"21" листопада 2012 р.
Справа № 2024/6935/2012
2/2024/1695/2012
21 листопада 2012 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Пашнєва В.Г.,
при секретарі Оріховській В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату остаточного розрахунку, відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, зазначивши, що працювала в ПАТ «Інститут Укроргверстатінпром»з 1978 року по 14.02.2012 року.
З 16.05.1978 року по 03.02.1992 року на посаді бухгалтера, з 03.02.1992 року по 14.02.2012 року - головного бухгалтера.
Звільнилася з підприємства у зв'язку з виходом на пенсію.
На час звільнення мала місце заборгованість по заробітній платі в розмірі 112049 грн. 73 коп. з врахуванням компенсації за невикористану відпустку (119 днів).
В день звільнення трудова книжка була видана, а остаточний розрахунок не проведений до теперішнього часу.
Крім того, просить стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн., оскільки несвоєчасний розрахунок за невикористану відпустку потяг за собою не донарахування пенсії.
Позивачка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, в подальшому їх уточнила станом на 6.12.2012 р. в частині загальної суми компенсації.
Представник відповідача Шишкін О.Ю., в судовому засіданні позов визнав частково, в частині стягнення заборгованості по заробітній платі. В іншій частині просив в позові відмовити.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, залучений до участі у справі Генеральний директор Белявцев М.І. в судовому засіданні позов визнав в сумі заборгованості, яка фактично склалася і розраховувалась ОСОБА_1 в позові, в розмірі 112 049 грн. 73 коп., в іншій частині заперечував.
При цьому зазначив, що заборгованість виникла в зв'язку з відсутністю коштів на підприємстві, тяжким матеріальним становищем.
Суд, вислухавши пояснення і доводи сторін, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 з 1978 року по 14.02.2012 року працювала в ПАТ «Інститут Укроргверстатінпром».
З 16.05.1978 року по 03.02.1992 року на посаді бухгалтера, з 03.02.1992 року по 14.02.2012 року на посаді головного бухгалтера.
Відповідно до наказу № 10к від 14.02.2012 року ОСОБА_1, звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України.
Таким чином, суд ретельно перевіривши доводи сторін, як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши їм належну правову оцінку з урахуванням встановлених обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Перед виплатою розрахунку, адміністрація повинна письмово повідомити працівника про суму належну йому до розрахунку (ст. 116 КЗпП України).
З довідок № 20/898, 20/899 від 29.10.2012 року, виданих генеральним директором ПАТ «Інститут Укроргверстатінпром», убачається, що заборгованість по сплаті заробітної платі ОСОБА_1 станом на 30.10.2012 року складає 110596, 16 грн. (а.с.22) Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент звільнення складає 476, 19 коп.
Згідно зі ст.115 Кодексу законів України про працю, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ч.7 ст.43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається Законом.
З положень ч.1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»убачається, що працівник має право на оплату власної праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.
Згідно до ст. 116 Кодексу законів України про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Зазначені норми законодавства були порушені, про що свідчить довідка про остаточний розрахунок та визнання відповідачем та третьою особою позовних вимог в частині загальної суми заборгованості.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено вимоги ст. 116 КЗпП України стосовно строків виплати остаточного розрахунку, в зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
Крім того, відповідно до ст. 117 Кодексу законів України про працю в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів України про працю, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оскільки з вини власника звільненому працівникові не виплачені належні суми в строк, передбачений ст.116 КЗпП України, згідно ст.117 КЗпП України суд, стягує з відповідача середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку за період, що становить 191 робочих днів, тобто по день ухвалення рішення.
Отже, сума заборгованості, що визнана відповідачем складає 112 049 грн. 73 коп.
Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки складає саме : (191х476,19=90952,29 грн.), а усього 203 002, 02 грн.
Наявність тяжкого становища на підприємстві та неможливість виплати розрахунку не може бути підставою для відмови в позові про порушення трудових прав.
В зв'язку з тим, що права позивачки у сфері трудових відносин було порушено, її вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають також частковому задоволенню.
Згідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Ураховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи, суд визначив стягнення грошового еквівалента моральної шкоди у розмірі 1000 грн.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 2030 грн., а щодо відшкодування моральної шкоди 107, 30 грн., а усього 2137 грн. 30 коп.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах суми місячного заробітку підлягає негайному виконанню.
Якщо сума середньоденного заробітку становить 476, 19 грн., у такому випадку (476, 19 Х 22 робочих дні) =10 476, 18 грн.
Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.115,116,117 КЗпП України, ст.21 Закону України «Про оплату праці», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 112 049 (сто дванадцять тисяч сорок дев'ять) грн. 73 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 90 952 (дев'яносто тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 29 коп., усього -203 002, 02 (двісті три тисячі дві) грн. 02 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інститут Укроргверстатінпром» на користь держави судовий збір у розмірі 2137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 30 коп.
Рішення у межах суми платежу за один місяць у сумі 10 476 грн. 18 коп. підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.Г.Пашнєв