Справа №2-1795/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кудін А.М.
Номер провадження 22-а/1890/22520/12 Суддя-доповідач - Попруга С. В.
Категорія - 99
29 жовтня 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Попруги С. В.,
суддів - Собина О. І., Таран С. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка (далі - Управління)
на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 серпня 2010 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за період з 01 січня 2010 р. по 11 серпня 2010 р. з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Судом першої інстанції фактично встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни і якому гарантовано соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
На порушення вимог Конституції та законів України, відповідних рішень Конституційного Суду України з питань предмета спору, відповідач у вищезазначеному спірному періоді не перерахував та не виплатив позивачеві пенсії, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, що призвело до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, в тому числі, які стосуються цього спору (ст.6,7 Закону), не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 6 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2010 році дія норми ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялась.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, відповідач у спірному періоді мав проводити нарахування підвищення до пенсії позивачу у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин положення ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки інших нормативно-правових актів, які б визначали розмір мінімальної пенсії за віком або встановлювали інший розмір, немає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з характеру та змісту спірних правовідносин, позивачем не пропущений строк звернення до суду.
Однак, суд не врахував, що відповідно до п.п."д"п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито", вимоги немайнового характеру позивачеві потрібно було оплачувати в розмірі 8 грн. 50 коп., а оскільки відповідач звільнений від сплати державного мита, відповідно до п.34 ч.1 ст.4 згаданого Декрету, то в силу ст.88 ЦПК України компенсувати ці судові витрати позивачеві слід за рахунок держави.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві положення "Закону України "Про судоустрій та статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка задовольнити частково.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 серпня 2010 року в частині розподілу судових витрат змінити.
Відшкодувати ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету України 8 грн. 50 коп. державного мита (судового збору) за розгляд справи у суді першої інстанції.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно: суддя С.В. Попруга