печерський районний суд міста києва
Справа № 4-4506/12
28 листопада 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Кицюк В.П., при секретарі Руденко Ю.О., за участю прокурорів Мірошниченко О.І., Байдюка Д.А., заявника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Діхтієвського А.П. від 03.09.2012р. про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, -
02 листопада 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України 1960р., в якій просить скасувати постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Діхтієвського А.П. про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно описово-мотивувальної частини цієї постанови, досудовим слідством у кримінальній справі № 56-2867, порушеній 12.05.2011р. за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України встановлено, що ОСОБА_1 на підставі підроблених документів незаконно зняв з обліку автомобілі, які знаходилися на балансі КП «Плодоовочі», а саме два легкові автомобілі СHEVROLET LACETTI, один автомобіль DAEWOO LANOS та автомобілі ГАЗ 330210, ГАЗ 2705, ГАЗ 33021 ( а.с. 10).
В обґрунтування доводів скарги ОСОБА_1 посилається на те, що кримінальну справу порушено всупереч положенням ст. ст. 94, 98 КПК України 1960р., за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність в його діях ознак злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, при цьому аналізує текст оскаржуваної постанови на предмет відповідності її змісту вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України 1960р.та надає власну правову оцінку фактичним обставинам справи та даним, розцінених слідчим, як підстави для порушення кримінальної справи. Зокрема, вказує, що він не має ніякого відношення до зняття з використанням підроблених документів перелічених слідчим автомобілів, оскільки зазначене якщо і мало місце, то після його звільнення з КП «Плодоовочі» у серпні 2010 року, у зв'язку з чим він не мав доступу до офіційних документів цього підприємства і об'єктивно не спроможний був їх підробити (а.с. 1-9).
В судовому засіданні заявник та його захисник -адвокат ОСОБА_2 просили скасувати постанову про порушення кримінальної справи виключно з зазначених у скарзі підстав.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи відносно певної особи винесена у відповідності до положень ст. ст. 94, 98 КПК України 1960р., компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, а обставини, приведені заявником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході досудового слідства шляхом оцінки доказів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України 1960р., суд, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України 1960р., якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
За змістом положень ч. 2 ст. 98 КПК України 1960р. підстави для порушення кримінальної справи відносно конкретної особи включають в себе два взаємопов'язані елементи: наявність ознак кримінально-караного діяння в події, яка стала відома органу дізнання, прокурору, та достатні дані, що свідчать про вчинення злочину певною особою. В іншому разі за наявності ознак злочину кримінальна справа повинна були порушена за фактом вчинення злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2011р. заступником прокурора Печерського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом використання невстановленими особами підроблених документів та шахрайського заволодіння майном КП «Плодоовочі»за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України.
Наявність у прокурора законного приводу та достатніх підстав для порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину за обставин, як вони викладені у постанові від 12.05.2011р., заявник та його захисник не оспорюють.
Оскільки ОСОБА_1 не оспорює законність та обґрунтованість постанови від 12.05.2011р. про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, в якій зазначено про незаконне зняття невстановленими особами з обліку транспортних засобів КП «Плодоовочі»шляхом використання підроблених документів, його доводи про відсутність в матеріалах дослідчої перевірки достовірних даних на підтвердження цих обставин, судом до уваги не приймаються.
Постановою слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Діхтієвського А.П. від 03.09.2012р. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, при цьому в якості підстав для порушення кримінальної справи слідчий вказав, що досудовим слідством у кримінальній справі, порушеній за фактом вчинення злочину, встановлено, що до вчинення вказаних злочинів причетний ОСОБА_1
Порушення кримінальної справи відносно конкретної особи при здійсненні досудового слідства по кримінальній справі, порушеній за фактом вчинення злочину, узгоджується з положенням ст. 98 КПК України.
Доводи скарги про відсутність у органа досудового слідства достатніх підстав для порушення справи відносно ОСОБА_1, тобто конкретної особи, безпідставні.
Фактичні дані, що містяться в поясненнях та протоколах допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколах пред'явлення для впізнання, у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України 1960 року визнаються судом достатніми підставами для порушення кримінальної справи відносно конкретної особи -ОСОБА_1, оскільки об'єктивно вказують на його ймовірну причетність до вчинення вказаних злочинів. Так, зокрема, при пред'явленні для впізнання свідкок ОСОБА_8 вказав на ОСОБА_1 як на особу, в якої він купив автомобіль, що раніше перебував на балансі КП «Плодоовочі».
Те, що оцінка слідчим при порушенні кримінальної справи і судом при розгляді зазначеної скарги фактичних даних дослідчої перевірки на предмет наявності в них достатніх підстав для порушення кримінальної справи розходиться з оцінкою сторони захисту, у тому числі внаслідок власної інтерпретації фактичних обставин справи та суб'єктивного тлумачення норм діючого законодавства, не свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи та незаконність оскаржуваної постанови.
Приведені заявником в обґрунтування скарги доводи ототожнюється з вирішенням питань про доведеність вини особи у вчиненні злочину та правильності кваліфікації її дій, а відтак і з оцінкою зібраних у справі доказів. Однак, обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань щодо доведеності чи недоведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій, підлягають перевірці при розслідуванні кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів, і виходять за межі розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Твердження ОСОБА_1, що він не має ніякого відношення до зняття з використанням підроблених документів перелічених слідчим автомобілів, оскільки зазначене, якщо і мало місце, то після його звільнення з КП «Плодоовочі»у серпні 2010 року, судом до уваги не приймається, оскільки потребує оцінки зібраних у справі доказів, а по-друге, в постанові про порушенні кримінальної справи не зазначений період або точний час, коли було вчинено ймовірний злочин.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа відносно ОСОБА_1 порушена у відповідності до положень ст. ст. 97,98 КПК України 1960 р., компетентною особою, за наявності законного приводу і достатніх підстав, а відтак не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України 1960 року, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Діхтієвського А.П. від 03.09.2012р. про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України- залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя - В.П. Кицюк