Справа№1512/5963/2012
15 листопада 2012 р. року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого -судді Петренка В.С.
за участю секретаря - Задельської Я.В., Сушко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом
Моторного (транспортного) страхового бюро України
до ОСОБА_2
про відшкодування шкоди в порядку регресу,
МТСБУ звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідачки витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у розмірі 25 500грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2 000грн., а також судовий збір у розмірі 255грн.
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 12 травня 2008року громадянка ОСОБА_2, яка керувала автомобілем «Додж», д/н НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Київ-Одеса на 458км., не обрала безпечну швидкість та дистанцію руху, не врахувала дорожню обстановку, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_2, який рухався попереду.
На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди, як зазначає представник позивача, ОСОБА_2 не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Представник позивача вказує, що вина відповідача у спричиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди повністю доведена і підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 03.06.2008року.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, як зазначає представник позивача, було завдану майнову шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу «Мерседес», д/н НОМЕР_2, власником якого є громадянка Республіки Молдова ОСОБА_6.
У подальшому, як зазначає представник позивача, представник власника пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування, звернувся до позивача з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Зелена карта».
Представник позивача вказує, що МТСБУ 22.04.2009року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 500грн., в розмірі ліміту відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого.
З метою досудового врегулювання спору, представник позивача зазначає, що МТСБУ звернулося до відповідачки з проханням в добровільному порядку випалити страхове відшкодування, однак відповідач не відшкодував страхове відшкодування в розмірі 25 500, 00грн., що і зумовило звернення МТСБУ до суду із відповідним позовом.
Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу у розмірі 2 000, 00грн., відповідно до умов контракту №47 від 07.09.2010року.
У судове засідання 15.11.2012року представник позивача не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка - ОСОБА_2 про час та місце судових засідань повідомлена належним чином шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з адресно - довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області, у судові засідання не з'явилась, про поважність причин відсутності не повідомила, заперечення на позовну заяву не надала.
При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачки за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою судді Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В. від 03.06.2008року по справі №3-17544/2008рік, яка набрала законної сили, було встановлено, що згідно протоколу ВН №595910 від 12 травня 2008року о 19 годині 30 хвилин на 458 км. автодороги Київ-Одеса, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Додж, д/н НОМЕР_1, порушила вимоги п. 13.1. «Правил дорожнього руху України»не вибрала безпечну швидкість руху та дистанцію, не врахувала дорожню обстановку, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Мерседес, д/н НОМЕР_2, який рухався попереду. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Зазначеною постановою визнано ОСОБА_2 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф на ОСОБА_2 у розмірі 68грн.
Згідно звіту №0521 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобілю Mercedes Benz C200, д/н НОМЕР_2 від 12.06.2008року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля Mercedes Benz C200, д/н НОМЕР_2, приймається рівній ринковій вартості автомобіля та складає 71 460грн. 78коп., у зв'язку з тим, що вартість відновлювального ремонту даного автомобілю перевищує його доаварійну вартість та відновлювати такий транспортний засіб економічно недоцільно.
27.02.2009року ОСОБА_6 звернулася до МТСБУ з заявою, в якій просила відшкодувати шкоду заподіяну під час дорожньо-транспортної пригоди, надавши при цьому копію полісу міжнародного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Зелена карта»(а.с. 5, 6).
22.04.2009року МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 25 500грн., в розмірі ліміту відповідальності страховика за шкоду, завдану майну потерпілого, що підтверджується копією наказу МТСБУ за №1028 від 22.04.2009року та копією платіжного доручення №1609 від 22.04.2009року (а.с. 16, 17).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2, яку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, змінила прізвище на ОСОБА_2
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з виконанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогнебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі володіє транспортним засобом, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому. Визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ст.ст. 29, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в процесі розгляду адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_2 винна у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_6 в розмірі 25 500грн., суд вважає, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати МТСБУ суму страхового відшкодування у розмірі 25 500, 00грн.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах -суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З матеріалів справи слідує, що інтереси МТСБУ в суді представляв адвокат ОСОБА_7, на підставі контракту про надання правової допомоги за №47 від 07.09.2010року, додаткової угоди №22 від 02.03.2012року до контракту про надання правової допомоги ордеру (а.с. 30-32).
МТСБУ сплатило адвокату 2000 грн., про що свідчить платіжне доручення №1614 від 05.04.2012року (а.с. 36).
Як вбачається із журналів судових засідань адвокат ОСОБА_7 приймав участь у двох судових засіданнях:
17.09.2012року -00 год. 03 хв.,
17.10.2012року -00 год. 03 хв.,
Сума граничного розміру компенсації витрат на оплату правової допомоги МТСБУ, установленого Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», за участь його представника в судових засідання складає 44 грн.40 коп.:
17.09.2012року -(1102 х 40% : 100%) за 00 год. 03 хв. -22,04 грн.,
17.10.2012року -(1118 х 40% : 100%) за 00 год. 03 хв. -22,36 грн.,
Доказів вчинення адвокатом окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, позивачем не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 44,40 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 214, 60грн.
Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 226 ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. сума страхового відшкодування, 44 (сорок чотири) грн. 40 коп. витрат на правову допомогу та 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Суддя : Петренко В. С.