Святошинський районний суд міста Києва
ун. № 2608/16188/12
пр. № 2/2608/6966/12
28 листопада 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому він перебуває з відповідачем з 18 жовтня 2008 року зареєстрованим ВРАГС Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис 1400.
Позивач в обґрунтування позовних вимог про розірвання шлюбу посилається на те, що від зазначеного шлюбу з відповідачем у них є малолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сімейне життя у них з відповідачем не складається, виникли неприязні стосунки та розбіжності щодо подальшого сімейного життя.
Шлюбні стосунки між подружжям припинили своє існування з лютого 2012 року, жодних сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, мають окремий бюджет та вважає, що подальше збереження їхнього шлюбу є неможливим, недоцільним та суперечить їхнім інтересам.
В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала та не заперечувала проти розірвання шлюбу.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 18 жовтня 2008 року у ВРАГС Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис 1400 (а.с.4 копія свідоцтва про шлюб).
Від даного шлюбу у подружжя є малолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.3).
В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач мають різні погляди на взаємовідносини в сім'ї, в зв'язку з чим між ними постійно виникають різного роду непорозуміння, конфлікти. Вказані взаємовідносини призвели до того, що вони з лютого 2012 року спільного господарства не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, мають окремий бюджет, сім'я фактично розпалася, а шлюб існує формально.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»- у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Судом встановлено, що відповідач повністю визнав позовні вимоги позивача, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим поданий позов підлягає повному задоволенню.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18 жовтня 2008 року у ВРАГС Святошинського районного управління юстиції м. Києва, актовий запис 1400 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) судові витрати по справі у вигляді судового збору 107 грн. 30 коп. (сто сім гривень тридцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. Ключник