01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
про повернення зустрічного позову без розгляду
"27" листопада 2012 р. Справа № 216/14-06/2-12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тефія», м. Київ
до відповідача Селянського фермерського господарства «Михайлівка», с. Михайлівка Тетіївського району Київської області
про стягнення 235 424,00 грн.
Суддя О.В. Конюх
без виклику представників сторін
при винесенні даної ухвали суд керується нормами закону, які були чинними на момент звернення відповідача до суду із зустрічним позовом (28.11.2006р.), в тому числі господарським процесуальним кодексом України в редакції від 15.03.2006р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2006р. (суддя Короткевич О.Є.) порушено провадження у справі № 216/14-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тефія»до селянського фермерського господарства «Михайлівка»про стягнення збитків в сумі 235424,00 грн. та прийнято позовну заяву до розгляду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2006р. провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням за клопотанням позивача комплексної судової бухгалтерської та агротехнічної експертизи, витрати по оплаті експертизи покладено на позивача; матеріали справи № 216/14-06 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.
28.11.2006р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява селянського фермерського господарства «Михайлівка»до товариства з обмеженою відповідальністю «Тефія»у справі № 216/14-06, в якій позивач за зустрічним позовом просить суд:
- зобов'язати ТОВ «Тефія»представити суду посвідчення про відрядження агронома Лехожона О.;
- вжити запобіжні заходи шляхом накладення арешту на майно та рахунки ТОВ «Тефія»;
- стягнути з ТОВ «Тефія»на користь СФГ «Михайлівка»171874 грн. за виконані роботи по вирощуванню ріпаку;
- покласти на ТОВ «Тефія»відшкодування СФГ «Михайлівка»судових витрат, що складаються з 1718,74 грн. державного мита та 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Листом від 12.12.2006р.(суддя Короткевич О.Є.) позивачу за зустрічним позовом було повідомлено про те, що розгляд зустрічної позовної заяви буде здійснено після повернення матеріалів справи з експертної установи.
25.10.2012р. матеріали справи № 216/14-06 були повернуті до господарського суду Київської області з Київського НДІ судових експертиз разом із супровідним листом від 15.10.2012р. № 11863/8.
Ухвалою від 26.11.2012р. справу прийнято до провадження суддею Конюх О.В., справі присвоєно номер 216/14-06/2-12, провадження у справі поновлено.
Розглянувши подану СФГ «Михайлівка»зустрічну позовну заяву від 28.11.2006р., суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Згідно до ст. 54 ГПК України, яка регламентує форму та зміст позовної заяви, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Згідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; крім того, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Невиконання зазначених вимог закону тягне за собою повернення позовної заяви, в тому числі і зустрічної, без розгляду.
Так, відповідно до пунктів 1, 4, 6, 10 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: 1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; 6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; 10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до пунктів 1.2, 6.1 статуту СФГ «Михайлівка»(в редакції доповнень до Статуту від 26.03.2006р.) засновником і власником СФГ «Михайлівка»є Гавлюк Юлія Михайлівна, управління СФГ здійснює власник, який самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської діяльності. Відповідно до пункту 6.3.4 Статуту голова має право доручати виконувати свої обов'язки іншій особі згідно доручення.
Як вбачається з поданої зустрічної позовної заяви, вона підписана не керівником СФГ «Михайлівка»-Гавлюк Ю.М., а заступником голови Решетник О.О. в порушення пункту 6.3.4 Статуту СФГ «Михайлівка»та частини третьої ст. 57 ГПК України до зустрічного позову не додано доручення, що підтверджує повноваження представника, який підписав зустрічну позовну заяву.
За таких обставин суд робить висновок про те, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 1 частини першої ст. 63 ГПК України.
Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року №15 (із змінами і доповненнями), при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія (в даному випадку це позовна заява) додається останній примірник (тобто оригінал) платіжного доручення з написом кредитної установи такого змісту «зараховано в дохід бюджету___грн. (дата)». Таким чином, за змістом частини другої ст. 34 ГПК України єдиним належним доказом сплати позивачем судового збору є оригінал платіжного доручення із засвідчувальним написом про зарахування коштів до державного бюджету, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення
Як вбачається з поданої зустрічної позовної заяви, в порушення зазначених норм закону до позову додана незасвідчена ксерокопія платіжного доручення від 16.10.2006р. № 343 на оплату державного мита в сумі 1718,74 грн.
За таких обставин суд робить висновок про те, що до позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої ст. 63 ГПК України.
Крім того, до зустрічної позовної заяви додана незасвідчена ксерокопія квитанції від 27.11.2006р. про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Згідно із частиною другою ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд не приймає в якості належного доказу оплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зазначену копію платіжної квитанції, оскільки відповідно до вимог пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Тобто єдиним доказом, який підтверджує належну оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, є оригінал платіжного документу, підписаного платником, з відміткою банку про проведення платежу.
За таких обставин суд робить висновок про те, що до позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 10 частини першої ст. 63 ГПК України.
Як вбачається з поданої зустрічної позовної заяви, позивачем за зустрічним позовом в порушення вимог ст. 56 та пункту 2 частини першої ст. 57 ГПК України взагалі не подано доказів направлення відповідачу за зустрічним позовом -ТОВ «Тефія»копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів, що є підставою для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду на підставі пункту 6 частини першої ст. 63 ГПК України.
Беручи наведене вище до уваги, керуючись ст.ст. 54, 56, 57, 60, пунктами 1, 4, 6, 10 частини першої ст. 63 ГПК України, суд
Зустрічну позовну заяву селянського фермерського господарства «Михайлівка»від 28.11.2006р. разом з доданими до неї матеріалами (всього на 60 аркушах) повернути заявнику без розгляду
Суддя Конюх О.В.