17 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І.,
Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Асєєвій В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 22 червня 2009 року по справі за заявою Лукашівської сільської ради про визнання спадщини відумерлою, -
Лукашівська сільська рада звернулася до суду із заявою про визнання відумерлою спадщини ОСОБА_3 Посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4, після якої залишилась спадщина, а саме сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХР №010672 площею 8,5 га балансовою вартістю 29561,7 гр., що підтверджується листом відділу держкомзему у Близнюківському районі Харківської області. Заповіту вона не залишила, близькі чи інші особи до Близнюківської державної нотаріальної контори з проханням оформити спадщину не звертались. Просила визнати спадщину відумерлою.
Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 22 червня 2009 року заява задоволена. Визнано спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 відумерлою, передавши земельну частку (пай) розміром 8,5 га відповідно до сертифікату ХР №010672, розташовану на території Лукашівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, Лукашівській сільській раді Близнюківського району Харківської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Лукашівській сільській раді в задоволенні заяви. Посилається на те, що вона є дочкою померлої ОСОБА_4 Судом не був достовірно перевірений факт наявності спадкоємців, які фактично прийняли спадщину.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно актового запису про смерть № 16 від 23 червня 1999 року, складеного Лукашівською сільською радою Близнюківського району Харківської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Задовольняючи заяву Лукашівської сільської ради Близнюківського району Харківської області суд першої інстанції виходив із того, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 спадщина спадкоємцями не прийнята; згідно довідки Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області № 1-24-331 від 18.06.2009 року, спадкоємці за оформленням спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертались; після спливу одного року з часу відкриття спадщини вона визнається відумерлою і передається територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.
Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Спір вирішено судом першої інстанції на підставі ЦК України, з чим повністю погодитися не можна, оскільки до відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст. ст. 1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). У випадках відкриття спадщини до 1 січня 2004 року необхідно застосовувати чинне на час її відкриття законодавство, а саме відповідні норми ЦК УРСР (ст. ст. 524-564).
Згідно з п. 1 роз*яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд виходив із того, що спадщина померлої ОСОБА_4 спадкоємцями не прийнята, заповіт не складався, свідоцтво про право на спадщину померлої не видавалося.
Однак, при цьому суд не врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є рідною донькою ОСОБА_4
ОСОБА_2 наполягає, що фактично прийняла спадщину після смерті матері, отримала в управління майно, що належало померлій, забрала предмети домашнього побуту, має на руках оригінал Сертифікату на право на земельну частку.
У порушення вимог ст. 214 ЦПК України факт прийняття спадщини у встановлений законом строк ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_4 судом не було перевірено.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 235 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов*язаний роз*яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов*язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об*єктивного з*ясування обставин справи.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 235 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У порушення вимог зазначених норм закону, суд належним чином не перевірив відсутність спадкоємців, не вирішив питання про залучення до участі у справі заінтересованої особи ОСОБА_2.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання спадщини відумерлою є передчасним.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального, процесуального права. Необхідно ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 22 червня 2009 року скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви Лукашівської сільської ради про визнання спадщини відумерлою.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий -
Судді: