"29" червня 2006 р.
Справа № 9/279/06
м. Миколаїв
За позовом: Приватне підприємство «Форт-М» , м. Миколаїв
До відповідача: Миколаївська державна обласна лабораторія ветеринарної медицини, м. Миколаїв
Суддя Філінюк І. Г.
Від позивача: Мельник О. С., - директор
Від відповідача: Колбешкіна Л. В., дор № 01-17-170 від 08.06.2006р.
При секретарі: Сіренко І. М.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16618,80 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду № 5/04 від 24.03.2004р.(яка складається з 15561,60 грн. заборгованості за фактичний обсяг робіт з благоустрою території, 1057,20 грн. заборгованості за фактичний обсяг робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного фундаменту під димовентрубу для опалювальної №2); а також: 1661,88 грн. коефіцієнту сумніву про простроченої дебіторської заборгованості, 2836,20 грн. пені, 227,36 грн. штрафної санкції податкової інспекції за затримання граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, 491,08 грн. штрафу та пені до ПФ України, 750 грн. витрат на юридичну допомогу, судових витрат, загалом: 22949,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 216,217, 218, 220, 224-226 ГК України, ст. 42 ЦК УРСР в редакції 1963р., та зазначає, що при виконання умов договору від 24.03.2004р. між сторонами досягнуто домовленості щодо виконання додаткових робіт, не обумовлених умовами договору, після фактичного виконання яких з боку позивача, відповідач відмовився їх прийняти та сплатити.
Посилаючись на вимоги ст. 42 ЦК України в редакції 1963р., позивач наполягає, що відповідач своєю поведінкою та мовчанням при виконанні додаткових робіт, проявив волю щодо укладення договору на виконання робіт по улаштуванню монолітного залізобетонного фундаменту під димовентрубу для опалювальної №2, не передбачених кошторисом до договору від 24.03.2004р.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав посилаючись на їх безпідставність, оскільки заявлені позивачем до сплати роботи не замовлялись відповідачем.
За згодою сторін, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд,
Встановив:
Між позивачем (виконавцем) та відповідачем (замовником) укладено договір № 5/04 від 24.03.2004р., відповідно до умов якого, позивач прийняв зобов'язання виконати роботи з благоустрою території, загальною вартістю 58179 грн., про що сторони зазначили умовами п. 2.1. договору.
Умовами п. 2.2 договору, сторони передбачили, що при зміні об'ємів робіт по ініціативі замовника, які обумовлюють зміну об'ємів робіт для виконавця, вартість робіт змінюється, на підставі чого оформляється додаткова угода, зміна календарних строків робіт, договірної ціни та порядку розрахунків.
Умовами п. 2.6 договору, сторони встановили, що замовник перераховує виконавцю у семиденний строк зі дня підписання договору аванс в розмірі 100% вартості матеріалів, машин та механізмів та 30% від суми заробітної плати, суми ПДВ та податку на прибуток, а також процентної ставки на погашення оплати страхового внеску по травматизму. Даний пункт для бюджетних установ обов'язково узгоджується з державним казначейством. Зміни оформлюються протоколом узгодження та передаються до податкової інспекції по місцю реєстрації виконавця.
Умовами п. 2.8 договору, відповідач прийняв зобов'язання здійснити розрахунок на протязі 5-ти денного строку на підставі актів виконаних робіт або повного об'єму виконаних робіт з врахуванням додаткової угоди згідно до календарного графіку.
На виконання умов договору сторони уклали дефектну відомість на загальну суму 21374,32 грн. (спр. арк. 21), в який встановили крім інших робіт, роботи по вертикалькальному плануванню території вручну на площі 1200 кв. м.
Крім того, сторони уклали кошторис робіт по договору на суму 58179 грн., в якому передбачили виконання робіт з підготовки і облаштування партерного та звичайного газонів товщиною 15 см. на площі 1200 кв. м.
Зазначену кошторисну вартість робіт та їх об'єми сторони погодили додатком № 2 до договору від 24.03.2004р., узгодивши вартість робіт в сумі 58179 грн. (спр. арк. 31)
Додатком № 4 від 15.09.2004р. до договору сторони збільшили об»єм робот по облаштуванню території з 1200 кв. м. до 1530 кв. м ., продовжили строк виконання робіт до 20.10.2004р., інші умови договору, у томи числі загальну вартість робіт сторони залишили без змін.
Додатком № 5 від 20.10.2004р. до договору, сторони продовжили строк виконання робіт до 02.11.2004р.
