Справа № 2020/3381/2012 р.
Провадження № 22-ц/2090/6085/2012р. Головуючий 1 ін. -Курганникова О.А.
Категорія: «договірні» Доповідач -Бородін М.М.
25 вересня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -судді: Бородіна М.М.,
суддів -Карімової Л.В., Бурлака І.В.,
при секретарі - Ригіні О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу квартири та визнання права спільної часткової власності на ? частини квартири, треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Орджонікідзевського району в м. Харкові, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7,-
У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним договору купівлі продажу квартири та визнання права спільної часткової власності на ? частини квартири, треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Орджонікідзевського району в м. Харкові, ОСОБА_6, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому та його батьку ОСОБА_4 належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1.
14 липня 2000 року його опікун -ОСОБА_6, яка діяла за згодою опікунської ради та ОСОБА_4 продали вказану квартиру за 7 512 грн..
Рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної ради м. Харкова від 11 липня 2008 року опікуна ОСОБА_8 було зобов'язано при покупці житла у договорі врахувати дольову власність неповнолітнього ОСОБА_3.
Перед укладанням договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5, його опікун передала ОСОБА_4 грошові кошти, отримані від продажу квартири АДРЕСА_1 для того, щоб останній врахував при купівлі нової квартири долю неповнолітнього ОСОБА_3, яка дорівнювала половині вартості придбаної квартири, а саме 3 756 грн..
Через півтора місяці після продажу квартири, а саме 30 серпня 2000 року ОСОБА_4 придбав за 7 150 грн. на підставі договору купівлі-продажу двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_5
При оформленні договору купівлі-продажу опікун позивача не була присутня, тому нотаріус відмовив ОСОБА_4 у визначенні в договорі малолітнього ОСОБА_3 в якості співвласника даної квартири та посвідчив договір купівлі-продажу квартири на одного покупця ОСОБА_4.
Після придбання спірної квартири позивач та ОСОБА_4 були зареєстровані у квартирі.
На момент придбання зазначеної квартири позивач був неповнолітнім, тому захистити свої права він не мав можливості. Та враховуючи, що за договором купівлі-продажу його батько став єдиним власником, він порушив права та інтереси ОСОБА_3, оскільки попередня однокімнатна квартира продавалася від його імені та від імені опікуна сина, лише для того, щоб придбати за виручені спільні кошти від продажу однокімнатної квартири двокімнатну квартиру для обох, поліпшивши свої житлові умови.
З огляду на це, досягнувши повноліття позивач у 2009 році звернувся у суд за захистом свої прав.
24 вересня 2009 року Комінтернівський районний суд м. Харкова визнав за ОСОБА_3 право власності на ? частину двокімнатної квартири АДРЕСА_5
Проте, на час придбання спірної квартири відповідач ОСОБА_4 вже був вдруге одружений на ОСОБА_2.
У грудні 2011 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду, де послалася на те, що квартира придбавалася в шлюбі і до участі у справі її не було залучено, чим порушено її права та інтереси.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 01 березня 2012 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 квітня 2009 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку із тим, що ОСОБА_2, не була залучена в якості сторони по справі.
За таких обставин позивач повторно вимушений звернутися у суд за захистом своїх прав, оскільки вважав, що договір купівлі-продажу двокімнатної квартири від 30 серпня 2000 року на момент укладання порушував його права, як неповнолітнього, оскільки фактично він позбавлявся права на частку житла, яка мала йому належати згідно із рішенням опікунської ради Орджонікідзевського району м. Харкова та просив суд визнати строк для подання позовної заяви пропущеним з поважних причин та поновити його, визначити частково недійсним договір купівлі-продажу від 30 серпня 2000 року квартири АДРЕСА_5 та визнати за ним право власності на ? частину вказаної квартири.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник позовні вимоги визнали у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в встановленому законом порядку.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник проти позову заперечували у повному обсязі. Відповідачка пояснила, що свою частку грошей від продажу квартири АДРЕСА_2, її чоловік ОСОБА_4 витратив на сімейні потреби, тому вона додала свої особисті кошти на придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_5 Також вважала, що позивачу дійсно належить приблизно 1/5 частина квартири відповідно до усіх членів їх сім'ї.
Третя особа ОСОБА_6 проти позову не заперечувала та пояснила, що була опікуном неповнолітнього ОСОБА_10. Перед укладенням договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 вона передала ОСОБА_4 грошові кошті, отримані від продажу квартиру АДРЕСА_3, з тим, щоб останній врахував при купівлі нової квартири долю неповнолітнього ОСОБА_10, яка дорівнювала половині вартості придбаної квартири, а саме, 3756 грн.
При укладанні договору купівлі-продажу спірної квартири не була присутня, чим порушила права неповнолітнього на той час ОСОБА_3.
Представник третьої особи: Служби у справах дітей адміністрації Орджонікідзевського району в м. Харкові до суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причин неявки у суд не повідомила.
Третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 подала у суд клопотання, в якому просила розглянути справу за її відсутністю.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 червня 2012 року позов ОСОБА_3 -задоволений повністю.
Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу від 30 серпня 2000 року квартири АДРЕСА_5, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4.
Визнано право власності за ОСОБА_3 на ? частину вказаної квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зокрема зазначає, що по справі пропущений строк позовної давності, а спірна квартира була придбана за період шлюбу з ОСОБА_4 для подальшого проживання їх родини.
Колегія суддів, вислухавши суддю -доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_4 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в порядку приватизації.
Рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради від 11 липня 2008 року опікуну неповнолітнього ОСОБА_3 ОСОБА_9 був наданий дозвіл на продаж приватизованої квартири від імені ОСОБА_3 у зв'язку з бажанням поліпшити житлові умови та придбати двокімнатну квартиру.
Зобов'язано ОСОБА_9 при покупці житла в договорі врахувати дольову власність неповнолітнього ОСОБА_3, 15.03.1991 р. н. та копію договору купівлі надати до Орджонікідзевської опікунської ради до 01.09.2000 р. (а.с. 69).
14 липня 2000 року ОСОБА_4 та опікун ОСОБА_3 ОСОБА_6 продали вищевказану квартиру за 7512 грн..
На ас. 43 є копія розписки, згідно якої ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_9, опікуна ОСОБА_3 3756 грн. для придбання двокімнатної квартири по Садовому проїзді в м. Харкові, з урахуванням його долі.
30 серпня 2000 року ОСОБА_4 придбав за договором купівлі-продажу двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_5 за 7150 грн.
Колегія суддів погоджується із висновками районного суду, що вказаним правочином було порушено право власності неповнолітнього на той час ОСОБА_3, оскільки для придбання двокімнатної квартири були використані його особисті кошти згідно із рішенням виконавчого комітету Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради від 11 липня 2008 року.
Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин та зазначив, що відповідно до ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті майнові права неповнолітніх дітей.
Посилання ОСОБА_2 на те, що спірна квартира була придбана за частину її особистих коштів свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.
Колегія суддів також погоджується із висновками районного суду щодо обчислення строку позовної давності при звернення ОСОБА_3 із позовом у суд.
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та висновків районного суду не спростовують.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими і таким, що не підлягає скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22 червня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: