Справа № 1527/755/12
26 листопада 2012 р.
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді -Виноградової Н.В.,
при секретарі - Голованець Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №19 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», треті особи: ОСОБА_2 капітального будівництва ОМР, ОСОБА_3 про визнання права власності, вселення та виселення та позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат»про визнання договору недійсним та визнання права власності,-
18.01.2012року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат", ДП «Жилбуд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 капітального будівництва Одеської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 29 червня 2005 р. він уклав з відповідачем згідно з Законом України "Про інвеституційну діяльність" договір №125/19 "Про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків", виконав у повному обсязі умови договору, а саме проінвестував будівництво трикімнатної квартири АДРЕСА_1 що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів та довідкою за № 20/10 від 20 жовтня 2005 р., однак після завершення будівництва зазначеного житлового будинку і введення його в експлуатацію відповідач відмовився передати йому у власність квартиру.
Представником ВАТ «Одеський домобівельний комбінат»до суду було надано копію ухвали Господарського суду Одеської області від 28.11.2006року, якою припинено юридичну діяльність ДП «Жилбуд»виключивши його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.38-39). В зв'язку з вищевикладеним, 21.03.2012р. представник ОСОБА_1 надав до суду заяву про залишення позовних вимог до ДП «Жилбуд»без розгляду, яку було задоволено ухвалою суду від 21 березня 2012року (а.с.45, 46).
20.03.2012року представник відповідача звернувся до суду з клопотаннями про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" та про залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 капітального будівництва Одеської міської ради. Ухвалою суду від 21.03.2012року було залучено до участі в справі в якості третіх осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 капітального будівництва Одеської міської ради (а.с.47).
У подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 і вселити його у зазначену квартиру, та визнати укладені 19 січня 2012 р. між відповідачем та третьою особою ОСОБА_3 додаткові угоди № 1 та № 2 до договору № 37-нж/1Х про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків від 22 червня 2005 р. недійсними і виселити ОСОБА_3 з вищевказаної квартири (а.с.43, 96-99).
11.05.2012року ОСОБА_3 звернувся з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" та ОСОБА_1 про визнання договору № 125/19 від 29 червня 2005 р. недійсним та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що 22 червня 2005 р. він уклав з відповідачем договір № 37 -нж/1Х про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків та сплатив відповідно до цього договору грошові кошти (інвестиції), а 19 січня 2012 р. він уклав з відповідачем додаткові угоди № 1та № 2, відповідно до яких в якості відшкодування за вкладені інвестиції відповідач зобов'язався передати йому квартиру АДРЕСА_1 (а.с.68-70).
26.11.2012року у судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволені, а позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали.
ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги, наполягали на їх задоволені, і не визнали позовні вимоги ОСОБА_1
Представник Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" не визнав позовні вимоги ОСОБА_1 однак визнав позовні вимоги ОСОБА_3
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, вивчивши надані докази, суд вважає,що позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат", ОСОБА_1 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, маючи намір придбати житло, звернувся до відповідача. Від імені відповідача виступав ОСОБА_4, який відрекомендувався як директор Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат". ОСОБА_4 повідомив, що Відкрите акціонерне товариство "Одеський домобудівельний комбінат" здійснює будівництво житлового будинку будівельний №19 мкр. ІІІ -4-1 сел. Котовського, і запропонував позивачу придбати житло шляхом інвестування будівництва трикімнатної квартири АДРЕСА_1
29 червня 2005 р. у приміщенні відповідача за адресою: АДРЕСА_2, позивач, уклав з відповідачем договір №125/19 "Про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків" (а.с.6-7). Зі сторони відповідача зазначений договір підписав ОСОБА_4 і засвідчив його печаткою відповідача, яка зі слів ОСОБА_1 знаходилась в сейфі у кабінеті в якому відбулося укладання та підписання вищевказаного договору.
Згідно з інформацією від 06.11.2012року, наданою ДПІ у Малиновському районі, на момент укладення договору (в період з 01.05.2005р. по 31.09.2005р.) ОСОБА_4 працював у Відкритому акціонерному товаристві "Одеський домобудівельний комбінат" та отримував від останнього дохід (а.с.308-309).
Відповідач не надав суду доказів, що станом на 29 червня 2005р. його печатка була загублена чи будь-яким іншим чином вибула з його володіння, натомість підтвердив те, що печатка знаходилась у законному володінні працівників відповідача у тому числі і ОСОБА_4 та використовувалась за призначенням. Крім того, відповідач не спростував те, що ОСОБА_4 не мав права підпису при укладанні вказаного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до укладеного з відповідачем договору, позивач зобов'язався здійснити інвестування спірної квартири.
