"04" липня 2006 р.
Справа № 25-23/295-05-9179А
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Таценко Н.Б.
суддів Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Марченко Н.М. -довіреність № 2632/9/13-35/126 від 22.05.2006р.
від відповідачів: від ПП «Альвона» -не з'явився
від КП «Ринок Привоз» -Фірсов С.Г. -довіреність № 10 від 16.01.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі на постанову господарського суду Одеської області
від 07.04.2006р.
у справі № 25-23/295-05-9179А
за позовом Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі
до ПП «Альвона»
КП «Ринок Привоз»
про визнання договору підряду недійсним та стягнення з КП «Ринок Привоз» 783 907,2 грн. на користь держави, стягнення з ПП «Альвона» на користь КП «Ринок Привоз» 783 907,2 грн.
(суть спору зазначається згідно постанови господарського суду)
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. уточнену позовну заяву СДПІ по роботі з великими платниками податків у Одеській області про визнання недійсним по ст. 49 ЦК України договору підряду КП «Ринок Привоз» та ПП «Альвона» від 31.05.2002р. № 3 на підставі його укладення ПП «Альвона» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з КП «Ринок Привоз» на користь держави вартості отриманого ним по вказаному договору підряду на загальну суму 783 907,2 грн., стягнення з ПП «Альвона» на користь КП «Ринок Привоз» 783 907,2 грн., отриманих від КП «Ринок Привоз» на його виконання, залишено без розгляду по п.5 ст. 81 ГПК України. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.02.2006р. вищезазначену ухвалу від 16.11.2005р. скасовано, справу направлено до господарського суду для продовження її розгляду.
Постановою господарського суду Одеської області по справі № 25-23/295-05-9179А від 07.04.2006р. (суддя Малярчук І.А.) в задоволені уточнених позовних вимог СДПІ по роботі з великими платниками податків у Одеській області, правонаступником якої є СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі, про визнання недійсним по ст. 49 ЦК України договору підряду КП «Ринок Привоз» та ПП «Альвона» від 31.05.2002р. № 3 на підставі його укладення ПП «Альвона» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з КП «Ринок Привоз» на користь держави вартості отриманого ним по вказаному договору підряду на загальну суму 783 907,2 грн., стягнення з ПП «Альвона» на користь КП «Ринок Привоз» 783 907,2 грн., отриманих від КП «Ринок Привоз» на його виконання, відмовлено з посиланнями на ч. ч. 1, 2 ст. 67, п. 1 ст. 207 ГК України, п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (із подальшими змінами), рішення місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2005р. у справі № 2-253/2005 про визнання недійсними установчих документів ПП “Альвона» з 21.05.2002р. та свідоцтва № 22687116 про реєстрацію платника ПДВ з дня видачі -14.06.2002р. не являється належним доказом наявності прямого умислу ПП “Альвона», спрямованого на приховування від оподаткування доходів, оскільки на момент укладення оспорюваного договору підряду установчі документи ПП “Альвона» не визнані судом недійсними, тобто являлись чинними, а ПП “Альвона» володіло цивільною право- та дієздатністю, ненадання позивачем доказів нездійснення відповідачами платежів по податкам за оспорюваним договором, порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб ПП “Альвона» не являється доказом укладення сторонами договору підряду № 3 від 31.05.2002р. з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки факт порушення кримінальної справи у відношенні посадових осіб ПП “Альвона» не свідчить про наявність прямого умислу останнього, спрямованого при укладенні оспорюваного договору підряду на приховування від оподаткування доходів, тобто позовні вимоги являються необґрунтованими та недоведеними в порушення ч.1 ст. 71 КАС України.