Справа№1512/12560/2012
12 листопада 2012 р. року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого -судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Сушко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд визнати дійсним договір № 5546 від 14 листопада 1994 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 що був укладений між ОСОБА_3, діючим від себе особисто та від ОСОБА_4 та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 14 листопада 1994року на Одеській Товарній біржі між ОСОБА_3, діючим від себе особисто та від ОСОБА_4 та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір № 5546 купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1
Вказаний договір був зареєстрований на Одеській Товарній біржі в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний № 5546 від 14 листопада 1994 року, а також зареєстрований 30.12.1994 року в КП «ОМБТІ та РОН».
У зв'язку зі змінами у законодавстві щодо нотаріального посвідчення угод з нерухомістю на теперішній час вказаний договір є недійсним, що і вимусило ОСОБА_2 звернутися із відповідним позовом до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлений своєчасно, його представник до канцелярії суду надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в якій не заперечував проти заочного розгляду справи, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином в тому числі шляхом надання оголошення в газеті «Одеські вісті», а тому відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси за згодою представника позивача була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 14 листопада 1994 року на Одеській Товарній біржі між ОСОБА_3, діючим від себе особисто та від ОСОБА_4 та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір № 5546 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1
Вказаний договір був зареєстрований на Одеській Товарній біржі в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний № 5546 від 14 листопада 1994 року, а також зареєстрований 30.12.1994 року в КП «ОМБТІ та РОН».
Відповідно до пункту 6 спірного договору (продавцем) ОСОБА_3, діючим від себе особисто та від ОСОБА_4 та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 до підписання даного договору отримані гроші за продану квартиру у розмірі 40 000 000 крб.
На момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири був чинним Закон України "Про товарну біржу", відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин купівлі-продажу було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивачки, яке підлягає судовому захисту.
Згідно положень ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Аналогічне за змістом положення містить ч. 2 ст. 220 ЦК України -якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Судом встановлено, що всі зобов'язання за договором № 5546 від 14 листопада 1994 року купівлі-продажу квартири його сторонами виконані у повному обсязі -покупцю була передана у власність квартира АДРЕСА_1 а продавцю передані грошові кошти за продану квартиру, що підтверджується письмовими доказами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 дійсним є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 213, 215, 226 ЦПК України, ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року, ч.2 ст. 220 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу дійсним -задовольнити.
Визнати дійсним договір № 5546 від 14 листопада 1994 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 що був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, діючим від себе особисто та від ОСОБА_4 та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 на Одеській Товарній біржі.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Суддя : Петренко В. С.