Наданими до суду копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №№7/09, 156, 20/10 та довідкою № 20/10 від 20 жовтня 2005 р. підтверджується, що позивач у повному обсязі виконав умови укладеного договору (а.с.8, 9).
Проте відповідач відмовився передати ОСОБА_1 у власність спірну квартиру чим унеможливив виконання п.2.1.3. договору за яким інвестор -ОСОБА_1 повинен був прийняти у власність та використовувати в якості відшкодування за вкладені інвестиції квартиру як місця для мешкання.
В ході розгляду справи відповідач не спростував також і надані позивачем докази про виконання ОСОБА_1 у повному обсязі умов укладеного 29 червня 2005 р. договору.
Частиною 1 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умовами договору (п. 2.2.2., 2.2.3.), укладеного 29 червня 2005 р. позивачем з ВАТ «Одеський домобудівельний комбінат», передбачено, що право власності на спірну квартиру набувається ОСОБА_1
Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог, встановлених ст. 331 ЦК України позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат" про визнання права власності на квартиру є обґрунтованим та базується на нормах ЦК України і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки право на вселення позивач має на підставі права власності, тому права ОСОБА_1 повинні бути захищені шляхом виселення ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 та вселення в спірну квартиру ОСОБА_1
Доводи ОСОБА_3, викладені у позовній заяві, про визнання недійсним договору №125/19 "Про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків" від 29 червня 2005р. та визнання на зазначену квартиру права власності за ОСОБА_3, суд вважає недоведеними.
Так, додаткові угоди №1, 2 до договору № 37-нж/1Х про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків від 22 червня 2005р. були укладені на час чинності договору "Про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків" від 29 червня 2005 р.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" визначено, що інвестування та фінансування однієї квартири в об'єкті будівництва кількома інвесторами можливе виключно за умовами укладення між ними договору в письмовій формі, в якому визначається частка кожного інвестора та порядок внесення ним відповідної інвестиції.
Таким чином, ОСОБА_3 і Відкрите акціонерне товариство "Одеський домобудівельний комбінат" могли укладати угоди стосовно спірної квартири тільки за умови наявності між позивачем і третьою особою письмового договору, в якому була б визначена частка позивача і третьої особи та порядок внесення ними інвестицій.
До суду не було надано доказів того, що на момент підписання додаткових угод № 1, 2, третя особа уклала з позивачем договір в письмовій формі, в якому визначається частка кожного інвестора та порядок внесення ним інвестицій.
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства "Одеський домобудівельний комбінат", ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Доводи третьої особи про підписання договору особою (ОСОБА_4.), яка не мала на це право, суд вважає неспроможними, оскільки цей договір був підписаний у приміщенні, яке належить відповідачу, у розпорядженні ОСОБА_4 була печатка відповідача, а згідно інформації, наданої ДПІ у Малиновському районі, на момент укладення договору з позивачем ОСОБА_4 працював у Відкритому акціонерному товаристві "Одеський домобудівельний комбінат". В судовому засіданні представник відповідача пояснив дані обставини тим, що ОСОБА_4 займався шахрайством, однак жодних доказів в підтвердження даних припущень до суду не надав. Доказів про відсутність у ОСОБА_4 повноважень на укладання договорів суду також не надано.
Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним договору про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків від 22 червня 2005року, оскільки статтями 215-236 ЦК України встановлений вичерпний перелік підстав з яких правочин може бути визнаний судом недійсним. Стороною позивача не було доведено суду наявності зазначених у законодавстві підстав для визнання вищевказаного правочину недійсним.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір, що передбачено ч.2 та ч.3 ст. 60 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях згідно з ч.4 ст. 60 ЦПК України. Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з того, що спірна квартира відповідно до умов договору (п.п. 2.2.2., 2.2.3.) повинна була і могла бути передана позивачу у власність тільки після введення зазначеного житлового будинку будівельний №19 мкр. ІІІ-4-1 сел. Котовського в експлуатацію, тобто після 21 грудня 2011 р., а не у IV - му кварталі 2006 р., як посилався представник ВАТ «Одеський домобівельний комбінат», тому строк позовної давності позивачем- Домашовим П.А. не пропущений.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Одеський домобівельний комбінат», треті особи: ОСОБА_2 капітального будівництва ОМР, ОСОБА_3 про визнання права власності, вселення та виселення -задовольнити частково.
Визнати право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1
Стягнути з ВАТ «Одеський домобівельний комбінат»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1720гривень.
В визнанні недійсним договору про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків від 22 червня 2005року -відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ВАТ «Одеський домобівельний комбінат»про визнання договору недійсним та визнання права власності - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: