Справа № 2015/1301/2012 р.
2/2015/647/2012
23.11.2012 року смт. Золочів
Головуючого - судді Калайда І. С.,
при секретарі Бойко І.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Золочівської РДА Харківської області про усунення перешкод в спілкуванні та участі в її вихованні, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить усунути перешкоди в спілкуванні та вихованні доньки - ОСОБА_3 В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.10.1999 року він уклав з відповідачкою шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилася донька ОСОБА_3. 16.10.2009 року шлюб між ними розірвано. Розпорядженням Золочівської РДА №145 від 12.05.2009 року йому було виділено час для спілкування з дитиною та участі у її вихованні один раз на місяць в присутності матері. Добровільно ОСОБА_2 зазначене розпорядження не виконує, що позбавляє його на право спілкуватися з донькою. Просив зобов"язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у спілкуванні з дитиною, надавати можливість спілкуватись з донькою не рідше двох разів на місяць в смт.Золочів у вихідний день за попередньою домовленістю з матір"ю дитини, без обмеження в часі та без присутності ОСОБА_2; відвідування донкою його місця проживання - АДРЕСА_2 можливість передавати дитині подарунки у вигляді продуктів, іграшок та одягу.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, пояснивши, що вона не чинить перешкод у спілкуванні позивача з дитиною, не заперечує проти відвідання ним дитини, але дочка категорично відмовляється від зустрічей з батьком, незважаючи на її умовляння, а заставляти її це робити вона не вправі. Також доповнила, що донька дуже боїться позивача. З 2009 року він жодного разу не відвідав доньку, а після їх зустрічі в жовтні 2012 року, т.т. під час судового розгляду даної справи, у доньки стався емоційний стрес, в зв"язку з чим вона потрапила до лікарні. Окрім того, на даний час донька проходить психолого-педагогічне спостереження внаслідок емоційного стресу.
Заслухавши пояснення сторін, малолітньої ОСОБА_3, думку представника служби у справах дітей Гамбарашвілі Є., яка також вказала, що ОСОБА_1 жодного разу з моменту винесення розпорядження не звертався з питанням щодо невиконання відповідачкою розпорядження РДА та усунення перешкод в спілкуванні, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 02.10.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. укладено шлюб в Золочівському ВРАГС Харківської області, від якого вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9, 11). 21.04.2004 року шлюб між стронами розірвано (а.с.10). 16.10.2009 року ОСОБА_2 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_4. (а.с.12).
Розпорядженям Золочівської РДА №145 від 12.05.2009 року відповідно до ст. 158 СК України за заявою ОСОБА_1, який проживає по АДРЕСА_3, визначено час для спілкування та участі у вихованні його малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає разом з матір"ю ОСОБА_2 АДРЕСА_1, один раз на місяць за взаємною згодою та попередньою домовленістю батьків, в присутності матері дитини (а.с.8).
Відповідно до ст. 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини(періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце і час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров»я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. Однак, позивачем не надано доказів про те, що відповідачка ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування та не дозволяє йому зустрічатись з дочкою або дочці з батьком. ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що жодних перешкод у спілкуванні позивача з дитиною, в участі у її вихованні вона не чинить. Навпаки, переконує дочку в необхідності такого спілкування, однак, дочка не бажає спілкуватись з батьком та у відведені дні зустрічатись з ним. Жодних дій, спрямованих на формування у дочки негативного ставлення до батька, вона також не вчиняє. Заставити дочку примусово спілкуватись з батьком та проводити з ним час вона не вправі.
Позивачем не надано жодних доказів, що спростовували б пояснення відповідачки та підтверджували б те, що вона умисно не виконує рішення органу опіки і піклування від 12.05.2009 року.
Малолітня ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила пояснення ОСОБА_2 про те, що остання не чинить жодних перешкод у спілкуванні з батьком, переконує її у необхідності такого спілкування, однак вона не бажає цього робити, боїться батька, який, на її думку, вчиняє щодо неї неприпустимі дії. Зустрічатись з батьком категорично не бажає.
З пояснень представника органу опіки і піклування вбачається, що у цього органу відсутні будь-які дані щодо конкретних фактів вчинення відповідачкою перешкод позивачу у спілкуванні з дитиною. На її думку питання щодо участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею може бути вирішене лише шляхом налагодження контакту між дитиною та батьком. Окрім того, 13.05.2011 року Золочівською РДА надано висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3
З наданої відповідачкою ОСОБА_2 довідки КП "Золочівська ЦРЛ" від 29.10.2012 року вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на "Д"- обліку у сімейного лікаря з діагнозом ВСД по гіпертонічному типу, нейродерматит на фоні психо-емоційного стресу. Окрім того, практичним психологом Золочівської ЗОШ -І-ІІІ ступенів №2 надано аналітичну довідку, згідно якої учениця 5-А класу ОСОБА_3 постійно знаходиться під наглядом практичного психолога. Одним з найважливіших чинників, що негативно впливають на психічний стан ОСОБА_3, є взаємовідносини у сімейному колі, зокрема, особисті стосунки батьків. Шляхом бесіди з дитиною було визначено, що причиною прояву тривожності та почуття пригнічення є страх взаємовідносин із батьком, панічне переживання щодо міжособистісного спілкування з ним. На фоні цих переживань у дитини підвищується прояв деяких негативних психічних станів, зокрема, дитина замикається у собі, слабо йде на конктакт.
Крім того, сам позивач у судовому засіданні пояснив, що з часу винесення розпорядження Золочівської РДА 2009 року та до осені 2012 року у визначені органом опіки і піклування дні не приходив до дочки, не спілкувався з не, що також спростовує його твердження, щодо наявності перешкод у сплікуванні з донькою. Небажання самої дитини спілкуватись з батьком не свідчить про заборону в цьому з боку відповідачки. Спірне питання повинно бути вирішене з врахуванням інтересів дитини шляхом налагодження нормальних стосунків між нею та батьком.
При наведених обставинах у суду відсутні підстави для застосування заходів, передбачених ст. 159 ч. 3 СК України.
Керуючись ст.159 СК України, ст.ст. 8,10,212,213 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Золочівської РДА Харківської області про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення
Повний текст рішення виготовлено 27.11.2012 року.
Головуючий: Калайда І. С.,
.