахуванням підстав відмови, є судові рішення, якими підтверджується, що позивач є платником податків.

З цього приводу суд зазначає, матеріалами справи встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 листопада 2011 року позов ТОВ «Ника-опт» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Державної податкової адміністрації України, третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ника-опт» №338/15-2 від 29 червня 2011 року; зобов'язано Державну податкову адміністрацію України вчинити дії протягом 10 днів з дня набрання законної сили Постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 листопада 2011 року по справі №2а-8137/11/0170/25 щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Ника-опт» (а.с.23-30).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 11 листопада 2011 року залишено без змін (а.с.32-34).

Наведене свідчить про те, що при наявності судового рішення, яке набрало чинності та є обов'язковим до виконання на всій території України в силу ст.124 Конституції України, рішення податкового органу щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Ника-опт» не створювало будь-яких правових наслідків.

Згідно зі ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, така підстава для неприйняття, поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, як відсутність реєстрації ТОВ «Ника-опт» платником податку на додану вартість у березні 2012 року необґрунтовано визначена Державною податковою службою України.

Доводи представника Державної податкової служби України з приводу того, що цей податковий орган не має ніякого відношення до прийняття та перевірки поданої позивачем декларації, оскільки позивач зобов'язаний надсилати до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби податкові документи в електронному вигляді, тому вимога про визнання протиправними дій є неправомірною, не заслуговують на увагу.

Так, суд враховує той факт, що податкова декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, про що визначено в п. 49.1. ст. 49 Податкового кодексу України, при цьому слід зазначити, що подану позивачем декларацію було не прийнято не цим податковим органом і не з цих причин, тому суд перевіряє правомірність дій відповідачів з приводу неприйняття такої декларації в порядку подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку з тих підстав, що позивач не зареєстрований у березні 2012 року, як платник податку.

Оскільки така відмова у прийняті декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року виражена у квитанції про одержання податкового документа в електронному вигляді і Державною податковою службою України, якою взагалі відповідно до пункту 1 розділу 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 10.04.2008 № 233 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України16 квітня 2008 року № 320/15011) засвідчується лише факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді, а не вирішується питання прийняття чи не прийняття, з наведенням причин, електронного документа, що свідчить про вирішення питання про прийняття поданої позивачем декларації в такій формі, і відповідно це позбавляє можливості податковий орган на обліку у якого знаходиться позивач вчинити дії пов'язанні з прийняттям такої декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України, то відповідно суд знаходить такі дії Державної податкової служби України щодо неприйняття, як податкової звітності, декларації позивача з податку на додану вартість за березень 2012 року такими, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Враховуючи, ті обставини, що судом встановлено відсутність тих підстав, які визначено в вищенаведеній квитанції №1 для неприйняття поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, і відповідно не визначення інших передбачених Податковим кодексом України підстав для її неприйняття, а також неприйняття податковим органом на обліку у якого знаходиться платник податку і до якого було подано зазначену декларацію, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача та вирішити питання про зобов'язання Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняти податкову декларацію позивача днем її фактичного отримання в електронній формі Державною податковою службою України - 11 квітня 2012 року, що є її обов'язком відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України.

Оскільки Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби з приводу прийняття поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року не було вчинено відповідних дій на час звернення позивача з позовом до суду, то суд вважає вимогу позивача щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники цієї декларації у карточці особового рахунку з податку на додану вартість, як наслідок протиправності дій Державної податкової служби України без визначення порушень зі сторони Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, передчасною, а тому така вимога задоволенню не підлягає.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача відповідно до задоволеної частини вимог з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.

Керуючись ч.2 ст.11, ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо не неприйняття, як податкового звіту, податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-отп" за березень 2012 року з податку на додану вартість.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийняти декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-отп" за березень 2012 року з податку на додану вартість.

Стягнути на користь ТОВ "Ника-отп" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Т.В.Пакет

Судді О.М.Кисельова

Г.Ю.Циганова

Попередній документ
27746667
Наступний документ
27746670
Інформація про рішення:
№ рішення: 27746668
№ справи: 2а-6166/12/0170/29
Дата рішення: 27.06.2012
Дата публікації: 03.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: