"21" листопада 2012 р. Справа № 5017/729/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіБожок В.С.
суддівКорсака В.А., Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційних скаргЗаступника прокурора Одеської області та Фонду державного майна України
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2012
у справігосподарського суду Одеської області
за позовомЗаступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до1.Виконавчого комітету Одеської міської ради, 2.приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадія"
провизнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачане з'явився
- відповідача-1не з'явився
- відповідача-2Довганенко Д.В.
- третьої особине з'явився
- Генеральної прокуратури УкраїниСавицька О.В.
В березні 2012 року заступник прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Одеської міської ради та приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", в якій просив суд: визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 844 від 13.12.2001 р.; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі № 015972 від 26.12.2001 р. видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на ім'я закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", судові витрати покласти на відповідачів (з урахуванням уточнення позовних вимог від 27.03.2012, т.1, а. с.72, 73).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2012 до участі у справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадія" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.06.2012 (головуючий Степанова Л.В., судді: Меденцев П.А., Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 (у складі головуючого судді Бойко Л.І., суддів: Величко Т.А., Таран С.В.) у справі № 5017/729/2012 у задоволенні позову відмовлено. Здійснено процесуальне правонаступництво з закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
Прийняті у справі судові рішення мотивовані недоведеністю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, заступник прокурора Одеської області та Фонд державного майна України звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх касаційних скарг скаржники посилаються на те, що спірне майно належить до державної власності і передавалось профспілковим організаціям лише у відання, у зв'язку з чим вважають, що заявлений у справі позов підлягає задоволенню.
В запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Аркадія" не погоджується із доводами скаржника і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Відповідачі не скористалися правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів.
Фонд державного майна України, Виконавчий комітет Одеської міської ради приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що постановою Ради міністрів УРСР від 23.04.1960 № 606 всі санаторії, в тому числі й санаторій "Примор'є" були передані у відання Української Республіканської ради профспілок (Укрпрофради).
Правонаступником Укрпрофради з 1991 стала Федерація профспілок України.
04.12.1991 Федерацією незалежних профспілок України (правонаступником якої є Федерація профспілок України) та Фондом соціального страхування України на базі санаторно-курортних закладів та організацій Української республіканської ради з управління курортами профспілок було створено акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця".
Відповідно до акту від 24.01.1992, на підставі постанови Президії Ради Федерації незалежних профспілок України № 11-1-1 від 22.11.1991 "Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у власність останнього було передано майно територіальних санаторно-курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, в тому числі санаторій "Примор'є", згідно переліку до акту від 24.01.1992 (т. 1, а. с. 22).
У подальшому, рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 844 від 13.12.2001 "Про оформлення свідоцтв на право власності ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на об'єкти нерухомого майна санаторію "Примор'є", розташовані за адресою: вул. Посмітного, 1" вирішено оформити та видати свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна за вказаною адресою. (т. 1, а. с. 13).
На підставі даного рішення, ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі, які складаються з літ. "А"- спальний корпус, літ. "Б" грязелікувальня, літ. "В" їдальня, та "Г","Д" адміністративний корпус, літ "Н", "М" прохідна, загальною площею 3 393, 2 кв. м. (т. 1, а. с. 14).
Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради № 844 від 13.12.2001, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі № 015972 від 26.12.2001, прокурор та позивач посилаються на те, що спірне майно є державним і передавалось профспілковим організаціям лише у відання, у зв'язку з чим вважають, що заявлений у справі позов підлягає задоволенню.
В ході розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Вищого арбітражного суду України № 137/7 від 20.01.1997 Фонду державного майна України було відмовлено у позові про визнання недійсним установчих документів АТ "Укрпрофоздоровниця".
Суди попередніх інстанцій, встановивши на підставі поданих доказів те, що ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (правонаступником якого є ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця") є власником спірного майна, яке увійшло до його статутного фонду (капіталу), правильно застосували норми матеріального права до спірних відносин, а саме ст.ст. 1-4, 24-40 Закону України "Про господарські товариства", Закон України "Про підприємництво" та ст.ст. 28, 48, 49 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), а також ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладених обставин, господарські суди дійшли до висновку про недоведеність порушеного права або інтересу позивача, що мало наслідком відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позову, вважає їх мотивованими та обґрунтованими.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування, відсутні.
Стосовно доводів, як викладені скаржниками у касаційних скаргах слід зазначити наступне:
В касаційних скаргах скаржники фактично просять надати нову оцінку доказам у справі, які на їх думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційних скарг не спростовують зазначених висновків та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 у справі № 5017/729/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
С у д д і В.А. Корсак
О.М. Сибіга