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою господарського суду СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 704/9/13-35/79 від 04.05.2005р., в якій просить судову постанову скасувати, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення господарським судом вимог п.1 ст. 72, ст. 86, п.3 ст. 159 КАС України, неврахування всупереч ст. ст. 25, 26 ЦК УРСР 1963р. визнання рішенням місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2005р. у справі № 2-253/2005 недійсними установчих документів ПП “Альвона» з 21.05.2002р. та свідоцтва № 22687116 про реєстрацію платника ПДВ з дня видачі -14.06.2002р., що являється підставою вважати відсутніми повноваження такої особи стосовно укладення договору та реєстрації її у якості платника ПДВ, тобто з моменту визнання недійсними установчих документів ПП «Альвона» позбавлено права набувати цивільних прав і обов'язків, згідно положень п.1.3 ст.1, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» видані ПП «Альвона» незареєстрованим у податковому органі платником ПДВ податкові накладні не надають покупцеві права віднести відповідні суми ПДВ до податкового кредиту і вважаються згідно чинного законодавства недійсними, нез'ясування господарським судом факту скасування зазначеного у виписаних ПП «Альвона» -продавцем КП «Ринок Привоз» -покупцю податкових накладних свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 22685632 від 20.07.2001р., яке було скасоване ще 13.06.2002р. на підставі заяви Іовси М.О. про виключення із реєстру платників ПДВ з посиланням на перереєстрацію і зміну місцезнаходження ПП «Альвона», а підприємство виключено з реєстру платників ПДВ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -
31.05.2002р. КП « Ринок Привоз» (замовник) та ПП « Альвона» (підрядник) уклали договір підряду № 3 про зобов'язання підрядника на свій ризик виконати відповідно до умов даного договору роботу та зобов'язання замовника прийняти виконану роботу та оплатити її, а саме поточний ремонт крівлі наступних навісів типу “Кисловодськ» молочного, м'ясного, фруктового корпусів на території ринку “Привоз», роботи виконуються згідно затвердженої проектно- кошторисної документації у відповідності з вимогами державних стандартів і норм (СНІП, ДБН України), стандартів і норм регіональних і місцевих правил забудови (п.2.1). Згідно до п.3.1 цього договору предметом підряду (результатом виконаних робіт по договору) являється поточний ремонт крівлі навісів типу “Кисловодськ», перелічених в п.2 договору, розташованих на території ринку “Привоз», на суму 784 675 грн., в т. ч. ПДВ, котрий визначається узгодженим замовником та підрядником кошторисом, який є невід'ємною частиною договору. По п.п.6.1, 6.2 названого договору підряду розрахунки, як і роботи по договору, здійснюються поетапно шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника платіжними дорученнями, закінчення кожного етапу робіт за цим договором оформлюється актом приймання-здачі робіт, строки розрахунків визначаються Додатком № 2 до даного договору “Графік виконання і оплати робіт за договором підряду № 3 від 31.05.2002р.». На виконання зобов'язання по договору КП «Ринок Привоз» перерахувало платіжними дорученнями № 558 від 11.06.2002р., № 696 від 09.07.2002р., № 755 від 25.07.2002р., № 761 від 29.07.2002р., № 806 від 13.08.2002р., № 893 від 05.09.2002р., № 967 від 30.09.2002р., № 975 від 03.10.2002р., № 978 від 04.10.2002р., № 982 від 07.10.2002р., № 1113 від 18.11.2002р., № 1139 від 28.11.2002р., № 1232 від 26.12.2002р., № 7 від 04.01.2003р., № 58 від 17.01.2003р. 783 907,20 грн., а ПП «Альвона» видало на цю суму податкові накладні № 4/06 від 11.06.2002р., № 1/07 від 09.07.2002р., № 25/07 від 25.07.2002р., № 30/07 від 30.07.2002р., № 30/08 від 30.08.2002р., № 7/10 від 07.10.2002р., № 31/10 від 31.10.2002р.
СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі звернулась до господарського суду Одеської області з уточненими позовними вимогами про визнання недійсним по ст. 49 ЦК України договору підряду КП «Ринок Привоз» та ПП «Альвона» від 31.05.2002р. № 3 на підставі його укладення ПП «Альвона» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з КП «Ринок Привоз» на користь держави вартості отриманого ним по вказаному договору підряду на загальну суму 783 907,2 грн., стягнення з ПП «Альвона» на користь КП «Ринок Привоз» 783 907,2 грн., отриманих від КП «Ринок Привоз» на його виконання з посиланнями на визнання недійсними рішенням місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2005р. у справі №2-253/2005 установчих документів ПП “Альвона» з 21.05.2002р. та свідоцтва №22687116 про реєстрацію платника ПДВ з дня видачі -з 14.06.2002р., абз.2 п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. № 1056 “Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки».
Постановою господарського суду Одеської області від 07.04.200р. в задоволені вищезазначених уточнених позовних вимог відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині постанови. Наразі висновки господарського суду не відповідають обставинам і матеріалам справи, чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу виходячи з наступного. Згідно ст. 49 ЦК України якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. До угод, що підпадають під ознаки ст. 49 ЦК України, належать, зокрема, угоди, спрямовані на приховування об'єктів оподаткування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, тобто на шкоду інтересам держави і суспільства. Причому для прийняття рішення по кожному спору необхідно встановлювати в чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і якою мірою виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу, а умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. При цьому така ознака як завідомість свідчить, що сторони виходячи з обставин справи усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Однак проблеми щодо застосування вказаної норми криються, насамперед, в застосуванні наслідків недійсності угоди, що встановлені зазначеною статтею, які полягають за наявності умислу у однієї зі сторін у поверненні винною стороною всього одержаного за угодою другій стороні та стягненні одержаного останньою або належного їй на відшкодування виконаного у дохід держави.
В даному випадку позовні вимоги податкового органу обґрунтовані наявністю умислу однієї сторони ПП «Альвона» (підрядник), статутні документи котрої і свідоцтво № 22687116 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.06.2002р. визнані недійсними рішенням місцевого Малиновського районного суду м. Одеси від 23.03.2005р. по справі № 2-2536/2005 (відповідно з 21.05.2002р. та з 14.06.2002р.). З врахуванням названої обставини встановлення наявності чи відсутності факту виконання сторонами умов зазначеного договору підряду, підтвердження добросовісної поведінки контрагента, у котрого відсутній умисел на укладення угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, має вирішальне значення для вирішення питання застосування передбачених ст. 49 ЦК України наслідків визнання угоди недійсною.
Довідка СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області № 624/13-32.4/25433639/17 від 11.07.2005р. про результати проведення позапланової документальної перевірки КП «Ринок Привоз» з питання взаємовідносин з ПП «Альвона», перелічуючи платіжні документи КП «Ринок Привоз» на перерахування грошових коштів, акти прийому виконаних підрядних робіт, видані ПП «Альвона» податкові накладні, не містить конкретного висновку про невиконання сторонами договору підряду від 31.05.2002р.
Між тим, відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, тобто даною нормою встановлюється вимога щодо реальності самого факту придбання товарів (робіт, послуг) та визначення мети такого придбання. На виконання вказаного припису законодавця апеляційна інстанція зобов'язала представника КП «Ринок Привоз» представити докази відображення в бухгалтерському обліку підприємства приймання виконаних ПП «Альвона» робіт по договору підряду. Однак названі докази не надані в зв'язку з чим реальність виконання підрядником ремонтних робіт, їх фактичну передачу замовнику, достовірність проведення контрагентами вказаної господарської операції з відображенням згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» слід визнати недоведеними всупереч ст. 71 КАС України. Причому відповідно до чинного законодавства і за правовою позицією Верховного Суду України, викладеною зокрема в постанові № 27/158-04 від 12.07.2005р., придбання (прийом) виконаних робіт є необхідною передумовою правомірності визначення податкового кредиту.
За таких обставин та з врахуванням на підставі ст. 72 КАС України резолютивної частини рішення Малиновського місцевого районного суду м. Одеси від 23.03.2005р. у справі № 2-2536/2005 уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, а постанова господарського суду від 07.04.2006р. скасуванню.
Керуючись ч.3 ст. 160, п.4 ст. 167, ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу задовольнити.
2. Постанову господарського суду Одеської області від 07.04.2006р. по справі № 25-23/295-05-9179А скасувати.
3. Позовні вимоги задовольнити.
4. Визнати недійсним договір підряду між КП «Ринок Привоз» та ПП «Альвона» від 31.05.2002р. № 3.
5. Стягнути з ПП «Альвона» на користь КП «Ринок Привоз» 783 907,20 грн., отриманих
за договором підряду № 3 від 31.05.2002р.
6. Стягнути з п/р КП «Ринок Привоз» на користь держави 783 907,20 грн. вартості
отриманого по договору підряду від 31.05.2002р. № 3.
7. Зобов'язати господарський суд Одеської області видати виконавчі листи в порядку
ст. 258 КАС України.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту оголошення.
Статтями 13, 211, 212 КАС України передбачено право на касаційне оскарження і визначено порядок і строк останнього.
Виготовлення постанови в повному обсязі буде здійснено протягом 5 днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий суддя Н.Б.Таценко
Суддя М.В.Сидоренко
Суддя М.А. Мишкіна