Надані матеріали свідчать, що позивач пред'явив відповідачу акт виконаних робіт за листопад 2004р. за формою КБ-2в на суму 42730,80 грн., який підписаний представником відповідача 02.11.2004р. без зауважень та фактично сплачений, що підтверджується укладеними сторонами актом звірки взаємних розрахунків (спр. арк. 62), та сторони в судовому засіданні оплату зазначеного акту не заперечують.
У вищезазначеному акті виконаних робіт за листопад 204р., позивач зазначив про виконання робіт з благоустрою території на площі 1530 кв. м. товщиною 15 см. (рядок 18, 19 акту)
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач наполягає на тому, що фактично їм були виконані роботи на території 1530 кв. м. товщиною чорнозему в 30 см., тому позивач пред'явив відповідачу додатковий акт виконаних робіт за жовтень 2005р. з благоустрою території 1530 кв. м. додатково на загальну суму 15561,60 грн., який відповідач прийняти та оплатити відмовився.
Згідно до вимог ст. 837 ЦК України в редакції 16.01.2003р., який вступив в дію з 01.01.2004р., за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язана на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Приписами ст. 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути встановлена у кошторисі, кошторис робіт є твердим, якщо інше не встановлено договором. Вимогами ч. 3 ст. 844 ЦК України передбачено, у разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Окремо ч. 5 вищезазначеної статті ЦК України передбачено, що підрядник не вправі вимагати збільшення твердого кошторису, за замовник -його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
З оглядом на умови п. п. 2.2. 2.6 договору підряду № 05/04 від 24.03.2004р., сторони передбачили твердий кошторис робіт, додатком до договору № 2 встановили договірну ціну робіт в сумі 58179 грн. Умовами п. 2.6. договору передбачено, що у разі зміни вартості робіт, зміни оформлюються додатковою угодою.
Додатком № 4 від 15.09.2004р. до договору, сторони змінили об'єм робіт з благоустрою з 1200 до 1530 кв. м., але додаткової угоди до умов договору щодо зміни договірної ціни робіт не уклали, зміни щодо вартості кошторису не погодили, погодження згідно до вимог п. 2.6 договору з державним казначейством не отримали, отже, у встановленому законом та умовами п. 2.2. договору не дійшли згоди щодо зміни загальної вартості робіт.
За такими обставинами, позовні вимоги позивача щодо стягнення вартості додаткових робіт, не передбачених кошторисом суперечать вимогам п. 5 ст.844 ЦК України, умовам п. 2.2 договору та не можуть бути задоволені.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення вартості робіт з улаштуванню монолітного залізобетонного фундаменту під димовенттрубу для опалювальної № 2 в сумі 1057,20 грн., зазначені позовні вимоги не можуть бути задоволенні, з оглядом на наступне:
Позивач не надав суду доказів укладення договору (отримання замовлення) на виконання зазначених робіт, його посилання на приписи ст. 42 ЦК УРСР в редакції 1963 р. суд вважає помилковим, оскільки з 01.01.2006 р. вступив в дію ЦК України в редакції 16.01.2003р.
За приписами ст. 638 ЦК України який вступив в дію з 01.01.2004р., договір є укладеним, якщо сторони в належний формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Форма договору між юридичними особами встановлена вимогами ст. 208 ЦК України, частина 1 пункту 1 якої передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. За приписами ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонам у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Враховуючи правову природу правовідносин сторін, бюджетне фінансування відповідача, до істотних умов договору підряду в даному випадку відноситься погодження предмету договору, укладення кошторису робіт, встановлення вартості робіт та матеріалів, строку виконання робіт, порядок та строки розрахунків.
За таким обставинами, оскільки сторони не погодили у встановленої формі та порядку усіх істотних умов договору, суд вважає неукладеним договір на виконання робіт з улаштуванню монолітного залізобетонного фундаменту під димовенттрубу для опалювальної № 2, тобто таким, який не породжує правових наслідків для сторін.
Таким чином, між сторонами не існують господарського зобов'язання за договором на виконання робіт з улаштуванню монолітного залізобетонного фундаменту під димовентрубу для опалювальної № 2, отже посилання позивача на вимоги ст. 216,217, 218, 220, 224-226 ГК України є безпідставними.
Щодо позовних вимог щодо стягнення пені, збитків у вигляді коефіцієнту сумніву по простроченої заборгованості, штрафних санкції податкової інспекції та Пенсійного фонду України, вартості юридичних послуг, позивачем не доведено порушення зобов'язання за договором підряду № 5/04 від 24.03.2004р. з боку відповідача, тому позовні вимоги в цієї частині також не доведені.
Керуючись ст. ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити - повністю.
Рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку в десятиденний строк з дня його прийняття.
Суддя
I.Г.Фiлiнюк