Справа № 2027/13154/2012 Головуючий 1-ї інстанції Яремчук В.І.
Провадження № 10/2090/1203/2012
Категорія постанова.
11 жовтня 2012 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Плетньова В.В.,
суддів: - Меркулової Т.В. і Шабельникова С.К.,
за участю прокурора - Черкашина Є.І.,
адвоката - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в приміщенні суду справу за скаргою ОСОБА_4 на постанову дільничного інспектора міліції Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 14 червня 2012 року, -
за апеляцією ОСОБА_4 на постанову Московського районного суду м.Харкова від 17 серпня 2012 року,-
Постановою Московського районного суду м.Харкова від 17 серпня 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову дільничного інспектора міліції Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 14 червня 2012 року відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 подала в його інтересах апеляцію, в якій ставить питання про скасування постанови і прийняття нової постанови про скасування зазначеної постанови дільничного інспектора і направлення матеріалів на додаткову перевірку.
Колегія суддів, вислухавши думку прокурора, перевіривши матеріали справи, вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем і здійснював діяльність з роздрібної торгівлі товарами народного споживання у належному йому на праві приватної власності павільйоні очікування з вбудованими торгівельними приміщеннями по АДРЕСА_1 на розі з пр. 50 Років ВЛКСМ. Павільйон був збудований в 1995 році на підставі рішення Харківської міської ради № 831 від 17.11.1994 за проектом, погодженим з Управлінням архітектури і будівництва Харківської області, і введений в експлуатацію на підставі акту від 27.11.1995р., та зареєстрований у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»08.05.1998 році на його ім'я. 06.04.2012 на його ім'я надійшов припис Адміністрації Московського району Харківської міськради від 04.04.2012 року, згідно якого йому було зобов'язано до 13.04.2012 року звільнити зайняту територію власними силами та привести її у належний санітарний стан, та зазначено, що павільйон підлягає демонтажу згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.08.2011 року № 537. Згідно тексту вказаного рішення було вирішено: «Департаменту комунального господарства: Забезпечити відновлення, належне утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан територій м. Харкова за адресами згідно додатку, (п. 1.1. рішення № 537); Відповідно до вимог пункту 5.10.9.1 Правил благоустрою території міста Харкова повідомити осіб, які здійснили самовільне будівництво об'єктів та розміщення майна про необхідність звільнення території від об'єктів згідно додатку у 5-денний термін, (п. 1.2. рішення № 537); забезпечити звільнення територій від самовільно розміщених об'єктів, малих архітектурних форм, кіосків, павільйонів, лотків, палаток, будь-яких споруд, конструкцій іншого типу, виду, іншого майна, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів, механізмів, тощо згідно додатку, згідно актів перевірки Інспекції з благоустрою та екології міста Харкова Управління екології Департаменту комунального господарства Харківської міської ради. (п. 1.3. рішення № 537); У разі не звільнення територій у добровільному порядку у п'ятиденний строк провести у
встановлений Правилами благоустрою строк звільнення територій від самовільно збудованих об'єктів та розміщеного майна згідно додатку шляхом їх демонтажу та переміщення на територію комунального підприємства «Виробничо-технологічного підприємства «Вода»за адресою: вулиця Коростельська, 46. (п.1.4. рішення № 537). На думку скаржника, збудована ним споруда не була об'єктом самочинного будівництва, а тому вона не підлягала демонтажу. 20.04.2012 року він звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова із адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування вказаного рішення № 537. На теперішній час справа слухається у суді, але павільйон очікування, з приводу якого було винесено оскаржуване рішення, вже знищено. 02 червня 2012 року павільйон очікування був знесений невідомими йому особами, які не надали документів, підтверджуючих правомірність демонтажу павільйону, не надали посвідчення особи, не вказали місце роботи, та не надали будь-якого наряду на вчинення робіт з демонтажу і не склали акт демонтажу павільйону. Цими діями з невідомих причин його позбавили майна, яке було його приватною власністю, шляхом його повного і безповоротного знищення. Правових підстав для цього, на думку скаржника, не було. Скаржник вважає, що в діях осіб, які причетні до знищення його майна, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.194 КК України - умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Вартість павільйону оцінює у 60000 доларів США. Вважає також, що посадові особи органів місцевого самоврядування, причетні до демонтажу павільйону вчинили злочин, передбачений ч.1 ст. 364 КК України або зочин, передбачений ч.1 ст.365 КК України. Дільничний інспектор міліції Бойко В.Ю. не встановив осіб, що здійснювали демонтаж павільйону, не виявив та не допитав свідків, що можуть підтвердити факт демонтажу павільйону.
Згідно вимог ч.3 ст.236-2 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення.
За заявою ОСОБА_4 перевірку була проведена в належному обсязі, що дозволяло визначитися щодо наявності або відсутності в певних правовідносинах ознак злочину. Так, перевіркою було встановлено, що розпорядженням № 831 від 17 листопада 1994 року виконком Московської у м. Харкові ради задовольнив прохання приватного підприємця ОСОБА_4 та дозволив йому встановити на зупинці громадського транспорту по АДРЕСА_2 критий павільйон чекання громадського транспорту зі збудованими торговими приміщеннями, з одночасним демонтажем раніш встановленого павільйону. 27 листопада 1995 року із зауваженнями був складений акт приймання закінченого будівництвом (реконструкцією) зупиночного павільйону, дата складання якого в акті не відображена. 17 червня 1997 р. Московська районна у м. Харкові рада прийняла рішення яким затвердила акт від 27 листопада 2005 р. про прийом до експлуатації зупиночного павільйону з вбудованими торговими приміщеннями по АДРЕСА_2, приватного підприємця ОСОБА_4 Даний павільйон ОСОБА_4 зареєстрував у КП «Харківське міське БТІ»та отримав технічний паспорт від 28.04.1998 р. на нежитлову споруду і реєстраційне посвідчення. 3.08.2011 року виконком Харківської міської ради прийняв рішення № 537 про знесення самовільно розміщених об'єктів та зазначив у переліку таких об'єктів за №с 36 побудований заявником павільйон. Заявник не надав належних доказів про оскаржування до суду рішення виконкому Харківської міської ради № 537 від 03.08.2011 року в частині демонтажу належного йому павільйону. Заявник також не надав ні посадовій особі, яка проводила перевірку, ні суду договору про оренду земельної ділянки, на якій був споруджений павільйон. Його твердження про пролонгацію попереднього договору оренди суд 1-ї інстанції правомірно визнав безпідставними, оскільки орган місцевого самоврядування прийняв рішення про демонтаж павільйону. Торговий павільйон, що належав заявнику було демонтовано з підстав виконання рішення органу місцевого самоврядування, про яке заявник був повідомлений до самого факту демонтажу завчасно та у разі незгоди з ним мав час для його оскарження у суді шляхом подачі адміністративного позову та клопотання про його забезпечення. В осіб, які проводили демонтаж належного заявнику торгового павільйону, підстав для невиконання рішення органу місцевого самоврядування не було, а тому суд правильно зазначив, що в їх діях відсутні ознаки злочину.
Якщо скаржник вважає, що його право порушено, він не позбавлений права вимагати відповідного відшкодування в порядку цивільного або господарського провадження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з?ясував обставини справи, характер правовідносин, що склалися і обґрунтовано дійшов висновку щодо правомірності ухвалення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Керуючись ст.ст.362,366,367,377,379,382 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м.Харкова від 17 вересня 2012 року якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову дільничного інспектора міліції Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.06.2012 року залишити без змін.
Головуючий
Судді: