Справа №2-а-942/12
13 листопада 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Макухи А.А.,
при секретарі Лісовій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Києві про стягнення коштів на додаткові види допомоги, пов'язані з трудовим каліцтвом, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Києві про стягнення коштів на додаткові види допомоги, пов'язані з трудовим каліцтвом, посилаючись на те, що в 1999 році внаслідок трудового каліцтва йому встановлено 1 групу інвалідності та встановлена потреба в додаткових видах допомоги: санаторно-курортного лікування з супроводжуючим, спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування.
Згідно з п. 4.8 "Порядку встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків", затвердженого наказом МОЗ України від 22.11.1995 року, МСЕК робить висновок про потребу потерпілого з даним ушкодженням здоров'я у санаторно-курортному лікуванні і необхідності супроводу, що є підставою для відшкодування шкоди на його проїзд, оплату добових і компетенцію витрат на житло, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з частиною 5 загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", зобов'язаний безоплатно за медичним висновком надавати потерпілому путівку до санаторно-курортного лікування, а особі, яка супроводжує потерпілого, компенсувати витрати на проїзд і житло згідно з законодавством про службові відрядження.
Позивач не ходячий інвалід, самостійно себе обслуговувати не може, що підтверджується висновками МСЕК, тому прибуваючи до санаторію, сплачував за проживання супроводжуючої його особи готівкою. Після повернення з санаторію подавав до відповідача оригінали фіскальних чеків та квитанцій до прибуткових касових ордерів, як того вимагає законодавство про службові відрядження, що підтверджують оплату за проживання супроводжуючої його особи.
Витрати на житло не перевищували норми, встановлені законодавством про службові відрядження.
Але відповідач компенсував витрати на проживання супроводжуючої його особи та виплатило добові в 2007-2010 роках лише за 6 днів, що суперечить чинному законодавству України, бо в зазначених вище законодавчих актах немає посилань на обмеження супроводу шістьма днями, а за висновками МСЕК він потребує супроводу на весь час лікування в санаторії. Тому просив стягнути з відповідача на його користь кошти на додаткові види допомоги, пов'язані з трудовим каліцтвом в розмірі 12 479 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 19 коп. відповідно до поданого розрахунку ціни позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду направив клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач свого представника до суду не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що в 1999 році внаслідок трудового каліцтва йому встановлено 1 групу інвалідності та встановлена потреба в додаткових видах допомоги: санаторно-курортного лікування з супроводжуючим, спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування.
Згідно з п.4.8 "Порядку встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків", затвердженого наказом МОЗ України від 22.11.1995 року, МСЕК робить висновок про потребу потерпілого з даним ушкодженням здоров'я у санаторно-курортному лікуванні і необхідності супроводу, що є підставою для відшкодування шкоди на його проїзд, оплату добових і компетенцію витрат на житло, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з частиною 5 загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", зобов'язаний безоплатно за медичним висновком надавати потерпілому путівку до санаторно-курортного лікування, а особі, яка супроводжує потерпілого, компенсувати витрати на проїзд і житло згідно з законодавством про службові відрядження.
Позивач не ходячий інвалід, самостійно себе обслуговувати не може, що підтверджується висновками МСЕК, тому прибуваючи до санаторію, сплачував за проживання супроводжуючої його особи готівкою. Після повернення з санаторію подавав до відповідача оригінали фіскальних чеків та квитанцій до прибуткових касових ордерів, як того вимагає законодавство про службові відрядження, що підтверджують оплату за проживання супроводжуючої його особи.
Витрати на житло не перевищували норми, встановлені законодавством про службові відрядження.
Але відповідач компенсував витрати на проживання супроводжуючої його особи та виплатило добові в 2007-2010 роках лише за 6 днів
Відповідно до абзацу 7 ч.4 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків незалежно від того, ким вони здійснюються.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що витрати на необхідний догляд за потерпілим відшкодовуються незалежно від того, ким вони здійснюються. Для інвалідів 1 групи не потрібний спеціальний висновок МСЕК чи судово-медична експертиза про потребу в звичайному сторонньому догляді або в побутовій допомозі. Якщо потерпілому встановлена потреба в кількох видах догляду,йому відшкодовуються витрати на кожний вид (п.14 Правил).
При цьому у відповідності до ч.7 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці"
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає позов таким, що обґрунтований на законі, а тому таким, що підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти на додаткові види допомоги, пов'язані з трудовим каліцтвом в розмірі 12 479 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 31 коп.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст. ст. 7-14, 69-71, 94, 100, 158-163, 167, 186 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Києві про стягнення коштів на додаткові види допомоги, пов'язані з трудовим каліцтвом - задовольнити.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Києві на користь ОСОБА_1 кошти на додаткові види допомоги, пов'язані з трудовим каліцтвом в розмірі 12 479(дванадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 19 коп.
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Києві в дохід держави 32.19 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційної адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.А. Макуха